Ухвала суду № 38095490, 27.03.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 445/1777/13 Головуючий у 1 інстанції: Постигач Б.А.

Провадження № 22-ц/783/1311/14 Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2014 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Федоришина А.В.

суддів: Приколоти Т.І., ,Тропак О.В.

при секретарі - Івановій О.О.,

з участю: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 20002, 50 грн. матеріальної і 30 000 грн. моральної шкоди в користь ОСОБА_3

Вирішено питання судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення оскаржила ОСОБА_5, просить його змінити та стягнути 5002, 50 грн. матеріальної шкоди і 3000 грн. моральної шкоди. Зазначає, що рішення є незаконним і необґрунтованим, не відповідає дійсним обставинам справи. Також зазначає, що частково визнає позов та згідна відшкодувати 5002, 50 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди. Однак суд не взяв до уваги її пояснення і стягнув з неї матеріальну шкоду у розмірі 20002, 50 грн. Зокрема судом не було враховано, що позивач забрала гроші у сумі 18000 грн. та речі, які набула вона і покійний за час спільного проживання без шлюбу. Крім того суд не врахував її важке матеріальне становище, а також, що вона часто хворіє й утримує та доглядає малозабезпечених батьків. Вважає, розмір моральної шкоди є завищеним і не підтверджений жодним доказом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_5 на підтримання скарги, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на її заперечення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наведені нижче мотиви.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 17.11.2012 р. близько 23.30 год. ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинила сварку із співмешканцем ОСОБА_6, яка переросла у бійку, під час якої ОСОБА_6 наніс один удар ножем в право ногу ОСОБА_5 Захищаючи себе, вона перевищила межі необхідної оборони та нанесла один удар ножем в область грудної клітки ОСОБА_6, внаслідок чого останній помер.

Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 06.02.2013 р. ОСОБА_5 засуджена за ст.. 118 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України вона звільнена від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки.

Позивачкою, яка є матір»ю загиблого ОСОБА_6 були витрачені кошти на поховання сина у сумі 20002,50 грн., а саме: придбано ритуальні товари на суму 3080 грн., витрати на поминки - 822,50 грн., на придбання надмогильного пам'ятника - 16100 грн.

Ці витрати підтверджуються матеріалами справи (а.с. 6-10).

Відтак висновок суду про розмір майнової шкоди відповідає матеріалам справи та нормам матеріального права.

Твердження апелянта про те, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2002,50 грн. є необґрунтованими, є невірним та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Зі змісту ст. 23 ЦК України випливає, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Визначаючи розмір відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, суд першої інстанції врахував характер неправомірних дій відповідачки, тривалість порушення прав позивача, душевні страждання, які вона зазнала після смерті сина, при цьому судом також було враховано допущену протиправну поведінку ОСОБА_6 щодо відповідачки, а тому колегія суддів вважає, що суд дійшов вірного висновку про достатність грошової компенсації моральних страждань ОСОБА_3 у розмірі 30000 грн., виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягнення з неї моральної шкоди у розмірі 30000 грн. на користь позивача значно перевищує її доходи, а також, що розмір заподіяної моральної шкоди жодним доказом не підтверджений позивачкою, не є підставою для зменшення розміру компенсації за заподіяну нею моральну шкоду, обсяг якої суд першої інстанції встановив вірно.

Так як суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскарженою в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді: