Постанова № 3809485, 20.05.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1845/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Коростенського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійснимподаткове повідомлення - рішення Коростенської ОДПІ від 08.10.2008 року №0000732301/0, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2007 року на 172366 грн.. Посилається на те, що підставою для такого висновку податкового органу, який викладений в акті невиїзної документальної перевірки від 30.09.2008 року, про завищення підприємством суми заявленої до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку на вказану суму став той факт, що неможливо підтвердити факт сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету МПП "Фортуна" яке є постачальником УВП УТОС. Зазначає, що Коростенським УВП УТОС при формуванні складу податкового кредиту за липень 2007 року та заявлення до відшкодування сум ПДВ дотримано вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", а висновки перевірки відповідача спрямовані на застосування негативних наслідків до підприємства лише на підставі того, що контрагентом не надано доказів щодо придбання продукції у інших постачальників, що не може бути підставою для позбавлення підприємства права на відшкодування ПДВ.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали і просять його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що оскільки неможливо підтвердити факт сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету та провести зустрічні перевірки по ланцюгу постачання до виробника та як підприємство МПП "Фортуна" не є виробником та не надало підтверджуючих документів які б підтверджували факт придбання товарів у постачальників в подальшому реалізованих Коростенському УВП УТОС, тому позивач не має право на відшкодування з податку на додану вартість в сумі 172366 грн. за серпень 2007 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріли справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що фактичною підставою для зменшення Коростенському УВП УТОС бюджетного відшкодування за серпень 2007 року на загальну суму 172366 грн., згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 08.10.2008 року №0000732301/0, слугував висновок Коростенської ОДПІ, викладений в акті невиїзної документальної перевірки Коростенського УВП УТОС з питань правових відносин з МПП "Фортуна" за липень 2007 року, від 30.09.2008 року №186/23-01/03967636, про завищення позивачем суми податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку в серпні 2007 року на суму 172366 грн. у зв'язку з порушенням п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість".

Такий висновок контролюючого органу обґрунтований посиланням на неможливість підтвердити факт сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість до бюджету та провести зустрічні перевірки по ланцюгу постачання до виробника та як підприємство МПП "Фортуна" не є виробником та не надало підтверджуючих документів які б підтверджували факт придбання товарів у постачальників в подальшому реалізованих Коростенському УВП УТОС. Тому контролюючим органом зроблений висновок про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в серпні 2007 року на суму 172366 грн..

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 цієї статті).

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як видно із матеріалів справи, позивачем в липні 2007 року було здійснено операції по придбанню товарно-матеріальних цінностей у МПП "Фортуна". Отримана продукція була оприбуткована позивачем, сума податку на додану вартість в розмірі 172366 грн. сплачена в ціні продукції, включена до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість.

Копії платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи, підтверджують факт придбання позивачем товарів у МПП "Фортуна" в зазначеному податковому періоді та факт здійснення розрахунків за придбаний товар.

Крім того, виїзною позаплановою перевіркою Коростенського УВП УТОС з питань правильності визначення від'ємного значення в деклараціях за липень-вересень 2007 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в деклараціях за вказаний період, яка була проведена Коростенською ОДПІ (акт №95/23-01/03967636 від 23.11.2007 року), порушень податкового законодавства при нарахуванні бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на рахунок Коростенського УВП УТОС за серпень 2007 року не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що відсутність підтвердження сплати податку на додану вартість продавцем МПП "Фортуна" (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Оскільки сума бюджетного відшкодування ПДВ підтверджена належним чином, позивач, відповідно до вимог чинного законодавства мав підстави для відшкодування податку на додану вартість в повному обсязі.

Крім того, для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Враховуючи викладене, суд вважає позовну заяву Коростенського УВП УТОС обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись Законом України „Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000732301/0 від 08.10.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Коростенського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2009 року.

Головуючий суддя:                                                                                С.В. Черноліхов