Вирок № 38101341, 04.04.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1581/14-к

Провадження № 1-кп/265/156/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі оловуючого судді - Мельник І.Г.,

при секретарі - Тушкановій Л.В.,

за участю прокурора - Яхно В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження № 12014050790000135 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполь, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 249 ч. 1 КК України

В С Т А Н О В И В:

19 листопада 2013 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_1, з метою зайняття незаконним рибним промислом у порушення ст.. 63 Закону України «Про тваринний світ» та п.п. 3,15 Правил любительського та спортивного риболовства, не маючи відповідних документів, знаходячись на пост - мосту, неподалік від «Центральних прохідних» на територію ПАТ МК «Азовсталь» по вулиці Набережній в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, незаконно за допомогою сітки «павук», яка є забороненим знаряддям лову риби, виловив з річки Кальміус рибу цінних порід, а саме: 4 особини піленгасу, за ціною 680 грн. за одну особину, 1 особину судака, за ціною 510 грн. 25 особин тарані, за ціною 85 грн. за особину, чим згідно постанови Кабінету Міністрів № 1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного обування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» заподіяв рибним запасам України істотну матеріальну шкоду на загальну суму 5 355 грн.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 249 КК України, як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду.

28 лютого 2014 року між прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя Яхно В.А., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12014050790000135, та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 249 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ст. 249 ч.1 КК України у вигляді штраф у дохід держави у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього набутого, та отримана згода обвинуваченого на його призначення, обвинувачений також зобов'язався без застереження визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, протягом одного року з дня набуття вироком законної сили відшкодувати шкоду завдану державі у розмірі 5 355 грн.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, яким завдана шкода державним інтересам.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя Яхно А.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 умисно скоїв незаконне зайняття рибним добувним промислом, а тому ці її дії кваліфікує за ч.1 ст.249 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Відповідно до ч.3 ст..128 КПК України, позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави грошових коштів в сумі 5 355 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст..ст.373,374 та 475 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 28 лютого 2014 року про визнання винуватості між прокурором прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя Яхно В.А. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угодою про визнання винуватості від 28 лютого 2014 року покарання:

- за ст. 249 ч.1 КК України у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього набутого.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь держави грошові кошти в сумі 5355 гривень, перерахував їх на р/р 31115106700054 Орджонікідзевський район міста Маріуполя 2108110, ЄДРПОУ: 37989721.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя Мельник І.Г.