Ухвала суду № 38094581, 03.04.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 р.Справа № 818/108/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2014р. по справі № 818/108/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

13.01.2014 року Публічне акціонерне товариство "Свеський насосний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 грудня 2013 року № 0000812203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 110948 грн. і нараховано штрафні санкції в розмірі 55474 грн., та №0000822203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81694 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.14 року по справі № 818/108/14 адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Шостинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів від 09 грудня 2013 року № 0000812203 та № 0000822203.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" (41226, Сумська область, Ямпільський район, смт. Свеса, вул. Заводська, 1 розрахунковий рахунок №26005060313464 в СФ ПАТ "Приватбанк", МФО 337546, код ОКПО 05785454) суму сплаченого судового збору в розмірі 458 грн. 80 коп. (чотириста п'ятдесят вісім грн. 80 коп.).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України дана справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Сумській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" з питань декларування від'ємного значення з податку на додану вартість більше 100 тис. грн. у податковій декларації за вересень 2013 року, за результатами якої складено акт № 764/18-17-22-0005/05785454 від 06.12.2013 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.4., п. 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 110948 грн., у т.ч. за грудень 2012 року у сумі 110948 грн., а також завищено залишок від'ємного значення на загальну суму 81694 грн., у т.ч. за вересень 2013 року у сумі 81694 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.12.2013 року № 0000812203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 110948 грн. і нараховано штрафні санкції в розмірі 55474 грн. та № 0000822203, яким зменшено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 81694 грн.

Не погодившись із вищезазначеними рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що можливі порушення у веденні податкового обліку підприємствами - постачальниками не мають ніякого зв'язку із правильністю ведення податкового обліку ПАТ "Свеський насосний завод" та не створюють відповідно до вимог Податкового кодексу України правових наслідків для позивача у вигляді виключення з податкового кредиту сум ПДВ.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача, а саме визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Шостинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів від 09 грудня 2013 року № 0000812203 та № 0000822203.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За приписами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку із таким придбанням.

Як вбачається з матеріалів, ПАТ "Свеський насосний завод" в податкових деклараціях податку на додану вартість за періоди, що перевірялися, відобразив, зокрема, суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Альфа-Елекс", ТОВ "Магмастіл", ТОВ "УРП "Союз", ТОВ "Альянс-Інструмент", ТОВ "ЮК "Олімп" у зв'язку із придбанням товарів, які реально були поставлені позивачу вказаними контрагентами і які були використані у господарській діяльності позивача під час виготовлення продукції.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За приписами п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент складання податкових накладних ПАТ "Свеський насосний завод" та його контрагенти, а саме ТОВ "Альфа-Елекс", TOB "ТК "Укрпостачання", ТОВ "Магмастіл", ТОВ "УРП "Союз", ТОВ "Альянс-Інструмент", ТОВ "ЮК "Олімп" були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку.

Колегія суддів зазначає, що податкові накладні, на підставі яких ПАТ "Свеський насосний завод" формувало податковий кредит та копії яких надавалися під час перевірки, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару й питання використання їх позивачем у господарській діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією І товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу oco6y, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З матеріалів справи вбачається, що товариством "Свеський насосний завод" під час перевірки так і в суді першої інстанції надано належні докази реальності виконання вищезгаданих господарських операцій.

Відповідно до договору купівлі-продажу товару № 105 від 08.07.2011 року ПАТ "Свеський насосний завод" було придбано у ТОВ "Альфа-Елекс" карбід, відповідно до договору № М2837 від 10.01.2012 року придбано у ТОВ "Магмастіл" електроди, згідно договору купівлі-продажу від 03.05.2012 року позивачем було придбано у ТОВ "Альянс-Інструмент" інструмент в асортименті (свердла, плашки), відповідно до договору № 06-05-11 від 03.01.2011 року було придбано у ТОВ "УРП "Союз" модифікатор, згідно договору купівлі-продажу № 270801 від 27.08.2012 року ПАТ "Свеський насосний завод" було придбано у ТОВ "ЮК "Олімп" поковки.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що реальність вказаних господарських операції підтверджується наданими позивачем відповідними договорами та специфікаціями до них, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними перевізників, подорожніми листами, посвідченнями про відрядження водіїв-експедиторів, витягами із журналу доручень, приймальними актами, картками складського обліку матеріалів про отримання та подальшу передачу у виробництво.

Також колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи, податковий орган під час перевірки використав акти перевірок та довідки зустрічних звірок контрагентів позивача, згідно яких документально не підтверджено реальність придбання ними товарів, які були реалізовані позивачу.

Крім того податковим органом ставиться під сумнів реальність господарської операції позивача з TOB "ТК "Укрпостачання" м. Дніпропетровськ щодо придбання запасних частин та ремонту службового легкового автомобіля, який вийшов з ладу під час відрядження у м.Кременчук.

Проте колегія суддів зазначає, що на підтвердження виконання господарської операції позивачем надані посвідчення про відрядження водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, подорожній лист, свідоцтво ПП Кравченка про сплату єдиного податку, рахунок-фактура, видаткова накладна, витяг із журналу довіреностей, платіжне доручення, договір на технічне обслуговування та ремонт техніки від 01.10.11 року, акт №004/10 виконаних робіт від 06.10.11 року, платіжне доручення на оплату здійсненого ремонту автомобіля, приймальний акт № 67 від 06.10.2011 року.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 1250 грн. у зв'язку із наявністю матеріалів зустрічної перевірки даного контрагента, в результаті якої не підтверджено господарські операції з постачальником ТОВ "Ривс" у зв'язку із неможливістю проведення зустрічної перевірки даного суб'єкта господарювання по ланцюгу постачання.

Також на думку податкової інспекції фактично не здійснювалися господарські операції з надання послуг товариству "Свеський насосний завод" з перевезення товарів перевізниками ПП "ВКФ "Експостач" м. Дніпропетровськ, ПП "Валга" м. Полтава, ПП "Полтава-Проект-Монтаж" м. Полтава, ТОВ "Східопт Трейд" м. Северодонецьк у зв'язку із наявністю матеріалів зустрічної перевірки даного контрагента щодо не підтвердження господарських операцій по ланцюгу постачання, а саме не підтверджено надання послуг перевезення.

При цьому відповідачем не враховано, що реальність зазначеної господарської операції підтверджується наданими ПАТ "Свеський насосний завод" договорами на перевезення вантажу, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними, платіжними дорученнями на оплату наданих послуг, листами-довіреностями на отримання водієм перевізника ТМЦ, приймальними актами про оприбуткування доставлених перевізником від контрагента-постачальника товарів.

Колегія суддів вважає, що можливі порушення у веденні податкового обліку підприємствами - постачальниками не мають ніякого зв'язку із правильністю ведення податкового обліку ПАТ "Свеський насосний завод" та не створюють відповідно до вимог Податкового кодексу України правових наслідків для позивача у вигляді виключення з податкового кредиту сум ПДВ.

Так, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тому з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), витрати на придбання яких включається до складу валових витрат та на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ПАТ "Свеський насосний завод" не повинно нести юридичної відповідальності у разі виявлення можливих порушень податкового законодавства з боку контрагентів позивача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає, що Шосткинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.14 року по справі № 818/108/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2014р. по справі № 818/108/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.