Рішення № 38095344, 26.03.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

26.03.2014

336/9067/13-ц

Пр. 2/336/191/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2014 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

У складі : головуючого судді Голубкової М.А.,

при секретареві Ходирєвої О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому посилається на наступне. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 15.05.2008 р. уклали кредитний договір № ZPGMGA0000000001. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 43925,00 доларів США строком до 15.05.2028 р., а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачі 15.05.2008 р. уклали договір іпотеки № ZPGMGA0000000001. Згідно з п. 33.3 договору іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 34,17 кв.м., житловою площею 20,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, він зобов'язання за кредитним договором не виконав.

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 07.02.2011 року суд виніс рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартири загальною площею 34,17 кв. м., житловою площею 20,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» .

Відповідно до ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином відповідачі підлягають виселенню з квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Також, договором іпотеки, укладеним між відповідачами та позивачем, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Позивач просить суд:

Виселити відповідачів з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Судові витрати покласти на відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимогах.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала суду письмове заперечення в якому просила суд в позові відмовити, вказуючи, що письмову вимогу від банківської установи відповідачі не отримували, позивач не вжив та не реалізував своє право щодо вручення повідомлення про виселення. Не отримання повідомлення про виселення від банківської установи відповідачами є порушення ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 15.05.2008 р. уклали кредитний договір № ZPGMGA0000000001. Відповідно до п. 1.1. кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 43925,00 доларів США строком до 15.05.2028 р., а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.(а.с 4-6)

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.05.2008 р. уклали договір іпотеки № ZPGMGA0000000001. Згідно з п. 33.3 договору іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 34,17 кв.м, житловою площею 20,30 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 10-12).

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією не надав.

07.02.2011 року Апеляційний суд Запорізької області виніс рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру загальною площею 34,17 кв.м., житловою площею 20,30 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк». (а.с 13-15)

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", порядок виселення мешканців передбачає, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами порядок добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30.03.2012р., при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Відповідно до ч.3 ст. 109 Житлового кодексу, звернення стягнення передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Судом встановлено, що письмову вимогу № 30.1.0.0/2-557 від 27 серпня 2013 року, про звільнення квартири ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 направлені 30.08.2013 р. ( а. с. 16), що підтверджується реєстром відправлення № 8933 від 30.08.2013 року.(а.с. 17-19) Дані докази спростовують доводи представника відповідача щодо неотримання відповідачами письмової вимоги від банківської установи про виселення.

Враховуючи вище викладене, суд вважає необхідним позовні вимоги позивача щодо виселення відповідачів з квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, задовольнити в повному обсязі.

Позивач як сторона, на користь якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України на солідарне стягнення з відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судових витрат, зокрема судового збору у розмірі 114,70 гривень.

Керуючись ст. 109 ЖК України, ст. 40 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 210-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" судовий збір в розмірі 114,70 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.А. Голубкова