Вирок № 38097878, 10.01.2014, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/2307/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.01.2014 року Заставнівський районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді - Стрільця Я.С.

при секретарі - Задорожняк О.М.

з участю сторони обвинувачення:

прокурора - Кисельова В.Л.

з участю сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

з участю потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого - ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна кримінальне провадження внесене до ЄРДР під №12013270090000348 від 01.10.2013 року відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Горошівці Заставнівського району Чернівецької області, мешканця АДРЕСА_1 одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, середню освіту, не працює, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_5 07.09.2013 року біля 21-20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи по місцю проживання потерпілого ОСОБА_3 в АДРЕСА_2, Заставнівського району Чернівецької області, в ході виниклого конфлікту, умисно наніс останньому один удар металевою трубою по голові, внаслідок чого завдав потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу в задню черепну ямку з цефалічним синдромом лікворної дисциркуляції, помірної атаксії, забійної рани в тім'яній ділянці голови зліва, які згідно висновку експерта №277-Е від 18.10.2013 року відносяться до розряду ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які призвели до короткочасного розладу здоров'я.

В судовому засіданні допитаний обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та показав, що 07.08.2013 року у нього дома були гості серед яких свідок ОСОБА_6, який є його рідним братом, ОСОБА_7, яка є дружиною брата, ОСОБА_8, яка є його дружиною, неповнолітня ОСОБА_9, яка є сестрою його дружини, та ОСОБА_10, який є його дядьком. Вони вживали спиртні напої, оскільки було свято. Приблизно о 19-00 годині до нього на подвір'я прийшов сусід - потерпілий ОСОБА_3, який почав сварку в ході якої нецензурними словами виражався та погрожував. Його брат, свідок ОСОБА_5, зробив зауваження потерпілому, однак останній наніс йому удар рукою. Після цього між ними зав'язалася сутичка в ході якої свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 намагалися їх розборонити. Остання отримала удар від потерпілого ОСОБА_3 по обличчю від чого у неї пішла кров. Після припинення конфлікту, потерпілого з його подвір'я забрала дружина - свідок ОСОБА_11

Незважаючи на припинення конфлікту, його брат - свідок ОСОБА_6 пішов додому до потерпілого, щоб розібратися в причині виникнення конфлікту. В свою чергу він також пішов за братом і взяв з собою трубу, яка лежала на його подвір'ї. Трубу взяв з метою захисту від собаки, яка була у потерпілого. Зайшовши на територію подвір'я останнього він зайшов в житловий будинок та почав розбиратися в причинах виникнення конфлікту. Свідок ОСОБА_11 не пускала його в приміщення та сварилася. В цей момент підійшов потерпілий та у нього в руках була біта, якою він намагався нанести йому удар. З метою самозахисту він відбив удар біти трубою, яку тримав в правій руці, але труба зрикошетила та випадково ударила потерпілого по голові з правого боку. Конфлікт був припинений сусідом - свідком ОСОБА_12, який його виштовхав з житлового приміщення. Після цього він пішов додому. Зазначив, що допомогу він потерпілому не надавав. Також вказав, що під час випадкового удару свідок ОСОБА_13 знаходилася між ними.

З приводу заявленого прокурором цивільного позову вказав, що його визнає в повному обсязі.

Цивільний позов потерпілого визнав частково, а саме: частково визнав матеріальну шкоду, не визнав вимоги позову в частині моральної шкоди та визнав в повному обсязі витрати пов'язані з наданням правової допомоги.

Під час виступу в останньому слові показав, що вину свою визнає, а також визнав, що наніс удар потерпілому ОСОБА_3 навмисно.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5, вина його підтверджується даними під час судового розгляду показами потерпілого ОСОБА_3, показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_6, неповнолітнього свідка ОСОБА_9, а також дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Так, допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_3 показав, що з обвинуваченим ОСОБА_5 є сусідами. 07.09.2013 року він перебував вдома, у нього були гості, він вживав спиртні напої. Близько 21-00 години, коли вже гості пішли, він вийшов на вулиці покурити та почув сварку на подвір'ї потерпілого. Він пішов туди, щоб з'ясувати обставини сварки. До нього підійшов свідок ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_5, з якими він розпочав словесний конфлікт. В ході цього останні нанесли йому удари. Особи, які були присутні на подвір'ї припинили конфлікт.

Після того, він повернувся до дому, однак незабаром прийшов свідок ОСОБА_6 та почав сварку у нього вдома. Майже одразу за ним прийшов обвинувачений ОСОБА_5, який тримав в руці залізну трубу. З метою захисту він взяв дерев'яну палицю, яка є ніжкою від старого телевізора та підійшов до обвинуваченого, щоб вигнати з свого житлового приміщення. Свідок ОСОБА_11, яка є його дружиною, також намагалася припинити конфлікт. Коли він наблизився до обвинуваченого, останній наніс йому удар трубою по голові з лівої сторони. Йому стало погано, пішла кров, однак свідомість він не втрачав. Свідок ОСОБА_12, який є його сусідом, витягнув обвинуваченого ОСОБА_5 з його житла. Після даного конфлікту він 19 днів стаціонарно лікувався в Заставнівській центральній районній лікарні, витрачав власні кошти на придбання ліків та медикаментів. Також вказав, що зазнав моральної шкоди, яку просив стягнути, оскільки до отриманої травми він працював вантажником, а у зв'язку з цими подіями втратив роботу, оскільки йому протипоказана важка фізична праця. З приводу посилань обвинуваченого на наявність у нього пса, показав, що дійсно у нього є пес, але на момент вчинення кримінального правопорушення щодо нього йому виповнилося близько 6-7 місяців і він не становив будь-якої загрози. Крім того, обвинувачений бував у нього вдома та був знайомий з псом, знав його повадки.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що він є сусідом потерпілого ОСОБА_3 07.09.2013 року близько 20-30 години він почув шум на їхньому спільному коридорі та вийшов туди. Там була сусідка свідок ОСОБА_11, свідок ОСОБА_6, обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_3 Самого механізму нанесення удару потерпілому він не бачив, однак зрозумів, що обвинувачений це зробив трубою, яка була у нього в руках. Він почав за шию ззаду відтягувати обвинуваченого з житлового приміщення сусідів ОСОБА_3. Після того як він забрав потерпілого, останній пішов до дому. Він повернувся та побачив, що у потерпілого розбита голова та йде кров. Він разом з свідком ОСОБА_11 викликали швидку допомогу та почали промивати рану. Вказав, що дійсно у потерпілого є молодий пес, однак не злий та спокійний, нікого не кусає. В той момент пес був позаду дому.

Свідок ОСОБА_11, яка є дружиною потерпілого, в судовому засіданні показала, що 07.09.2013 року у них вдома були гості, вони вживали спиртні напої. Після того, вони почули якийсь конфлікт на подвір'ї ОСОБА_1, який є сусідом і пішли разом з чоловіком ОСОБА_3 туди. Там почався конфлікт в ході якого її чоловіка обвинувачений ОСОБА_5 та його брат свідок ОСОБА_6 почали бити, розбили ніс. Після припинення конфлікту вона забрала чоловіка додому, де помила йому ніс від крові. Через деякий час до них додому прийшов свідок ОСОБА_6 та продовжив сварку, а вона почала його виганяти з житла. Прийшов також обвинувачений ОСОБА_5 у якого була труба, якою він намагався вдарити її чоловіка. Перший удар вона змогла відвести в сторону, однак другий удар прийшовся по голові потерпілого ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_12, який є сусідом, відтягнув ззаду за шию обвинуваченого. Вказала, що її чоловік не наносив удари останньому. З приводу пса зазначила, що дійсно він є, йому на той час було десь 7 місяців, однак він не злий та знав обвинуваченого. Після даного конфлікту її чоловік тривалий час лікувався, вони купували ліки за власні кошти, а також на даний час він не може через отриману травму виконувати роботу, яку здійснював раніше.

В судовому засіданні неповнолітній свідок ОСОБА_9 показала, що 07.09.2013 року вона перебувала в гостях у обвинуваченого ОСОБА_5 Ввечері того ж дня прийшов потерпілий ОСОБА_3 з своєю дружиною та розпочав конфлікт в ході якого перший штовхнув свідка ОСОБА_6 та вдарив його. Після припинення конфлікту, потерпілий пішов додому. Через деякий час свідок ОСОБА_6, дізнавшись, що потерпілий вдарив його дружину ОСОБА_7, пішов розбиратися. Слідом за ним також пішов і ОСОБА_5 взявши з собою якийсь предмет схожий на палицю. Повернувшись, останній розповів, що під час конфлікту вдарив потерпілого і вона зрозуміла, що вдарив предметом, який був у нього в руці.

Свідок ОСОБА_6, який є рідним братом обвинуваченого ОСОБА_5, в судовому засіданні пояснив, що 07.09.2013 року він був в гостях у брата, вживали спиртні напої. До них прийшов потерпілий ОСОБА_3 та розпочав конфлікт. Після його завершення, останнього забрала додому дружина. Однак дізнавшись, що його дружина ОСОБА_7 отримала ушкодження від потерпілого вирішив розібратися. З цією метою він пішов до нього додому. Там, під час конфлікту прийшов також його брат ОСОБА_5, але він не бачив чи щось було у нього в руках та чи він наносив комусь удари. Конфлікт був припинений свідком ОСОБА_12, який витягнув ззаду за шию його брата. Наступного дня, зранку до них прийшов потерпілий ОСОБА_3, який намагався помиритися з ними.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_5 07.09.2013 року близько 21-00 години прийшов потерпілий та розпочав конфлікт в ході якого спочатку штовхнув свідка ОСОБА_6, а потім вдарив. Вона та інші присутні припинили конфлікт. З приводу заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні також показав, що йому не відомі обставини отримання потерпілим тілесних ушкоджень.

Винність обвинуваченого ОСОБА_5 також підтверджується висновком експерта №277-Е від 18.10.2013 року (а.с. 43-44) згідно якого потерпілий ОСОБА_14 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Заставнівської ЦРЛ з 08.09.2013 року по 27.09.2013 рік з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку. Субарахноїдальний крововилив в задній черепній ямці з цефалічним синдромом лікворної дисциркуляції, помірна атаксія. В щоденниках містилися записи про наявність забійної рани в тім'яній ділянці голови зліва. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердого тупого предмету, цілком можливо при обставинах, які описані в постанові і на які вказав ОСОБА_14, може відповідати терміну на 07.09.2013 року в своєму комплексі відносяться до розряду ушкоджень середнього ступеня важкості, які призвели до тривалого розладу здоров'я. Під час нанесення удару металевою трубою по голові, потерпілий міг знаходитися любою стороною до нападаючого, так як рана знаходиться на голові зверху в тім'яній ділянці зліва.

Довідка Заставнівської ЦРЛ від 22.10.2013 року №1426 (а.с. 37) містить відомості про тривалість та вартість лікування потерпілим, а довідка цього ж закладу від 07.09.2013 року №357 містить відомості про перебування обвинуваченим ОСОБА_5 в стані алкогольного сп'яніння.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого в тій частині, що його дії та наслідки були спричинені внаслідок захисту від протиправних дій потерпілого, який намагався першим нанести йому удар та носили виключно захисний характер. Невизнання ним своєї вини в цій частині є лінією його захисту та поведінки в судовому засіданні, бажанні уникнути більш суворої відповідальності та міри покарання і спростовується належно зібраними та перевіреними доказами.

Суд вважає, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 з приводу того, що він намагався захиститися від протиправних дій самого потерпілого ОСОБА_3, який хотів нанести йому удар дерев'яною бітою, не відповідають дійсності, оскільки свідок ОСОБА_11 під час судового розгляду спростувала дану обставину. Всі свідки вказали, що дійсно у потерпілого є пес, якому на момент вчинення кримінального правопорушення було приблизно 7 місяців, який не є злим та тим більше знав обвинуваченого. Саме тому, підстав для захисту від собаки у нього не було. Він свідомо взяв із собою залізну трубу з метою нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.

Покази останнього з приводу нанесення удару внаслідок рикошету в праву частину голови також спростовується матеріалами справи. Сам механізм, локалізація та характеристика тілесних ушкоджень не відповідають показам обвинуваченого ОСОБА_5, оскільки наявні тілесні ушкодження потерпілого були спричинені з лівого боку та не могли виникнути від рикошету, оскільки такий удар прийшовся би в лобну частину голови.

Суд бере до уваги те, що покази під час судового розгляду потерпілого та інших свідків були послідовними та чіткими, вони повністю сумісні та відповідають одні одним.

Оцінюючи сукупність зібраних доказів і кожний доказ в окремості з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_5

Суд вважає, що вина ОСОБА_5 знайшла своє об'єктивне підтвердження, його дії вірно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України, оскільки він скоїв умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

У обвинувальному акті правильно викладені всі обставини справи.

Відповідно до ст.65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання у відповідності до ст.67 КК України є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_5 по місцю реєстрації характеризується позитивно, раніше несудимий, вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії середньої тяжкості, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні трьох дітей, шкоду завдану його діями не відшкодував, під час останнього слова свою вину визнав повністю. Судом береться до уваги думка потерпілого, який просив його суворо не карати, а також провокаційну поведінку останнього. Суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень в межах санкції статті із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України. Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 такий вид покарання, за переконанням суду, відповідатиме не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам провадження, але й його особі, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.

У відповідності до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 128, ч.1 ст.129 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З вимог ст.1206 ЦК України вбачається, що кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила даний злочин. Кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

На виконання вказаних вимог закону судом встановлено, що прокурором в інтересах держави в особі Заставнівської центральної районної лікарні до обвинуваченого подано цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_15 від кримінального правопорушення в розмірі, який складає 1763,70 гривень. Суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дійсно державою понесені збитки внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_5 Дана обставина та розмір шкоди вбачаються з довідки Заставнівської ЦРЛ від 22.10.2013 року (а.с. 37) щодо видатків на утримання хворого ОСОБА_3 за період з 08.09.2013 року по 27.09.2013 рік, який знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні.

На підставі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також її ділової репутації. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого, Пленум ВСУ в п. 31 Постанови № 13 від 2 липня 2004?р. «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» орієнтує суди на необхідність керуватися відповідними положеннями ЦК України та роз'ясненнями, що містяться в Постанові Пленуму ВСУ № 4 від 31 березня 1995?р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Зокрема, у п. 3 вказаної Постанови зазначається: «Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб». Серед основних обставин, що впливають на розмір компенсації моральної шкоди, зазначена Постанова Пленуму в п.9 та ч.3 ст.23 ЦК України визначають: характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Також враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

За змістом ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи все вищевикладене, те, що по кримінальному провадженню доведено вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.122 ч.1 КК України і внаслідок його дій потерпілому ОСОБА_3 завдано моральні та фізичні страждання, порушено нормальні життєві зв'язки та стосунки з оточуючими людьми, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з врахуванням того, що наслідки настали внаслідок конфліктних та провокаційних дій самого потерпілого, суд вважає, що заявлений потерпілим цивільний позов (а.с. 18-20 том 2) в частині стягнення з обвинуваченого на його користь моральної шкоди в сумі 10 000 гривень підлягає частковому задоволенню.

В частині стягнення матеріальної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_5 в розмірі 3017,92 гривень, суд вважає, що ця вимога також підлягає задоволенню виходячи з доведеності та обґрунтованості. Потерпілим належним чином доведено витрати на придбання ліків, що вбачається з доданих до позовної заяви квитанцій та товарних чеків на придбання ліків та медикаментів. Суд вважає дані докази належними та допустимими.

Згідно ч.2 ст.120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий. З ч.1 ст. 124 КПК України вбачається, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Потерпілим понесено витрати пов'язані зі сплатою витрат на правову допомогу своїм представником в розмірі 2100 гривень, що відповідно підтверджується актом виконаних робіт від 09.01.2014 року та квитанцією №7 від 09.01.2014 року. З цих підстав, суд вважає, що вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 120, 124, 127-129, 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винним за ст.122 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов'язки:

1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

3) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Заставнівської центральної районної лікарні (59400, вул..Незалежності, 111, м.Заставна р/р 35412001000892 ГДКС в Чернівецькій області, МФО 856135, код 02005711) витрати пов'язані з стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1763,70 гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, матеріальну шкоду в розмірі 3017,92 (три тисячі сімнадцять) гривень 92 копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 2100 (дві тисячі сто) гривень. В решті позовних вимог відмовити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

СУДДЯ Стрілець Я.С.