Постанова № 38096328, 27.03.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 р. 15 год. 00 хв.м. ХерсонСправа № 821/710/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Омельченко Т.Й.,

представника відповідача - Пєріна А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Поліекспо"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Поліекспо" (далі - ПП "Поліекспо", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому, з врахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.09.2013 №№ 0006152200, 0006162200, 00006172200, якими підприємству збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на 1186041,00 грн., у тому числі за основним платежем на 948833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 237208,00 грн., зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 4040900,00 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2012 року на 192,00 грн., за травень 2012 року на 276,00 грн., за липень 2012 року на 153,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у сумі 310,50 грн. за завищене декларування бюджетного відшкодування з ПДВ. Податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 № 0006182200 позивач просить скасувати частково, а саме в частині зменшення розміру від'ємного значення суми з податку на додану вартість за грудень 2012 року на 42497,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, пояснила, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірні рішення. Ці рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських операцій позивача з його контрагентами-постачальниками ТОВ "Альянс Сістемс", ФГ "Антар", ТОВ "Фін Експрес", ТОВ "Люксор Груп" та врахування відповідачем порушень, встановлених попередньою перевірки, щодо яких вже прийняті податкові повідомлення-рішення. В акті перевірки викладена інформація, яка не стосується його господарської діяльності, а переписана з актів перевірок контрагентів та фактично покладена в основу висновків акта перевірки ПП "Поліекспо".

Позивач не погоджується з визначенням оформлення документів первинного бухгалтерського обліку за господарськими операціями з ТОВ "Альянс Сістемс", ФГ "Антар", ТОВ "Фін Експрес", ТОВ "Люксор Груп" як "документування придбання сільськогосподарської продукції" та висновком про те, що взаємовідносини з цими підприємствами він "декларував з метою штучного формування витрат та податкового кредиту". Наголошує, що зазначені документи підтверджують господарські відносини ПП "Поліекспо" з контрагентами, а не є їх "документуванням". Вони складені в момент проведення відповідних господарських операцій, їх правомірність не спростована відповідачем і тому дає право на включення результатів цих операцій до витрат та податкового кредиту за підсумками 2012 року.

Позивач також вважає, що не повинен враховувати у податковій звітності висновки попередньої перевірки, оскільки податкові повідомлення-рішення, прийняті за її результатами, є неузгодженими, так як оскаржені до суду.

Представник відповідача позов не визнав, заперечення на позов обґрунтовує тим, що відповідач виконав вимоги податкового законодавства України під час організації, проведенні перевірки та складенні спірних податкових повідомлень-рішень, підстави для їх скасування відсутні. Не заперечував проти того, що висновки про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ "Альянс Сістемс", ФГ "Антар", ТОВ "Фін Експрес" та ТОВ "Люксор Груп" зроблені за результатами перевірок контрагентів в ланцюгах постачання. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "Поліекспо" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 05.09.2013 № 711/21-03-22-01/19236745, складеного за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня по 31 грудня 2012 року (далі - акт перевірки, акт № 711).

За змістом акта перевірки на перегляд розміру об'єктів оподаткування та для збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток вплинули висновки відповідача щодо зменшення задекларованих позивачем витрат за перевірений період на 8559151,00 грн.; на зменшення від'ємного значення з ПДВ та задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ вплинули висновки акта перевірки щодо зменшення податкового кредиту позивача на 69455,75 грн. Порушень стосовно визначення доходів та податкових зобов'язань з ПДВ позивача за перевірені податкові періоди відповідачем не виявлено.

За актом перевірки № 711 позивачеві зменшено витрати на 8443859,00 грн. у зв'язку з віднесенням до складу задекларованих витрат за 2012 рік вартості придбаних товарів від контрагентів постачальників, по яким не підтверджено реальність проведення господарських операцій. З них: витрати на придбання сої у ТОВ "Альянс Сістемс" на суму 1602974,2 грн., насіння соняшнику - у фермерського господарства "Антар" на загальну суму 5666054,70 грн., сої - у ТОВ "Фін Експрес" на загальну суму 834.965,00 грн.; сої - у ТОВ "Люксор Груп" на загальну суму 339865,20 грн. Крім того, не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання сої у ТОВ "Люксор Груп" було підставою для зменшення податкового кредиту позивача на 67973,04 грн.

В акті перевірки відповідач зазначає, що відносини позивача із згаданими контрагентами-постачальниками підтверджені бухгалтерськими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними. Розрахунки за товар здійснювались у безготівковій формі, заборгованість на кінець 2012 року була відсутня.

Проте, для надання оцінки господарським операціям позивача з ТОВ "Альянс Сістемс", фермерським господарством "Антар", ТОВ "Фін Експрес" та ТОВ "Люксор Груп" відповідач використав не первинні документи, складені у зв'язку з проведенням цих операцій, а результати перевірок зазначених контрагентів позивача та їх контрагентів в ланцюгах постачання, здійснених за місцем податкової реєстрації цих суб'єктів господарювання.

Так, за актом від 17.12.2012 № 1360/22-8/37687664, складеним ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, неможливо провести зустрічну звірку ТОВ "Альянс Сістемс" щодо підтвердження господарських відносин з його постачальником ПП "Аленрем" за вересень 2012 року. Посадові особи ТОВ "Альянс Сістемс" за податковою адресою відсутні, підприємством не надано до перевірки письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ПП "Аленрем". Фінансово-господарська діяльність ПП "Аленрем" здійснювалась поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності ПП "Аленрем". ТОВ "Альянс Сістемс" не мало підстав відображати господарські операції з ПП "Аленрем" у податковому обліку та звітності. У зв'язку з не підтвердженням у ТОВ "Альянс Сістемс" об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП "Аленрем" у ТОВ "Альянс Сістемс" відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) підприємствам-покупцям в розумінні ст. 22,188 ПК України.

Враховуючи наведені обставини, відповідач вказує, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок зернових та олійних культур врожаю 2012 р. від контрагента-постачальника ТОВ "Альянс Сістемс", що свідчить про те, що задекларовані ПП "Поліекспо" господарські операції з ТОВ "Альянс Сістемс" не відповідають дійсності.

За актом від 08.04.2013 № 90/22/37557140, складеним Бериславською МДПІ Херсонської області ДПС за наслідками перевірки іншого контрагента позивача - фермерського господарства "Антар", податковим органом станом на 13.02.2013 р. не підтверджено місцезнаходження останнього (проте 15.03.2013 р. держаний реєстратор вніс до ЄДР запис про підтвердження відомостей про юридичну особу). ФГ "Антар" застосовує спеціальний режим оподаткування з ПДВ діяльності у сфері сільського господарства. Під час перевірки документального підтвердження здійснення господарської діяльності з власного вирощування сільськогосподарської продукції за 2012-2013 роки ФГ "Антар" не надано, наявність власних чи орендованих земельних площ, достатніх для отримання проданого позивачеві врожаю насіння соняшника, податковим органом не встановлено. Чисельність працівників ФГ "Антар" за даними звітності становила 6 осіб. На час перевірки належний бухгалтерських облік господарської діяльності ФГ "Антар" був відсутній. Отримані від покупців, у тому числі і від позивача, у безготівковому порядку кошти перераховані іншим суб'єктам підприємницької діяльності у якості надання поворотної фінансової допомоги. Податковий орган вважає, що ФГ "Антар" не довело факт виробництва сільськогосподарської продукції власними силами у задекларованих обсягах, джерела походження цієї продукції невідомі. В свою чергу, ПП "Поліекспо" здійснювало операції з документування придбання товару від ФГ "Антар", по якому не підтверджено реальність проведення операцій. Тому відповідач не визнає за позивачем право на формування витрат по операціям з ФГ "Антар" у 2012 році.

Для оцінки господарських операцій позивача з ТОВ "Фін Експрес" відповідачем використано матеріали перевірки цього постачальника, проведеної Бериславською МДПІ (акт від 28.03.2013 № 79/22/37858616 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фін Експрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентом СФГ "Адоніс" за 2012 рік).

За інформацією Бериславської МДПІ контрагент позивача - СФГ "Адоніс" за період, що перевірявся, декларує відсутність основних виробничих фондів, рухомого та нерухомого майна, не має трудових ресурсів. Податкові органи вважають, що СФГ "Адоніс" безпідставно сформувало податкові зобов'язання з продажу товарів (робіт, послуг) ТОВ "Фін Експрес", а ТОВ "Фін Експрес" безпідставно сформувало зобов'язання з продажу товарів позивачеві. ДПІ у м. Херсоні робить висновок про те, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок зернових та олійних культур врожаю 2012 року від контрагента-постачальника ТОВ "Фін Експрес" у листопаді-грудні 2012 р., що свідчить про те, що задекларовані позивачем господарські операції з ТОВ "Фін Експрес" не відповідають дійсності.

Для оцінки господарських операцій позивача з ТОВ "Люксор Груп" відповідачем використано акт від 08.05.2013 № 1350/2240/38202825 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Люксор Груп" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за грудень 2012 р., складений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС. За змістом цього акта провести перевірку ТОВ "Люксор Груп" неможливо через його відсутність за місцем реєстрації, підтвердити правомірність формування податкових зобов'язань та податкового кредиту не видається можливим, свідоцтво платника ПДВ анульоване 26 лютого 2013 р.

За інформацією податкових органів ТОВ "Люксор Груп" фактично не може здійснювати господарську діяльність через відсутність основних фондів, складських приміщень транспортних засобів інших матеріальних ресурсів та трудових ресурсів. Операції купівлі-продажу ТОВ "Люксор Груп" не спричиняють реального настання правових наслідків.

Враховуючи наведені обставини, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено факт невідповідності задекларованих позивачем наслідків господарської операції (придбання зернових та олійних культур врожаю 2012 року у ТОВ "Люксор Груп") у податковому обліку, взаємовідносини з цим підприємством позивач декларував з метою штучного формування витрат та податкового кредиту. Тому відповідач зменшує витрати та податковий кредит позивача по цим операціям.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін щодо правомірності відображення позивачем господарських операцій з такими підприємствами, як ТОВ "Альянс Сістемс", фермерським господарством "Антар", ТОВ "Фін Експрес" та ТОВ "Люксор Груп", суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини та приписи законодавства.

За змістом ст.ст. 138-146, 198-200 Податкового кодексу України для обчислення оподатковуваного прибутку платника податку приймаються документально підтверджені витрати платника, які пов'язані з отриманням оподатковуваного прибутку. Для декларування податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними та довести зв'язок такого придбання з власною оподатковуваною господарською діяльністю.

Дослідивши спірні господарські операції суд не вбачає підстав вважати їх безтоварними (нереальними). Первинні документи, на які посилається позивач, підтверджують виконання цих операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Судом встановлено, що відповідач для оцінки права позивача на формування витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ "Альянс Сістемс", фермерським господарством "Антар", ТОВ "Фін Експрес" та ТОВ "Люксор Груп" використав аналіз публічної звітності цих постачальників, результати їх перевірок, а також звітність та результати перевірок інших суб'єктів господарювання далі в ланцюгах постачання.

Висновки про неправомірність формування витрат та податкового кредиту позивача відповідачем зроблено на підставі висновків про безтоварність (нереальність) здійснення спірних господарських операцій, визнання їх такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, за відсутності при цьому відповідних судових рішень про визнання правочинів недійсними або фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів. Надаючи правову оцінку спірним правочинам, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, в тому числі цивільного, невірно їх тлумачить та застосовує.

На думку суду, підтвердженням безтоварності господарських операцій суб'єкта господарювання не може бути лише відсутність у податковій звітності його контрагентів відомостей про наявність у них власних матеріальних чи трудових ресурсів, правомірне чи неправомірне використання постачальником статусу сільськогосподарського товаровиробника або відсутність його за юридичною адресою на час перевірки. Ці факти чи їх сукупність можуть бути підставою для більш детального дослідження господарської діяльності постачальників позивача та для перегляду оподаткування цих суб'єктів господарювання.

Крім того, чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність

Відповідач при проведенні перевірки мав врахувати те, що за своєю специфікою торгівельно-постачальницька діяльність може будуватись на використанні найманих складських приміщень, при цьому перехід права власності на товар не означає обов'язкового переміщення товару, а економічним зиском посередника є націнка за перепроданий товар. Ця обставина не підтверджена та не спростовна відповідачем під час перевірки позивача та його контрагентів.

В даному разі, контролюючим органом не надано суду належних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, що інформація, яку містять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів в господарській діяльності, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, про те, що позивач діяв без належної обачності й обережності, про наявність взаємопов'язаності позивача та його контрагента, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.

Суд вважає, що не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.

За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

При здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення господарської операції та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами цієї операції.

Законодавством України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати контроль за дотриманням закону іншими платниками податків. Такий контроль покладено на податкові органи.

Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання безтоварними господарських операцій позивача з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальнику у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та надані до податкового органу податкові декларації, господарські операції підтверджуються первинними документами, тобто виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та витрат, то, відповідно, позивач має право на відображення цих операцій у податковій звітності. Виключення результатів цих операцій з витрат та податкового кредиту позивача є протиправним та не може бути підставою для перегляду його грошових зобов'язань за 2012 рік за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

За актом перевірки позивача на зменшення податкового кредиту крім порушень щодо операцій з ТОВ "Люксор Груп" вплинули порушення стосовно віднесення до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, складених з порушенням щодо їх оформлення, на загальну суму 622,00 грн. та при відсутності податкових накладних - на суму 861,69 грн.

У акті перевірки № 711 відповідач не виклав, по яких податкових накладних та які саме порушення стосовно їх складання були встановлені під час перевірки. Надані позивачем податкові накладні повністю спростовують цей висновок податкового органу. З цих причин суд вважає недоведеним та неправомірним зменшення податкового кредиту позивача на 622,00 грн.

За змістом п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит платника податку визначається виходячи із суми податку сплаченого (нарахованого) постачальникам у зв'язку із придбанням товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваній господарській діяльності цього платника податків, при підтвердженні такого придбання належним чином складеною податковою накладною або іншим відповідним документом, передбаченим ПК України.

В ході розгляду справи позивач погодився з висновком відповідача про зменшення податкового кредиту на 861,69 грн. у зв'язку з тим, що ця сума податкового кредиту не підтверджена податковою накладною і, у зв'язку з цим, уточнив позовні вимоги та просив податкове повідомлення-рішення від 16.09.2013 № 0006182200 скасувати частково.

Висновки відповідача щодо зменшення податкового кредиту на суму 622,00 грн., сформованого на підставі дефектних податкових накладних (про що йшла мова вище), використано відповідачем для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням №0006172200 і тому суд вважає необхідним скасувати це податкове повідомлення-рішення, як таке, що не підтверджено відповідачем податковими документами перевіреного платника податків.

Як встановлено судом під час розгляду справи, висновки відповідача щодо зменшення податкового кредиту по операціям з ТОВ "Люксор Груп" використані для висновків про завищення від'ємного значення позивача за рядком 19 декларації з ПДВ та не підтверджені прийняттям відповідного податкового повідомлення-рішення про таке зменшення від'ємного значення і тому суд не вбачає юридичних наслідків таких висновків для позивача.

У той же час, для складення спірного податкового повідомлення-рішення № 0006182200 відповідачем використано зменшення цього показника на 42497,00 грн. за результатами попередньої перевірки. Відповідач вважає, що оскільки від'ємне значення з ПДВ у сумі 42497,00 грн. було зменшено попередньою перевіркою позивача (акт від 21.05.2012р. №894/22-1/19236745), то це мало враховуватись позивачем при складенні наступних податкових декларацій з ПДВ.

Те саме стосується і витрат позивача, які відповідачем зменшено на 115291,50 грн. через завищене декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 1 кварталі 2012 року (25 відсотків від 461166,00 грн.). Відповідач стверджує, що позивачем неправомірно не враховані висновки вже зазначеного акта перевірки від 21.05.2012 № 894/22-1/19236745 та податкові повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення за 2011 рік на 461166,00 грн.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 24.07.2012 №№ 0005512200, 0005502200, 0005492200, 0005482200, складені на підставі акта від 21.05.2012 № 894/22-1/19236745, були оскаржені ПП "Поліекспо" в судовому порядку. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.03.2013 у справі № 2а-4876/12/2170 вони визнані протиправними та скасовані. На теперішній час справа перебуває на розгляді в Одеському апеляційному адміністративному суді.

За приписами п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

На думку суду, податкові повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у поточному або наступних податкових періодах впливають на розмір грошових зобов'язань з податку на прибуток цього платника податків, так само як і зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість - на розмір грошових зобов'язань з податку на додану вартість, і тому узгодження цих податкових повідомлень-рішень між платником податку та податковим органом має відбуватись з урахуванням приписів п. 56.18 ст. 56 ПК України; на період судового узгодження висновків податкового органу відображення цих висновків у податковій звітності не є обов'язковим для такого платника податку.

Тому протиправним є висновок відповідача про завищення витрат позивача за 2012 рік на 115291,50 грн. через завищене декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у 1 кварталі 2012 року у зв'язку з не відображенням висновків акта перевірки від 21.05.2012 № 894/22-1/19236745 та податкових повідомлень-рішень про зменшення від'ємного значення за 2011 рік на 461166,00 грн., а також завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 42497,00 грн. з тих самих підстав (вже зменшений раніше податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2012 за грудень 2011 р.).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства "Поліекспо" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 16.09.2013 №№ 0006152200, 0006162200 та 0006172200.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 16.09.2013 №№ 0006182200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 42 497,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Поліекспо" (ідентифікаційний код 19236745) судовий збір у сумі 500,00 грн. (п'ятсот гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 квітня 2014 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.3.1