Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2014 р. Справа № 805/1933/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Постановлено у нарадчій кімнаті.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом:
Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 1985,00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
11.02.2014 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 1985,00 грн.
25.03.2014 року представник позивача через відділ Діловодства та документообігу Донецького окружного адміністративного суду надав письмову заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості перед бюджетом з податку на доходи з фізичних осіб та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 1788,24 грн. В наданій заяві просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Відповідач - ОСОБА_1, фізична особа, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Пунктом 179.5 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II цього Кодексу. Відповідно до пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 30.04.2013 року подала до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2012 рік за № НОМЕР_2, самостійно заповнену платником податку, відповідно до якої відповідач задекларувала отриманий дохід у розмірі 39710 грн., та самостійно обрахувала суму податку, що підлягає сплаті у розмірі 1985,50 грн. (арк. справи 4 - 5).
30.07.2013 року відповідач звернулась до податкового органу з заявою про надання розстрочення сплати податку на доходи з фізичних осіб по декларації за 2012 рік. в сумі 1985,50 грн. ( арк. справи 9).
31.07.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято рішення № 70/05-15-11-02-012-2 про розстрочення грошових зобов'язань ОСОБА_1 з 31.07.2013 року по 20.12.2013 року. Цим рішенням встановлено строки і суму сплати розстроченого грошового зобов'язання: 20.08.2013р. - 397,10 грн., 20.09.2013р. - 397,10 грн., 18.10.2013р. - 397,10 грн., 20.11.2013р. - 397,10 грн., 20.12.2013р. - 397,10 грн. (арк. справи 10).
31.07.2013 року між ДПІ у м. Краматорську та ОСОБА_1 укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань відповідно до рішення № 70/05-15-11-02-012-2 від 31.07.2013, згідно якого платник зобов'язується вчасно погашати всі свої грошові зобов'язання і не допускати утворення податкового боргу (арк. справи 11 - 13).
27.11.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесено рішення № 70с/05-15-11-02 про скасування розстрочення грошового зобов'язання, яким скасовано рішення від 31.07.2013 року № 70/05-15-11-02-012-2 про розстрочення грошових зобов'язань у зв'язку з порушенням платником податків умов погашення розстроченого грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, передбачених п.п. 5.1, 5.2 розділу V договору про розстрочення грошового зобов'язання № 70/05-15-11-02-012-2 від 31.07.2013 року, а саме несплата розстрочених сум грошового зобов'язання по строку сплати 20.08.2013р., 20.09.2013р., 18.10.2013р., 20.11.2013р., визначеного даним договором (арк. справи 14).
09.01.2014 року ДПІ у м. Краматорську винесено податкову вимогу № 2299-17 стосовно ОСОБА_1, якою визначено загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 1985,50 грн. Дана податкова вимога отримана ОСОБА_1 24.01.2014 року особисто, про що свідчить її підпис (арк. справи 15).
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
При цьому відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Фізичні особи, згідно із нормами пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України, є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Пунктом 38.1. статті 38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Станом на 24.03.2014 року, враховуючи частково сплачений податковий борг, ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 1788,24 грн., в тому числі 1785,50 грн. - основний платіж, 2,74 грн. - пеня, про що свідчить довідка про наявність заборгованості перед бюджетом.
Доказів сплати заборгованості в повному обсязі під час розгляду справи відповідачем не надано.
Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 1788,24 грн. - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м. Краматорська на р/р № 33219801700059, код платежу 11010500, банк - ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016 заборгованість з податку на доходи з фізичних осіб у сумі 1788 (одна тисяча сімсот вісімдесят вісім) грн. 24 коп.
Постанова прийнята у на рачій кімнаті 25 березня 2014 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Троянова О.В.
Судове рішення № 38096946, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 805/1933/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: