Ухвала суду № 38094985, 02.04.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

02 квітня 2014 року Справа № 808/2338/14 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця"

до відповідача: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанови від 10.02.2014 та протоколу від 06.02.2014,-

ВСТАНОВИВ:

31.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" звернулось до суду із позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, в якому просить суд:

- визнати дії головного спеціаліста Інспекції з питань захисту прав споживачів Шрамко Д.Ю. щодо складання протоколу №000142 від 06.02.2014 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155 КУпАП неправомірним.

- визнати дії начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області Байло В.А. щодо винесення постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця" неправомірним.

- скасувати протокол №000142 складений головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів Шрамко Д.Ю. 06.02.2014 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155 КУпАП.

- скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця".

За приписами ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для повернення позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.04.2014, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, в частині вимог про визнання неправомірними дій начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області Байло В.А. щодо винесення постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця" та скасування протоколу №000142 складеного головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів Шрамко Д.Ю. 06.02.2014 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155 КУпАП, на підставі п.6 ч.3 ст.108 КАС України, повернуто позивачу, у зв'язку із непідсудністю даному адміністративному суду.

Крім того, відповідно до статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Судом встановлено, що позовна заява, в частині вимог про визнання неправомірними дій начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області Байло В.А. щодо винесення постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця" та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця", не відповідає вимогам ст.106 КАС України, виходячи з наступного:

по-перше, згідно з п.4 ч.1 ст.106 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Так, у позовній заяві позивач у якості відповідача зазначає Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області, тоді як у прохальній частині просить визнати неправомірними дії безпосередньо начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області Байло В.А. щодо винесення постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця".

То ж, позивачу необхідно уточнити або позовні вимоги або суб'єктний склад відповідачів за позовом.

По-друге, згідно з частиною 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

За приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України №3674-VI" (із змінами внесеними відповідно до Закону № 590-VII від 19.09.2013, що набрали чинності 23.10.2013) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат та за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 % розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 4 Закону України №3674-VI встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує дії відповідача та просить скасувати постанову про накладення стягнень, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 8500 грн.

Так, з врахуванням розміру мінімальної заробітної плати, за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру до сплати підлягає судовий збір в сумі 73,08грн.

Ставка судового збору за майновою вимогою (про скасування постанови про накладення стягнень) повинна складати 1827,50 грн. х 10 % = 182,70 грн.

Позивачем до позовної заяви додано лише докази сплати судового збору за немайновою вимогою про визнання неправомірними дій відповідача.

Отже, позивачу необхідного надати докази сплати судового збору у належному розмірі за майновою вимогою про скасування постанови.

Відповідно до ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви, документів, не доданих до неї, з додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 108, 160, 165 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області в частині вимог про визнання неправомірними дій начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області Байло В.А. щодо винесення постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця" та скасування постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №000040 від 10.02.2014 на ТОВ "Чарівниця" - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 06 травня 2014 року 3. Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

4. Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Суддя О.М. Нечипуренко