УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2014 р.Справа № 820/13380/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.
представників сторін : позивача - Левченка Р.В., відповідача - Гаспарян А.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. по справі № 820/13380/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія"
до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальності "Мерефянська скляна компанія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Мерефянська скляна компанія"), звернулось до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - Харківська ОДПІ, відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0001072208 від 11.07.2013 року та №0001032208 від 11.07.2013 року, №0002092206 від 04.10.2013 року та №0002102206 від 04.10.2013 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. по справі № 820/13380/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень- задоволено частково.
Скасовано прийняте податкове повідомлення - рішення №0002092206 від 04.10.2013 року та №0002102206 від 04.10.2013 року.
В іншій частині позовних вимог- відмовлено.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. по справі № 820/13380/13-а скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Мерефянська скляна компанія" відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права (п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, ст.159 КАС України), ненадання належної правової оцінки обставинам справи щодо відсутності реального надання послуг, за відсутності документів, що складаються в межах здійснення звичайної господарської діяльності певного виду без достеменного встановлення безпосереднього зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю платника податків по взаємовідносинам з ТОВ «Савола», ТОВ «Промреммонтаж». При цьому доводи податкового органу ґрунтуються на отриманій податковій інформації щодо перевірок ТОВ «Савола», ТОВ «Промреммонтаж», за наслідками яких встановлено певні порушення податкового законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції їх задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Мерефянська скляна компанія".
Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Стверджує про реальність проведення господарських операцій по отриманню товарів та виконанню робіт позивачем від ПП «Тетіс-АТ», ТОВ «Савола», ТОВ «Промреммонтаж» та подальшого використання їх у власній господарській діяльності. Зазначив, що оскільки оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, були винесені на підставі помилково встановлених порушень податкового законодавства, вони підлягають скасуванню.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку у Харківській об'єднаній державній податковій інспекції у Харківській області Державної податкової служби, та є платником ПДВ.
Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Харківської ОДПІ була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ «Мерефянська скляна компанія» з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по операціям з ПП «ТЕТІС-АС» за період березень 2012 року - серпень 2012 року, ТОВ «САВОЛА» за період квітень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, серпень 2012 року, ТОВ «ПРОМРЕММОНТАЖ» за період лютий 2012 року-квітень 2012 року, липень 2012 року, за результатами якої був складений акт перевірки № 1194/220/32952061 від 26.06.2013 року (а.с. 20-44 т. 1).
Відповідно до акту перевірки № 1194/220/32952061 від 26.06.2013 року, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 138.2, ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 407 987 грн., в т. ч.: у 1 квартал 2012р. - 8092 грн., 2 квартал 2012р. - 287106 грн., 3 квартал 2012 року - 122789грн.; порушення п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати всього в сумі 381108грн., у т.ч. за лютий 2012 року-93264грн., за березень 2012 року-18584грн., за квітень 2012 року -161567грн., за травень 2012 року -51788грн., за червень 2012 року - 15600грн., за липень 2012 року - 10110грн., за серпень 2012 року - 30195грн.
На підставі наведених висновків акту перевірки № 1194/220/32952061 від 26.06.2013 року відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0001072208 від 11.07.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 381108,00грн. та № 0001032208 від 11.07.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення з податку на прибуток у розмірі 407987,00грн.
Не погоджуючись з висновками Харківської ОДПІ Харківської області Державної податкової служби, позивачем було подано до Державної податкової служби у Харківській області скаргу. Рішенням Державної податкової служби у Харківській області від 02.08.2013 року № 997/10/20-40-10-04-17 строк розгляду скарги ТОВ "Мерефянська скляна компанія" було продовжено.
Рішенням від 19.09.2013 року № 2149/10/20-40-10-04-17 Головного управління Міндоходів у Харківській області було скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ДПС від 11.07.2013р. № 0001072208 в частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 821грн., № 0001032208 в частині зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 104 грн., в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу генерального директора ТОВ «Мереф'янська скляна компанія» Мамчура М.Б. від 25.07.13 № 682/18/25-01 - без задоволення.
За наслідками винесення рішення про результати розгляду скарги позивача, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002102206 від 04.10.2013 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 380287,00грн. та № 0002092206 від 04.10.2013 року, яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 403883,00грн.
Не погоджуючись з Рішенням від 19.09.2013 року № 2149/10/20-40-10-04-17 Головного управління Міндоходів у Харківській області, позивачем було подано до скаргу до Міністерства доходів та зборів України.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 04.12.2013 року податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ДПС № 0001072208 від 11.07.2013 року, № 0001032208 від 11.07.2013 року з урахуванням прийнятих податкових-повідомлень рішень № 0002102206 від 04.10.2013 року та № 0002092206 від 04.10.2013 року залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Мерефянська скляна компанія» звернулось до суду з даним позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем неправомірно, оскільки висновки податкового органу, які слугували підставою для їх винесення, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки акту перевірки про порушення ТОВ «Мерефянська скляна компанія» вимог п. 138.2, ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, ст.201 Податкового кодексу України.
У свою чергу, такі висновки зроблено відповідачем на підставі твердження відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за угодами, укладеними між позивачем та ПП «ТЕТІС-АС», ТОВ «САВОЛА», ТОВ «ПРОМРЕММОНТАЖ», у зв'язку з чим первинні документи, які були оформлені за наслідками здійснення таких операцій, не є належною підставою для формування позивачем податкового кредиту та витрат.
З огляду на вставлені у справі фактичні обставини, колегія суддів вважає вказані висновки відповідача хибними та такими, що не можуть слугувати підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 381108,00грн. та суми від'ємного значення з податку на прибуток у розмірі 407987,00 грн., враховуючи наступне.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Порядок формування податкового кредиту, визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано ст.ст.198, 200 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, за яким податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.
Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Щодо господарських відносин позивача та його контрагентів у спірних відносинах судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції наступне.
Так, між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (покупець) та ПП «Тетіс-АТ» (постачальник) було укладено Договір поставки № 010511 від 01.05.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити по замовленню покупця засоби особистого захисту та спеціальні приналежності для захисту шкірних покривів людей (а.с. 115-117 т. 1).
В межах виконання вказаного договору позивачем було придбано у ПП «Тетіс-АТ» рукавички вяз.ПЭС с ПВХ точк., рукавички КЩС «Барьер-Стандарт», рукавички латекс, господарські, рукавички латекс.» «ЛУН» (1уп.=50пар), рукавички х/б «ЛАПВИНГ» (ТС), рукавички х/б с нітрил.покр. (оранж.), респиратор «Лепесток-200», рукавички брезент,(ОП), рукавички краги спілк+б/п підкл. (п'ятипалі), маска зварювальна «Профі» 90*110мм, маска зварювальна «Хамелеон», респіратор «Лепесток 200», що підтверджується рахунками-фактури, видатковими накладними від 13.03.2012 року, від 09.04.2012 року, від 17.04.2012 року, від 23.04.2012 року, від 17.05.2012 року, від 15.06.2012 року, від 11.07.2012 року, від 06.08.2012 року (а.с. 123, 136, 137,141, 143, 156,162, 170, 182 т. 1).
Вартість товарно-матеріальних цінностей була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Тетіс-АТ», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.
ПП «Тетіс-АТ» були виписані на адресу позивача податкові накладні № 13 від 12.03.2012 року, № 25 від 06.04.2012 року, № 26 від 09.04.2012 року, № 28 від 09.04.2012 року, № 36 від 17.02.2012 року, № 25 від 15.05.2012 року, № 28 від 14.06.2012 року, № 19 від 10.07.2012 року, № 7 від 02.08.2012 року (а.с 122,134,138-139,142,155, 161, 181 т. 1).
Придбані позивачем у ПП «Тетіс-АТ» товарно-матеріальні цінності були передані на виробництво для використання працівниками ТОВ "Мереф'янська скляна компанія" у виробництві скляної продукції, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями вимог (а.с. 124-132,144-153,157-159,163-167,172-179,183-191 т. 1).
Таким чином, слід зробити висновок про підтвердження фактичного виконання сторонами договору поставки № 010511 від 01.05.2011 року.
Також, що між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (покупець) та ТОВ «Савола» (постачальник) було укладено Договір поставки № 46-15-2012 МСК від 04.04.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити за письмовим замовленням покупця окремими партіями, а покупець прийняти і оплатити - піддони дерев'яні плоскі полегшені нові, габаритними розмірами 1200*1000мм, які мають верхній настил з семи дошок, вантажопідйомністю 1500 кг, призначені для формування транспортних пакетів та здійснення механізованих, транспортних та складських операцій (названі у подальшому - «Пакувальний Матеріал»), конструкцією та якістю, відповідно з узгодженими Специфікаціями ССМ-32952061-002-01:2010 (Специфікація № 1 для піддонів габаритними розмірами 1200*800мм та Специфікація № 2 для піддонів габаритними розмірами 1200*1000мм), на умовах, викладених в цьому Договорі поставки та додатках до Договору (а.с. 197-200 т. 1).
На виконання умов договору від 04.04.2012 року позивачем було придбано у ТОВ «Савола» дерев'яні піддони плоскі полегшені нові, що підтверджується видатковими накладними від 25.04.2012 року, від 27.04.2012 року, від 07.05.2012 року, від 15.05.2012 року, від 18.05.2012 року, від 28.05.2012 року, від 15.06.2012 року, від 18.06.2012 року, від 27.06.2012 року, від 11.07.2012 року, від 18.07.2012 року, від 18.07.2012 року, від 25.07.2012 року, від 02.08.2012 року, від 20.08.2011 року, від 30.08.2012 року (а.с. 211, 215, 221, 226, 230, 235, 240, 245, 250 т. 1, а.с. 7,11, 15, 19, 24, 29, 35 т. 2 ).
Вартість товарно-матеріальних цінностей була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Савола», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи (а.с. 81-81-96 т.3).
ТОВ «Савола» були виписані на адресу позивача податкові накладні № 1 від 12.04.2012 року, № 7 від 25.04.2012 року, № 8 від 27.04.2012 року, № 1 від 07.05.2012 року, № 2 від 15.05.2012 року, № 3 від 18.05.2012 року, № 6 від 28.05.2012 року, № 1 від 15.06.2012 року, № 2 від 18.06.2012 року, № 6 від 27.06.2012 року, № 2 від 11.07.2012 року, № 3 від 18.07.2012 року, № 7 від 25.07.2012 року, № 1 від 02.08.2012 року, № 2 від 20.08.2012 року, № № 7 від 30.08.2012 року, (а.с. 209,214,219, 224,229, 233, 238, 243, 248 т. 1, а.с. 4, 10, 14, 22, 27, 32, 38, т. 2).
Придбані дерев'яні піддони у ТОВ «Савола» було фактично переміщено силами постачальника, що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 212, 216, 222, 227, 231, 241, 246, т. 1, а.с. 8,12,16,20,25,30,36 т. 2).
Матеріалами справи підтверджено, що у власності позивача на підставі свідоцтва про право власності, за адресою вул. Леонівська, буд. 84, м. Мерефа, Харківська область, знаходяться нежитлова будівля загальною площею (а.с. 60-61 т.3). Як вбачається зі змісту технічного паспорту на вказану будівлю, остання являє собою складський цех (а.с. 62-74 т. 3).
Придбані дерев'яні піддони у ТОВ «Савола» було поставлено на складський облік ТОВ "Мерефянська скляна компанія", що підтверджується відповідним протоколом (а.с.21, 26, 31, 37 т.2).
Придбані позивачем у ТОВ «Савола» дерев'яні піддони були в подальшому передані зі складу на виробництво для пакування скляної продукції, виготовлення якої є основним видом діяльності позивача, та реалізовані ДП ПАТ «Оболонь «Красилівське», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», оскільки останніми було замовлено у позивача скляна продукція, яка пакувалася у дерев'яні піддони. Вартість дерев'яних піддонів входила до складу вартості замовленої у позивача скляної продукції, що підтверджується договором № 14-11/350 від 10.01.2012 року, договором № 992/12/110001, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 1-254 т. 7).
Таким чином, сторонами було в повному обсязі виконано Договір поставки № 46-15-2012 МСК від 04.04.2012 року.
Крім того, між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (покупець) та ТОВ «Проммремонтаж» (постачальник) було укладено Договір № 17-15-2012 МСК від 31.01.2012 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати власність покупцю - ємністне обладнання (товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити, відповідно до номенклатури, кількістю, за цінами і в строки, зазначених у цьому договорі (а.с. 71-72 т. 2). Предметом поставки є бак циліндричний нержавіючої сталі V-7куб.м з фурнітурою. Бак виконується згідно з технопроектом (а.с. 73 т.2).
Згідно з умовами договору позивачем було придбано у ТОВ «Проммремонтаж» ємністне обладнання (товар), що підтверджується накладною № 8 від 29.03.2012 (а.с. 76 т.2).
Вартість товарно-матеріальних цінностей була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується копіями платіжних доручень з відміткою банківської установи.
ТОВ «Проммремонтаж» були виписані на адресу позивача податкові накладні № 9 від 29.09.2012 року, № 10 від 28.02.2012 року (а.с. 74-75 т. 2).
Придбаний товар було фактично переміщено силами постачальника, що підтверджується копією товарно-транспортної накладної (а.с. 48 т.6).
Як вже зазначалося вище, у власності позивача на підставі свідоцтва про право власності знаходиться нежитлова будівля загальною площею за адресою : вул. Леонівська, буд. 84, м. Мерефа, Харківська область (а.с. 60-61 т.3), яка згідно з технічним паспортом на вказану будівлю, остання являє собою складський цех (а.с. 62-74 т. 3).
Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження сторонами виконання договору Договір поставки № 17-15-2012 МСК від 31.01.2012 року, придбані товарно-матеріальні цінності були використані позивачем в власній господарській діяльності-для виготовлення продукції зі скла.
Також, між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) було укладено Договір підряду № 20-15-2012 МСК від 07.02.2012 року, відповідно до предмету якого за завданням «Замовника" «Підрядник» зобов'язується виготовити металоконструкції за узгодженими кресленнями, а також доставити і провести їх монтаж на об'єкті, який знаходиться за адресою: вул. Леонівська, 84-А, м. Мерефа, Харківська обл., а «Замовник» зобов'язується прийняти виконані роботи (згідно Акта виконаних робіт) і оплатити їх відповідно до умов цього Договору. Перелік робіт, що виконуються «Підрядником»: Виготовлення та монтаж опорних балок для посилення 1-го поверху, Виготовлення та монтаж повітропроводів, Виготовлення та монтаж опори під IS машину креол. ACS-YКР- FІР1- 08, Додаткові роботи по виготовленню та монтажу опори фідера, Виготовлення траверси (а.с. 82-86 т. 2).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним доручення з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 93-95,9799,101-103,105-107,109-111 т. 2).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 5 від 10.02.2012 року, № 15 від 30.03.2012 року, № 10 від 30.03.2012 року (а.с. 89-91 т. 2).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - для забезпечення несучої здатності та надійності перекриття на отм. 6000 в осях 19-22 и А-Б, у зв'язку з установкою нового обладнання, передбачено посилення перекриття.
Отже, позивачем підтверджено належне виконання сторонами Договору № 20-15-2012 МСК від 07.02.2012 року, укладеного між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" та ТОВ «Проммремонтаж».
Крім того, між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) було укладено Договір підряду № 04-02 від 15.02.2012 року, відповідно до предмету якого замовник поручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу мереж технологічного водопроводу у відповідності з технічним завданням та додатком до нього до 01.03.2012 року (а.с. 114-115 т. 2). Вартість та склад робіт узгоджувались сторонами шляхом підписання договірної ціни (а.с. 117,121 т. 2).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчать наявні в матеріалах справи підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 130-136 т. 2). локальні кошториси (а.с.118-120, 122-124 т.2).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 7 від 23.02.2012 року, № 13 від 30.03.2012 року (а.с. 125-136 т. 2).
Надані ТОВ «Проммремонтаж» роботи по монтажу трубопровода були використані позивачем у власній господарській діяльності - для зливу розплаву стекломаси на отм.0.000 були встановлені гранулятори і сформовані трубопроводи охолоджуючої води.
Вищенаведене, дозволяє колегії суддів дійти висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору № 04-02 від 15.02.2012 року, укладеного між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" та ТОВ «Проммремонтаж».
За умовами договору підряду № 04-01 від 16.02.2012 року, укладеного між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) за завданням «Замовника» «Підрядник» зобов'язується виконати монтаж системи стиснутого повітря та вакууму за узгодженими технічним завданням (Додаток №1), а «Замовник» зобов'язується прийняти виконані роботи (згідно Акта виконаних робіт) і оплатити їх відповідно до умов цього Договору. Перелік робіт, що виконуються «підрядником»: Виконати монтаж лінії 6 bar; Виконати монтаж лінії 4 bar,3 bar, 2,2 bar; Виконати монтаж лінії вакууму. (а.с. 140-142 т. 2). Вартість та склад робіт узгоджувались сторонами шляхом підписання кошторисної документації.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що вказані роботи були в повному обсязі виконані ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 149-154,156-160 т. 2).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 9 від 28.02.2012 року, № 17 від 30.03.2012 року, № 7 від 27.04.2012 року (а.с. 143-145 т. 2).
Надані ремонтні роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності-для підключення ИС машини № 4 по стисненому повітрю і вакууму.
Таким чином, позивачем доведено суду належне виконання сторонами Договору № 04-01 від 16.02.2012 року, укладеного між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" та ТОВ «Проммремонтаж».
Також, між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) було укладено Договір підряду № 17/02/12 від 17.02.2012 року, відповідно до предмету якого підрядник зобов'язується за завданням замовника власними силами та засобами на свій ризик якісно виконати роботи по переміщенню та установленню IS машини вагою 25тн відповідно до вимог ДБН для таких робіт і згідно з проектом. Склад та вартість вказаних робіт узгоджувались сторонами шляхом підписання договірної ціни та кошторисної документації (а.с.180-190, 212-219 т.6).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 167-168 т. 2).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 1 від 05.03.2012 року (а.с. 169 т. 2).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності-для виконання робіт по підйому на отм. +6000 та установку в робоче положення ИС машини № 4.
За таких обставин, слід зазначити про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору № 17/02/12 від 17.02.2012 року, укладеного між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" та ТОВ «Проммремонтаж».
02.03.2012 року між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) було укладено Договір підряду № 04-05, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по монтажу мереж технологічного газу, повітря для горіння та імпульсного трубопроводу, відповідно до робочого проекту до нього (а.с. 176-178 т. 2). Вартість і склад вказаних робіт узгоджувались сторонами шляхом підписання договірної ціни та кошторисної документації (а.с.225-239 т.6).
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується виконавчо-технічною і дозвільною документацією на пуск газу, актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 180-185,187-190, 197-199 т. 2).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 11 від 30.03.2012 року, № 12 від 30.03.2012 року, № 2 від 06.03.2012 року (а.с. 193-195 т. 2).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності-живильник ИС машини № 4 був підключений до газу, повітрю на горіння і імпульсному повітрю, оскільки живильник скломаси підігрівається.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору № 04-05 від 02.03.2012 року, укладеного між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" та ТОВ «Проммремонтаж».
На виконання умов договору підряду № 12/03/12 від 12.03.2012 року, укладеного між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) останній за завданням замовника власними силами та засобами якісно повинен був виконати монтаж подачі води /додаткові роботи (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог ДБН для таких робіт. (а.с. 202-204 т. 2). Визначена договірною ціною та кошторисом до договору (а.с.27-39 т.4) вартість за склад вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж»,що підтверджується платіжним доручення з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт (а.с. 208-214 т. 2).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 2 від 09.04.2012 року, № 5 від 21.03.2012 року (а.с. 215-216 т. 2).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - виготовлення та монтаж водопостачання.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про підтвердження належного виконання сторонами умов Договору № 12/03/12 від 12.03.2012 року.
15.03.2012 року між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (Замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (Підрядник) було укладено Договір підряду № 15/03/12, відповідно до предмету якого підрядник зобов'язується за завданням Замовника власними силами та засобами якісно виконати монтаж таж лотків зброду на відм 0,00 та +6,00м (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог ДБН для таких робіт, згідно з проектом (а.с. 223-225 т.2).
Вартість та склад вказаних робі визначена сторонами шляхом підписання договірної ціни та кошторисної документації до договору (а.с.40-57 т.4).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 226-231 т. 2).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 6 від 27.04.2012 року, № 3 від 09.04.2012 року (а.с. 232-233 т. 2).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - виготовлення та монтаж зливних лотків.
Вищевикладене свідчить про реальне виконання ТОВ "Мерефянська скляна компанія" та ТОВ «Проммремонтаж» умов Договору № 15/03/12 від 15.03.2012 року.
Також, між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (Замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (Підрядник) було укладено Договір підряду № 12/04/12 від 12.04.2012 року, відповідно до предмету якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника власними силами та засобами якісно виконати додаткові роботи за квітень 2012р. по монтажу металоконструкцій та технологічних трубопроводів (а.с. 238-240 т. 2).
Вартість та склад вказаних робіт визначено сторонами шляхом підписання договірної ціни та кошторисної документації до договору (а.с.58-66 т.4).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 241-247 т. 2).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 8 від 27.04.2012 (а.с. 248 т. 2).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - монтаж металоконструкцій та технологічних трубопроводів, оскільки при проектуванні посилення першого поверху не були прийняті до уваги установлені між колонами 21 та 22 шафи управління вентиляторами повітря на гарячі печі, і вказані вище роботи буди виконані для забезпечення належного здійснення позивачем безпосередньої господарської діяльності з виготовлення скляної продукції, що свідчить про реальне виконання сторонами умов договору № 12/04/12 від 12.04.2012 року.
24.04.2012 року між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (Замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (Підрядник) було укладено Договір підряду № 24/04/12, відповідно до предмету якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника власними силами та засобами якісно виконати роботи по обв'язці градирні, трубопроводи з нержавіючої (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог ДБН для таких робіт (а.с. 3-5 т. 3) Вартість та склад вказаних робіт визначені сторонами шляхом підписання договірної ціни та кошторисної документації до договору (а.с.67-80 т.4).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 9-16 т. 3).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 5 від 26.04.2012 року, № 4 від 29.06.2012 року (а.с. 6 т. 3, а.с. 81 т. 4).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - для збільшення продуктивності скловарної печі був розроблений проект електробустінга печі та для виконання робіт з обв'язки градирні трубопроводами з нержавіючої сталі, що зумовлює висновок про підтвердження позивачем належного виконання сторонами умов договору № 24/04/12 від 24.04.2012 року.
Також, між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) було укладено Договір підряду № 436/12/211ком від 21.12.2011 року, відповідно до предмету якого за завданням замовника, підрядник зобов'язується виготовити металоконструкції по узгодженим кресленням, також доставити та виконати монтаж на об'єкті, який знаходиться за адресою вул. Леонівська, 84-А, м. Мерефа, Харківвська область, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Перелік робіт, що виконуються «Підрядником»: виготовлення та монтаж настройки живлення 1,99 тн. по черт. F05; виготовлення та монтаж конструкції 14,83тн. по черт. RMFA; виготовлення та монтаж конструкції основа живлення 2,457тн. по черт. F04; виготовлення та монтаж конструкції підтримка живлення 0,9 тн. по черт. F02 (а.с. 83-90 т. 4). Склад та вартість робіт визначались сторонами шляхом підписання договірної ціни (а.с. 91-92 , 103-104, 113-114, 125-126, т. 4).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 136-138,140-144,155-157,159-162 т. 3).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 8 від 23.03.2012 року, № 14 від 30.03.2012 року, № 12 від 29.02.2012 року, № 5 від 23.12.2012 року, № 7 від 21.12.2011 року, № 2 від 16.01.2013 року, № 5 від 31.02.2012 року, № 8 від 23.02.2012 року, № 12 від 29.02.2012 року, № 14 від 30.03.2012 року (а.с.151-154,163-169 т. 4).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - монтаж металоконструкцій «підстава живильника», в яке згодом був покладений вогнетрив, також було включено виготовлення і монтаж конструкцій живильника і його верхньої будови.
Отже, колегія суддів вважає, що позивачем доведено суду належне виконання сторонами умов договору № 436/12/211ком від 21.12.2011 року.
20.02.2012 року між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (підрядник) було укладено Договір підряду № 20/02/12, відповідно до предмету якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника власними силами та засобами на свій ризик якісно виконати додаткові монтажні та демонтажні роботи по посиленню 1-го та 2-го поверхів (надалі - Об'єкт) відповідно до вимог ДБН для таких робіт (а.с 172-175 т.4). Склад та вартість робіт визначались сторонами шляхом підписання договірної ціни (а.с. 176-177 т. 4).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 185-188 т.4).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 11 від 29.02.2012 року (а.с.183 т. 4).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - монтажні та демонтажні роботи старих майданчиків та установки частини нових обслуговування живильника ИС машини № 4.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору № 20/02/12 від 20.02.2012 року.
26.01.2012 року між ТОВ "Мерефянська скляна компанія" (Замовник) та ТОВ «Проммремонтаж» (Підрядник) було укладено Договір підряду № 2601, відповідно до предмету якого замовник поручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати, відповідно до технічного завдання замовника, розробку проектно-кошторисної документації: Робочого проекта по проектуванню газопостачання 4-ї роздаточної лінії склотарного комплекса № 1 по вул. Леонівська 84-А, м. Мерефа, на ТОВ «Мерефянська скляна компанія» внутрішнього розділу газопостачання. (а.с. 189-190 т. 4).
Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Проммремонтаж», що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку.
Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 195 т.4).
ТОВ «Проммремонтаж» на адресу позивача були виписані податкові накладні № 1 від 05.03.2012 року, № від 02.02.2012 року (а.с.192, 196т. 4).
Надані роботи ТОВ «Проммремонтаж» були використані позивачем у власній господарській діяльності - для приведення до вимог українського законодавства німецького проекту газопостачання живильника ИС машини № 4.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем та ТОВ «Проммремонтаж» умови договору № 2601 від 26.01.2012 року виконані в повному обсязі.
З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.
Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідачем по справі, в порушення наведених норм оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), висновок про порушення позивачем п. 138.2, ст.138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, ст.201 Податкового кодексу України викладено без посилання на первинні документи, що надавались позивачем для перевірки, з вказівкою виключно на дані акту перевірки ТОВ «Савола» та актів про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Тетіс-АТ» та ТОВ «Промреммонтаж» щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, серед яких відсутній позивач.
У зв'язку з чим, відповідач, зазначає про відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами по ланцюгу постачання.
При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.
Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.
Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на включення витрат до складу валових та для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відповідачем в обґрунтування узгодженості дій позивача з його контрагентом, з метою отримання неправомірних податкових вигод, або обізнаності позивача щодо недобросовісності таких постачальників належних та допустимих доказів не надано.
Отже, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні спірних угод дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про нереальність господарських операцій з поставки позивачеві товару (послуг) його контрагентами та про відсутність зв'язку поставок товарів від вказаних контрагентів із господарською діяльністю позивача.
Як встановлено судом першої інстанції, підтверджено в суді апеляційної інстанції, та відображено в актах перевірки, що ПП «ТЕТІС-АС», ТОВ «САВОЛА», ТОВ «ПРОМРЕММОНТАЖ» на час укладення та виконання договорів з позивачем були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що укладені правочини у спірних відносинах є такими, що виконані сторонами в повному обсязі та належним чином, направлені на реальне настання правових наслідків, господарські операції за договорами мали реальний характер, первинні документи оформлені належним чином, а отримані за правочинами товари та послуги використані в межах господарської діяльності.
Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно було віднесено до складу витрат та податкового кредиту суми, сплачені у складі вартості товарів та послуг, отриманих від ПП «ТЕТІС-АС», ТОВ «САВОЛА» та ТОВ «ПРОМРЕММОНТАЖ», а відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.10.2013 року №0002092206 та №0002102206, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів, що є підставою для їх скасування.
Щодо податкових повідомлень-рішень №0001072208 від 11.07.2013 року та №0001032208 від 11.07.2013 року колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 60.1.3, 60.4 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
Оскільки Рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області від 19.09.2013 року податкові повідомлення-рішення № 0001072208 від 11.07.2013 року та №0001032208 від 11.07.2013 року були скасовані частково, вказані рішення є відкликаними з дня надходження до позивача податкових повідомлень - рішень №0002092206 від 04.10.2013 року та №0002102206 від 04.10.2013 року та не підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2014р. по справі № 820/13380/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 08.04.2014 р.
Судове рішення № 38096620, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/13380/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: