Рішення № 38096474, 02.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/470/14 02.04.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 45 754 гривні 94 копійки

Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Лабик Р.Р. (представник за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку регресу) в розмірі 45 754 гривні 94 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі Договору страхування наземних транспортних засобів № 28-2850-13-00225 від 27 червня 2013 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/55924, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2014 року порушено провадження у справі № 910/470/14, розгляд справи призначено на 06.02.2014 рік.

28.01.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшло письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору та заява, відповідно до якої ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить Суд розглядати справу без участі уповноваженого представника.

31.01.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № АЕ/0055924, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.

03.02.2014 року та 04.02.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" надійшли клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника.

06.02.2014 року представники сторін в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2014 року відкладено розгляд справи на 19.02.2014 рік.

11.02.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача Відзив на позовну заяву з додатками, в якому зазначено, що: Позивач, на підтвердження законності страхового відшкодування надав суду Договір № 28-2850-13-00225 від 27 червня 2013 року укладений з ОСОБА_3, предметом якого сторони визначили транспортний засіб «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, який на момент ДТП не перебував у власності страхувальника; Позивач надав суду платіжне доручення про виплату страхового відшкодування у розмірі 42 341 гривня 60 копійок, а у прохальній частині позовної заяви просить стягнути 45 754 гривні 94 копійки; оскільки жодних документів підтверджуючих фактичне здійснення ремонту автомобіля та те, що надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ, Позивачем не було надано, то відповідно виплата страхового відшкодування підлягає без врахування вартості податку на додану вартість; позивачем не додано до матеріалів справи належних доказів оціненого розміру матеріального збитку.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 19.02.2014 року справу № 910/470/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 45754, 94 грн., передано для розгляду судді Привалову А.І.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2014 року справу № 910/470/14 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., розгляд справи призначено на 19.03.2014 рік.

06.03.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача письмову Заяву, в якій зазначено, що оскільки страхувальником не було внесено три страхових платежі в розмірі 1 137 гривень 78 копійок кожен, що становить 3 413 гривень 34 копійки, Позивачем із загальної суми виплати страхового відшкодування було утримано несплачені частини страхового відшкодування, в зв'язку з чим, згідно страхового акту сума страхового відшкодування становить 45 754 гривні 94 копійки, а згідно платіжного доручення 42 341 гривня 60 копійок.

18.03.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача Клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи для встановлення відповідності дій водія автомобіля марки «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вимогам Правил дорожнього руху України.

Також, 18.03.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача Клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, 18.03.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача додатковий відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що як вбачається з висновку фахівця від 21.02.2014 року в діях водія автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається, а дії водія автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України.

У зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. на лікарняному, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 19.03.2014 року, справу № 910/470/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 45754, 94 грн., передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2014 року справу № 910/470/14 прийнято до провадження суддею Босим В.П., розгляд справи призначено на 02.04.2014 рік.

27.03.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача Заяву, в якій представник просить суд розгляд справи 02.04.2014 року провести за відсутності представника Позивача.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 02.04.2014 року справу № 910/470/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 45754, 94 грн., передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2014 року справу № 910/470/14 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 02.04.2014 рік.

В судовому засіданні 02.04.2014 року представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Представник Позивача в судове засідання не з'явився.

Суд зазначає, що Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про залучення до участі у справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Однак, Суд зазначає, що Відповідачем в Клопотанні про залучення до участі у справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет не зазначено як рішення в господарській справі № 910/470/14 може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_6 щодо однієї з сторін даної справи.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 02 квітня 2014 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

27 червня 2013 року між Приватним акціонерним товариством «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «Українська страхова група» (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) укладено Договір страхування транспортного засобу №28-2850-13-00225, предметом якого є страхування транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 липня 2013 року на 23 км. автодороги Київ - Чоп в с. Капітанівка Києво-Святошинського р-ну Київської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2013 року 2013 року у справі № 369/7402/13-п (провадження по справі № 3/369/2708/13) ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 42 341 гривня 60 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 14755 від 22 серпня 2013 року.

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент настання страхової події була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/55924, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1 000 гривень 00 копійок

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 45 754 гривні 94 копійки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором страхування транспортного засобу №28-2850-13-00225 відшкодовано на користь страхувальника 42 341 гривня 60 копійок.

Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача про те, що Позивач здійснив страхове відшкодування особі, яка не має жодного майнового відношення до пошкодженого транспортного засобу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.6. статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Як вбачається зі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, Серії НОМЕР_4, виданого 24.07.2012 року ВРЕР-4 УДАІ в м. Києві, вказаним транспортним засобом має право керувати ОСОБА_3.

Зав таких обставин, Суд зазначає, що Позивачем було відшкодовано матеріальну шкоду особі яка на законних підставах мала право керувати транспортним засобом «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, та з якої було укладено Договір страхування транспортного засобу №28-2850-13-00225

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2013 року 2013 року у справі № 369/7402/13-п (провадження по справі №3/369/2708/13).

Таким чином, Суд зазначає, що вказаною Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2013 року 2013 року у справі № 369/7402/13-п (провадження по справі №3/369/2708/13) спростовуються доводи Відповідача про те, що в діях водія автомобіля «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається, а дії водія автомобіля «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України.

Також, враховуючи вищевикладене, не підлягає задоволенню Клопотання Відповідача про призначення судової автотехнічної експертизи для встановлення відповідності дій водія автомобіля марки «Hyundai», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вимогам Правил дорожнього руху України.

Крім того, Суд зазначає, що положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулюють правовідносини з виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, особі, яка має право на отримання такого відшкодування. Вказане право набувається в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування". Отже, в даній категорії справ не є предметом доказування або встановлення Судом обставин відповідності дій водіїв Правилам дорожнього руху України.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд звертає увагу, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.

Таким чином, Суд зазначає, що не підлягає стягненню з Відповідача, в порядку регресу, несплачена страхувальником Позивача сума страхових платежів в розмірі 3 413 гривень 34 копійки.

Також, Суд не погоджується з доводами представника Відповідача про те, що оскільки жодних документів підтверджуючих фактичне здійснення ремонту автомобіля та те, що надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ, Позивачем не було надано, то відповідно виплата страхового відшкодування підлягає без врахування вартості податку на додану вартість, з огляду на наступне.

За змістом глави 82 Цивільного кодексу України з урахуванням статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодування шкоди, яка виникла з деліктних відносин, спрямовано на виплату коштів, необхідних для виправлення пошкодженої речі.

При цьому, системний аналіз положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не ставить в залежність проведення страхового відшкодування від фактичного відновлення потерпілим чи іншою особою пошкодженого майна, що за змістом статті 319 Цивільного кодексу України є його правом, а не обов'язком. Тобто, потерпілий може замовити ремонт пошкодженого транспортного засобу після виплати страхового відшкодування у будь-якої особи (як платника податку на додану вартість, так і не платника цього податку).

Отже, враховуючи визначені Полісом № АЕ/55924 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 41 341 гривня 60 копійок (42 341 гривня 60 копійок розмір фактичного страхового відшкодування - 1 000 гривень 00 копійок франшиза за Полісом №АЕ/55924).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 41 341 (сорок одну тисячу триста сорок одну) гривню 60 копійок.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) 1 650 (одну тисячу шістсот п'ятдесят) гривень 77 копійок судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03 квітня 2014 року.

Суддя О.В. Чинчин