Вирок № 38101380, 08.04.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1290/14-к

Провадження № 1-кп/265/140/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі оловуючого судді - Мельник І.Г.,

при секретарі - Тушкановій Л.В.,

за участю прокурора - Сєдих А.А.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження № 120130507900002627 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя Донецької області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.122 ч.1, 296 ч.1 КК України

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2013 року приблизно о 00.50 годин, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_3, де, діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок за мотивами явної неповаги до суспільства, безпричинно, із хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю, ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності і благопристойності, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб, пошкодив майно, що належить малознайомій йому ОСОБА_1, кинув їй в обличчя осколком дзеркала та наніс удар ногою по правому передпліччю, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді рани на носі та синця на правому передпліччі, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після цього, вибігши з квартири АДРЕСА_3, та продовжуючи свої хуліганські дії, знаходячись на сходовому майданчику біля квартири АДРЕСА_2 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя , ОСОБА_3 діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, у стрибку, наніс удар лівою ногою взутою в черевик в обличчя незнайомої йому ОСОБА_2, чим спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді тупої травми правого ока: обширного проникаючого поранення склери, що ускладнилося гифемой, гемофтальмом (гострота зору на праве око - 0%), гематоми правої щоки, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, та що призвели за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад двадцять один день.

Хуліганські дії ОСОБА_3 продовжувалися більш ніж 10 хвилин, і були припинені втручанням сторонніх осіб.

Обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав у повному обсязі, та пояснив, що 27.09.2013 року перебував у родичів ОСОБА_1 на хрестинах, де багато випив спиртного. По якій причині він став все крушити, бити дзеркала в квартирі потерпілої, вирвав вікно, пояснити не може. Не заперечує, що висловлювався нецензурною лайкою, а коли побачив потерпілу ОСОБА_1, то кинув їй в обличчя осколок от розбитого скла, та став тікати, але побачив на своєму путі раніше незнайому ОСОБА_2, яку вдарив взутою ногою в око. В скоєному розкаюється. Також пояснив, що повністю визнає позовні вимоги прокурора, стосовно позовних вимог потерпілих, то визнає їх частково. В частині матеріальної шкоди не визнає, так як потерпілі не надали ні яких документів на підтвердження даних сум. В частині моральної шкоди, позовні вимоги потерпілій ОСОБА_1 визнає повністю в сумі 5000 грн., позовні вимоги потерпілій ОСОБА_2 визнає частково в сумі 30000 грн.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що раніше обвинуваченого знала. Дійсно її родичі 26.09.2013 року святкували хрестини, але вона працювала та повернулася додому вночі 27.09.2013 року. Вона побачила свою мати роздягнуту на сходовому майданчику і та її повідомила, що в квартирі знаходиться п'яний обвинувачений. Вона почула, як у квартирі все руйнується, а коли вона зайшла в квартиру, то побачила, що всі дзеркала розбиті, зламані двері, з шифоньєра були викинуті всі речі, була дірка в ламінаті, зламана рама вікна. Обвинувачений вискочив зі спальні та кинув їй в обличчя осколок від розбитого скла та наніс удар ногою в область плеча. Також вказувала, що всі дії обвинуваченого супроводжувалися нецензурною лайкою. Їй відомо, що коли обвинувачений втікав, то вдарив взутою ногою в око потерпілій ОСОБА_2 Від дій обвинуваченого у неї були тілесні ушкодження у вигляді синця і порізу на крилі носа, а також синець на плече.

Просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в сумі 3500 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн., при цьому, в частині підтвердження матеріальної шкоди, ні яких документів підтверджуючих зазначену суму у неї не має. В частині моральної шкоди вказувала, що була налякана діями обвинуваченого, кілька днів була в стресовому стані, зазнала фізичний біль.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що раніше обвинуваченого не знала та ні коли не бачила. Увечері 26.09.2013 року вона знаходилася вдома чекала сина , до неї прибігла дівчина сина і повідомила, що в під'їзду знаходиться зовсім гола жінка. Коли вона вийшла в під'їзд, то побачила сусідку мати ОСОБА_1 яка була гола , а в її квартирі було чути, як все руйнується. Через деякий час вона побачила ОСОБА_1 , яка поверталася з роботи , вона забрала свою матір і вони пішли додому , а вона пішла до себе додому. Вона почула звук розбитого скла , коли ОСОБА_1 відкрили свої вхідні двері. Повз неї пробіг обвинувачений і вдарив ногою дівчину сина , потім в стрибку завдав їй взутої ногою удар в область ока. У неї з ока пішла кров , вона піднялася в квартиру ОСОБА_1 і побачила, що у них в квартирі все розбите, їй викликали швидку і вона більш, як два місяця знаходилася на лікуванні на стаціонарі.

Просила стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в сумі 7000 грн. та моральну шкоду в сумі 50000 грн., при цьому, в частині підтвердження матеріальної шкоди, ні яких документів підтверджуючих зазначену суму у неї не має. В частині моральної шкоди вказувала, що була налякана діями обвинуваченого, втратила зір на одно око, другим теж погано бачить, вимушена була залишити працю, на цей час без окуляр не може читати, хоча раніше ними не користувалася.

Вина обвинуваченого у вчиненні умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження та хуліганських дій повністю доведена окрім показань потерпілих, дослідженими документами, що перевірені в судовому засіданні, а саме:

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_2, яка на місці розповіла та показала при яких обставинах ОСОБА_3 причинив їй тілесні ушкодження, механізм їх спричинення та кількість.

- протоколом пред'явлення особи для впізнання, потерпіла ОСОБА_2 серед пред'явлених осіб впізнала обвинуваченого ОСОБА_3, як особу, яка скоїла хуліганські дії відносно потерпілої, причинив їй тілесні ушкодження;

- висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого при обстеженні у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження: рана на носі, яка утворилась від дії ріжучого предмета, яким міг бути гостро-ріжучий край осколка дзеркала; синець на правому передпліччі, який утворився від дії тупого предмета, можливо в строк і при обставинах, на які вказує обстежувана, та по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень;

- висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого наявні у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, що були у неї при зверненні по медичну допомогу: тупа травма правого ока: обширне проникаюче поранення склери, що ускладнилося гифемой, гемофтальмом (гострота зору на праве око - 0%), гематома правої щоки, утворилися в результаті дії тупого предмету, можливо, в зазначений термін, при описаних обставинах постанови, і в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як що призвели за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад двадцять один день, проте надалі ступень тяжкості може бути змінений, якщо додатково будуть надані медичні документи про те, яка була гострота зору до травми. Вважаю, що вищеописані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті одного удару взутою ногою сторонньої людини, тобто при обставинах, на які указує потерпіла.

- висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого наявні у ОСОБА_2 тілесні ушкодження, що були у неї при зверненні по медичну допомогу: тупа травма правого ока: обширне проникаюче поранення склери, що ускладнилося гифемой, гемофтальмом (гострота зору на праве око - 0%), гематома правої щоки, утворилися в результаті дії тупого предмету, можливо, в зазначений термін, при описаних обставинах постанови, і в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі що призвели за собою тривалий розлад здоров'я на термін понад двадцять один день. У наданих медичних документах є записи окуліста з приводу звернення ОСОБА_2 28.12.2002 року і 14.12.2010 року у зв'язку з самостійним захворюванням (кон'юнктивіт). Будь яких даних про гостроту зору правого ока до травми немає. Раніше даний висновок вважати за дійсний.

Таким чином, оцінивши всі в сукупності зібрані та перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч.1 ст.296 КК України, оскільки він грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство); за ч.1 ст. 122 КК України, завдав умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і здоров'я і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_3 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягається вперше, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на обліку у міському наркологічному диспансеру м. Маріуполя з 24.01.2002 року з діагнозом поведінкові психічні порушення обумовлені прийняттям токсичних речовин.

До обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відносить алкогольне сп'яніння та скоєння злочину відносно особи похилого віку.

До обставин, які пом'якшують призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відносить визнання провини.

Згідно ст..65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст..50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

З урахуванням наведеного, думки потерпілих суд вважає, що ОСОБА_3 слід визначити покарання у вигляді обмеження волі в межах санкцій статей кримінального закону, та не знаходить обставин для застосування вимог ст..ст.75,76 КК України. При цьому вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного.

Прокурором Орджонікідзевського району міста Маріуполя заявлений цивільний позов в порядку ст..128 КПК України про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в сумі 6668,06 грн.

До даного позову прокурором долучена довідка Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я «Обласна травматологічна лікарня» міста Донецька, згідно якої ОСОБА_2 проходила курс лікування в даної лікарні у відділені мікрохірургії ока з 27.09.2013 року по 21.10.2013 року - 24 ліжко-дня та з 04.11.2013 року по 15.11.2013 року - 11 ліжко-днів і на її лікування були витрачені грошові кошти в сумі 6668,06 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 даний позов визнав у повному обсязі, тому суд вважає, що він підлягає задоволенню та стягненню з обвинуваченого.

З боку потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були заявлені цивільні позови, ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3500 грн. і моральної 5000 грн., потерпілою ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди 7000 грн. і моральної шкоди 50000 грн.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, що спричинила її.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України.

Як було встановлено у судовому засіданні та не заперечується потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди, доказів у них не має, ні яких документів, які б свідчили про витрачені на ліки гроші вони надати не можуть. Обвинувачений позови потерпілих про стягнення саме матеріальної шкоди, не визнає.

Тому суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3500 грн. та позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди 7000 грн., задоволенню не підлягають.

Що стосується моральної шкоди, то суд виходить з того, що потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діями обвинуваченого була причинена фізична біль, вони випробували страх, потерпіла ОСОБА_2 втратила зір на одне око, другим теж погано бачить, вимушена була залишити працю, на цей час без окуляр не може читати, хоча раніше ними не користувалася.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 5000 гривень, потерпілої ОСОБА_2 в сумі 30000 гривень, вказуючи що саме ці суми зможе виплатити потерпілим.

Суд вважає, що з урахуванням розумності та справедливості, можливості з боку обвинуваченого відшкодувати потерпілим моральну шкоду, стягує із обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн., на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 30000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.296, ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання

- за ч.1 ст.122 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч.1 ст.296 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточно покарання ОСОБА_3 в вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

Строк покарання відраховувати із моменту фактичного відбуття покарання.

Позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_3 (ІНД НОМЕР_1) на користь держави в особі Комунального клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я «Обласна травматологічна лікарня» міста Донецька грошові кошти в сумі 6668,06 грн. на р/р 35426201044366, одержувач - ГУ ДКСУ в Донецькій області, ЗКПО 20366499, банк - ГУ ДКСУ в місті Маріуполі Донецької області, МФО 834016, призначення платежу: відшкодування у місцевий бюджет коштів за лікування потерпілої ОСОБА_2

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНД НОМЕР_1) на користь потерпілої ОСОБА_1 (ІНД НОМЕР_2) в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн. У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3500 грн., відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНД НОМЕР_1) на користь потерпілої ОСОБА_2 (ІНД НОМЕР_3) в рахунок відшкодування моральної шкоди 30000 грн. У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7000 грн., відмовити

На вирок протягом тридцяти діб з дня його проголошенням може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області.

Суддя І.Г. Мельник