Вирок № 38095810, 26.02.2014, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 412/776/14-к

Провадження № 1-кп/412/142/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 р. м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого: судді Кузьмич В.Г.,

за участю секретаря: Глазунової О.Т.

прокуроров: Наконечникової Я.С., Шалімової С.С.

захисника: ОСОБА_1

представника служби у справах дітей: Евсюкової Е.В.

потерпілого: ОСОБА_3

законного представника потерпілого: ОСОБА_4

законного представника обвинуваченого: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодон кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, допризовник, не працює, навчається в Суходільській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат- 8 клас, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в:

30 листопада 2013 року, приблизно о 21-30год., неповнолітній ОСОБА_6 знаходився в кімнаті відпочинку Суходільської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат, розташованої за адресою: Луганська область, м. Суходільськ, вул. Леніна, буд.3, де дивився фільм з учнями даної школи: неповнолітніми: ОСОБА_7, ОСОБА_8, малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_9 В ході спілкування, під час перегляду телепередачі, в приміщенні кімнати відпочинку між неповнолітнім ОСОБА_6 та малолітнім ОСОБА_10, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, стався словесний конфлікт. З метою уникнення конфлікту малолітній ОСОБА_3 встав з крісла та попрямував до коридору, щоб вийти з кімнати відпочинку, а неповнолітній ОСОБА_6 направився вслід за ним. Наздогнавши малолітнього ОСОБА_3 в дверному пройомі, неповнолітній ОСОБА_6. схопив ОСОБА_3 передпліччям правої руки за шию, але не втримавши рівноваги, останні впали на коліна на підлогу.

В цей момент у неповнолітнього ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_3

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, неповнолітній ОСОБА_6, піднявшись з підлоги, наніс малолітньому ОСОБА_3 один удар кулаком лівої руки в область правого боку та один удар кулаком правої руки в область лівої нижньої бокової частини тулуба.

Згідно з висновком експерта №618 від 10.12.2013р., ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді тупої травми живота, розриву селезінки, які утворились від впливу тупих твердих предметів, можливо від удару такими предметами, якими могли бути кулак руки людини або нога людини. Ушкодження могли утворитись 30.11.2013р. За ступенем тяжкості ушкодження, виявлені у ОСОБА_3, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

В зв'язку з отриманими ушкодженнями малолітній ОСОБА_3 у період з 30.11.2013р. по 16.12.2013р. перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділені КУ «Центральна міська лікарня», де на його лікування було затрачено 2910,22грн. державних коштів.

В ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_6 свою провину визнав повністю, пояснив, що 30.11.2013 року, о 21-30год., він з іншими учнями школу інтернат, а саме з ОСОБА_7, ОСОБА_8, малолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_9 знаходився в кімнаті відпочинку школи-інтернат, та дивився фільм. В ході спілкування, між ним та ОСОБА_10, виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 встав з крісла та попрямував до коридору, він вирішив наздогнати ОСОБА_3, пішов за ним та в дверному пройомі, схопив ОСОБА_3 передпліччям правої руки за шию, від чого вони впали на коліна на підлогу. В цей момент він наніс ОСОБА_3 один удар кулаком лівої руки в область правого боку та один удар кулаком правої руки в область лівої нижньої бокової частини тулуба, у скоєному розкаюється, просить не позбавляти волі.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_6 повністю визнав свою провину у скоєному злочині, суд, враховуючи положення ст. 40 Конвенції про права дитини, що ратифікована Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27.02.1991р. щодо гарантій прав неповнолітніх, які порушили кримінальне законодавство, прийшов до висновку щодо необхідності дослідження доказів щодо всіх обставин кримінального провадження.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї провини його винність повністю підтверджується :

-показаннями допитаного в ході судового слідства потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 30.11.2013 р він знаходився у кімнаті відпочинку Суходільської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат, там же знаходився і ОСОБА_6, вони дивилися телевізор, попросил ОСОБА_6 перемкнути канал, він у відповідь на це образив його, після чого він вийшов і хотів піти повідомити вихователю, але ОСОБА_6 наздогнав його в коридорі, схопив його за шию правою рукою, а лівою завдав удар в живіт, потім завдав другого удару в живіт, він пішов до себе в кімнату, йому стало погано і викликали швидку допомогу, в даний час вони помирилися, бабуся ОСОБА_6 оплатила його лікування, відшкодувала матеріальний збиток і він просить суворо не карати ОСОБА_6;

-показаннями допитаного в ході судового слідства законного представника малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_11, яка пояснила, що її син навчається у Суходільської спеціальної загальноосвітньої школі-інтернат, перебуває на обліку у лікаря психіатра, про те, що трапилося з її сином їй повідомила класний керівник, син перебував у реанімації, потім у хірургічному відділенні, за його лікування все платила бабуся ОСОБА_14, а також відшкодувала їй матеріальний збиток в сумі 3000 гривень, претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_6 не має, просить суворо не карати ОСОБА_6;

-показаннями допитаного в ході судового слідства свідка ОСОБА_8, який пояснив, що він навчається у Суходільської спеціальної загальноосвітньої школі-інтернат в одному класі з ОСОБА_6, 30.11.2013 р він знаходився у кімнаті відпочинку, там же знаходився і ОСОБА_6, вони дивилися телевізор, потім з кімнати вийшов ОСОБА_3, за ним ОСОБА_6, обидва впали на підлогу і ОСОБА_6 завдав ОСОБА_3 два удари в живіт, ОСОБА_3 стало погано і викликали швидку допомогу;

-показаннями допитаного в ході судового слідства свідка ОСОБА_9, який пояснив, що він навчається у Суходільської спеціальної загальноосвітньої школі-інтернат, 30.11.2013 р він знаходився у кімнаті відпочинку, там же знаходився і ОСОБА_6, вони дивилися телевізор, між ОСОБА_6 і ОСОБА_3 виник конфлікт, після чого з кімнати вийшов ОСОБА_3, за ним ОСОБА_6, обидва впали на підлогу і ОСОБА_6, взявши ОСОБА_3 за шію завдав йому удари в живіт, ОСОБА_3 стало погано і викликали швидку допомога;

-показаннями допитаної в ході судового слідства свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що в ніч з 30.11.2013 р по 1.12.2013 р вона перебувала на добовому чергуванні у Суходільської спеціальної загальноосвітньої школі-інтернаті, де працює помічником вихователя. Приблизно, в 21-00 годину, учні перебували в кімнаті відпочинку, дивилися телевізор, вона знаходилася на першому поверсі будівлі, піднявшись на поверх вона побачила, що ОСОБА_3 тримався за живіт і сказав їй, що його вдарив ОСОБА_6, йому було погано і вона викликала швидку допомогу, яка забрала ОСОБА_3;

- витягом з кримінального провадження №12013030180003619- від 01.12.2013р., згідно з яким 30 листопада 2013 р в чергову частину Краснодонського МВ ГУМВС надійшло повідомлення фельдшера ЦМЛ м. Краснодон ОСОБА_13 про те, що в хірургічне відділення ЦМЛ м. Краснодона був доставлений ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, якому 30.11.2013 р о 21-00 год ОСОБА_6, перебуваючи в будівлі школи-інтернат м. Суходільська, заподіяв тілесні ушкодження у вигляді: забій живота, розрив селезінки, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (арк.мат. кр.пр. 34);

- протоколом огляду місця події від 01.12.2013р.,- примішення школи- інтерната, розташованної на вул. Леніна, 3 м. Суходільська, фототаблицями до нього (арк.мат. кр.пр. 35-39);

-висновком експерта №618 від 10.12.2013р., згідно з яким у ОСОБА_3 були виявлені: закрита травма живота, пошкодження селезінки геміперітонеум (кров в черевній порожнині). Тупа травма живота, розрив селезінки утворились від впливу тупих твердих предметів в область лівої бічної поверхні грудної клітки на рівні 8-9 ребер по середній пахвовій лінії, можливо від удару такими предметами, якими могли бути кулак руки людини або нога людини. Ушкодження могли утворитись, приблизно 30.11.2013р. За ступенем тяжкості ушкодження, виявлені у ОСОБА_3, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння (арк.мат. кр.пр.42-43);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.01.2014 р за участю ОСОБА_6, згідно якого, ОСОБА_6, перебуваючи в приміщенні Суходільської спеціальної загальноосвітньої школі-інтернат, в ??кімнаті відпочинку, детально розповів і показав, як він наніс два удари малолітньому ОСОБА_3, фототаблицями до нього (арк.мат. кр.пр. 66-69);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.01.2014 р за участю ОСОБА_3, згідно якого, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні Суходільської спеціальної загальноосвітньої школі-інтернат, в ??кімнаті відпочинку, детально розповів і показав, як ОСОБА_6 наніс йому два удари в область живота, фототаблицями до нього (арк.мат. кр.пр. 70-73);

- додатковим висновком експерта № 48 від 28.01.2014 р., згідно з яким у ОСОБА_3 були виявлені: закрита травма живота, пошкодження селезінки геміперітонеум (кров в черевній порожнині). Розрив селезінки міг утворитися від дії тупих тупих твердих предметів, можливо від ударів такими предметами, якими могли бути кулак руки людини. Ушкодження могли утворитись за обставин, зазначених при відтворенні обстановки та обставин події потерпілим ОСОБА_10 від ударів кулаком руки людини (арк.мат. кр.пр.74).

-довідкою про вартість лікування ОСОБА_3 (арк.мат. кр.пр. 75).

Наведені докази допустимі, належні, достовірні та взаємопов'язані між собою, об'єктивно відображають подію злочину, тому суд находить їх переконливими та вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжкого.

Обвинувачений ОСОБА_6 проживав та навчався у Суходільскій спеціальній загальноосвітній школі-інтернат, перебував на повному державному утриманні, за місцем проживання та навчання характеризується задовільно, потребує постійного контролю, має слабий рівень фізичного та інтелектуального розвитку, має порушення дисципліни, скритний, друзів не має, на час скоєння злочину на профілактичному обліку в ОКМДД Краснодонського МВ не перебував, на обліку лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку лікаря псіхіатра з діагнозом: легка розумова відсталість, синдром емоційно-вольової нестійкості, раніше не судимий.

Згідно з актом №1 стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 17.01.2014р., ОСОБА_6 хронічним психічним захворюванням не страждає у теперішній час, а також не страждав у період часу, який відноситься до інкримінованому йому діянню, в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності не перебував. ОСОБА_6 виявляє клінічні ознаки легкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки та емоцій. За своїм психічним станом в період часу, що ставиться до інкримінованому йому діянню, не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У справі судом може бути визнаний обмежено осудним (арк.мат. кр.пр. 62-65).

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире розкаяння в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у неповнолітньому віці, його психічний стан, вчинення злочину у стані обмеженої осудності, те, що раніше ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності не притягувався, не має батьків, є сиротою.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи особу неповнолітнього ОСОБА_6, всі пом'якшувальні та відсутність обтяжуючих провину обвинуваченого обставин, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання, попередження нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_6, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Разом тим, суд дотримуючись ст. 17.1 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосується правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінських правил) обов'язок по виконанню яких був взятий Україною на підставі міжнародного договору від 29.11.1985 р., згідно з якою заходи впливу повинні бути порівнянні не тільки з обставинами і тяжкістю правопорушення, але і зі станом і потребами неповнолітнього, а також з потребами суспільства, неповнолітнього правопорушника не слід позбавляти особистої свободи, якщо тільки він не визнаний винним у скоєнні серйозного правопорушення з застосуванням насильства проти іншої особи або в неодноразовому вчиненні інших серйозних правопорушень, а також у відсутності іншої відповідної заходи впливу, дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції його від суспільства та прийняв рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст.ст. 75,104 КК України.

Згідно ст.1206 ЦК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілого, від злочину, за винятком випадку заподіяння такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора, в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України.

За вказаних підстав суд вважає за необхідне цивільний позов, заявлений КУ «Центральна міська лікарня» задовольнити у повному обсязі та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6, а при відсутності у нього коштів, з його законного представника ОСОБА_5, на користь КУ "Центральна міська лікарня " матеріальний збиток в сумі 2910,22грн. за лікування ОСОБА_3, як визнаний обвинуваченим та підтверджений матеріалами кримінального провадження.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_6 визнати винним і призначити покарання за ч.1 ст. 121 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1(один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання.

Стягнути з ОСОБА_6, а при відсутності у нього коштів, з його законного представника ОСОБА_5 на користь КУ "Центральна міська лікаря" на р/р 35418001041165, Краснодонське УДКСУ Луганської області, код 01983499, МФО 804013 - 2910,22грн.

Запобіжний захід, до набрання вироком чинності, неповнолітньому ОСОБА_6 особисте зобов'язання - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.

Суддя: В.Г. Кузьмич