Рішення № 38094344, 27.03.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.2014 Справа № 905/1071/14

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг", м.Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк,

про: стягнення 789236грн.98коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача: Безсмертний О.О. (довіреність від 03.03.2014р.) ;

від Відповідача: Середа І.В. (довіреність №10 від 03.03.2014р.).

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг", м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк, про стягнення суми заборгованості у розмірі 789 236грн.98коп.

В позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів №4500005415 від 21.10.2013р. щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

25.03.2014р. позивач через канцелярію суду надав уточнення до позовної заяви від 24.03.2014р., у якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 786236грн.98коп. Заява обґрунтована допущенною позивачем опискою у ціні позову. Вказаною заявою позивач фактично зменшив розмір позовних вимог, право на що передбачено ч.4 ст.22 ГПК України.

Відтак, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог і у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням. Отже, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

26.03.2014р. відповідач надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію не настанням у відповідача строку виконання зобов'язання по здійсненню оплати вартості послуг через ненадання позивачем звітів про виконання доручень та рахунків. Крім того, відповідач вважає заявлену суму боргу у розмірі 789236грн. 98коп. не доведеною позивачем, вказує на те, що наданий позивачем акт звірки не є належним доказом на підставі того, що підпис у графі «керівник» не відповідає підпису керівника відповідача.

У судовому засіданні 27.03.2014р. позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, наполягав на тому, що усі рахунки, звіти про виконання доручень, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) були надані відповідачу у визначені п.2.4.6 договору строки.

Відповідач під час судового засідання 27.03.2014р. заперечив проти позовних вимог з підстав, які викладені у відзиві.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

21.10.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг" (надалі - експедитор) та Приватним акціонерним товариством "Донецький електрометалургійний завод" (надалі - клієнт) був укладений договір про організацію перевезень вантажів № 4500005415 (далі за текстом - договір), згідно з яким сторони погодили, що експедитор згідно даного договору, що є дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов'язані з цим послуги шляхом укладання договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору.

Згідно п. 2.2.12. договору, до обов'язків клієнта входить, зокрема, проводити оплату за організацію перевезень та послуги, пов'язані з перевезенням, оплату інших затрат експедитора та винагороди (плати) експедитору в порядку, передбаченому даним договором.

Відповідно до п. 2.4.6. договору, до обов'язків експедитора входить зокрема не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, надавати клієнту рахунки, податкові накладні за надані послуги та звіти експедитора про виконання доручень клієнта.

Експедитор зобов'язується до 15 числа місяця, наступного за звітним надавати клієнтові підписаний та скріплений печаткою акт наданих послуг (надалі - акт), клієнт впродовж 5-х робочих днів з моменту отримання підписує його та направляє експедиторові.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг для відшкодування витрат експедитора здійснює оплату послуг за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором, після перевірки звіту експедитора про виконання доручень клієнта, на підставі якого надається такий рахунок.

Згідно з п. 3.3. договору винагорода (плата) експедитору встановлюється в розмірі 3% , яка нараховується на суму вартості організації перевезень вантажів без урахування ПДВ та згідно чинного законодавства обкладається 20% ПДВ та сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора та підписаних актів надання послуг.

Відповідно до п.3.4 договору, вбачається що не рідше одного разу на місяць експедитор і клієнт проводять звірку повноти рахунків, результати якої оформляють актами. Підписаний та скріплений печаткою експедитора акт звірки має бути розглянутий клієнтом впродовж 3-х робочих днів, підписаним, скріпленим печаткою клієнта, та наданий експедитору.

У випадку заперечень з боку клієнта стосовно будь-яких наданих експедитором документів, які потребують підписання або узгодження їх клієнтом, клієнт впродовж 3-х робочих днів має повідомити експедитора про свої мотивовані заперечення в письмовій формі. Якщо впродовж даного терміну не поступить письмових заперечень клієнта, документи будуть вважатись прийнятими сторонами.

Заборгованість клієнта, виявлена у процесі звірки вказується у акті і погашається протягом 3 робочих днів з моменту його підписання уповноваженими особами.

Як встановлено п. 9.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання сторонами, але не раніше виконання вимог установчих документів сторін про необхідність надання згоди на укладання органами управління сторін, які мають відповідні повноваження (при наявності таких вимог), про що сторони договору мають бути повідомлені. Договір діє до 31.12.2014 року включно.

Сторони уклали Додаткову угоду № б/н від 31.10.2013р. до договору №4500005415 від 21.10.2013р., якою дійшли згоди викласти у іншій редакції, ніж у договорі, пункти 3.2 та 3.3 договору. Інші пункти залишено без змін. Вказана додаткова угода є невід'ємною частиною договору №4500005415 від 21.10.2013р., про що вказано у самій угоді.

Зокрема сторонами було укладено Додаткову угоду №2 від 01.12.2013р. до договору №4500005415 від 21.10.2013р., якою сторони дійшли згоди викласти пункти 3.2 та 3.3 в первинній редакції договору, Додаткову угоду до договору №4500005415 від 21.10.2013р. в частині, що стосується пунктів 3.2 та 3.3 скасувати з моменту підписання додаткової угоди від 31.10.2013р. За змістом угоди вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення печатками сторін - юридичних осіб та є невід'ємною частиною договору.

Договір №4500005415 від 21.10.2013р. про організацію перевезень вантажів, Додаткова угода № б/н від 31.10.2013р. та Додаткова угода №2 від 01.12.2013р. до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без будь-яких заперечень.

В позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач посилається на те, що за договором №4500005415 від 21.10.2013р. надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, які станом на 18.02.2014р. залишилися несплаченими у розмірі 786236грн.98коп.

Посилаючись на те, що заборгованість у розмірі 786236грн.98коп. відповідачем не була сплачена, вказані обставини призвели до звернення з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

Предметом позову, враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог, є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 786236грн.98коп.

Підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов договору №4500005415 від 21.10.2013р. про організацію перевезень вантажів щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.

Договір №4500005415 від 21.10.2013р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою та ознаками є договором транспортного експедирування, правовідносини за яким регулюються нормами Глави 65 ЦК України.

Зазначений договір укладено між двома сторонами (Експедитором та Клієнтом) у письмовій формі, підписаний сторонами та скріплений печатками (частина 1 статті 181 ГК України), як випливає із його умов ТОВ "Укртранс консалтінг" (Позивач у справі) є Експедитором, а ПрАТ "Донецький електрометалургійний завод" (Відповідач у справі) є Клієнтом.

Частинами 1, 2 ст. 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

У відповідності до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору №4500005415 від 21.10.2013р. позивач (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок відповідача (клієнта) організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов договору №4500005415 від 21.10.2013р. позивач надав відповідачу експедиційні послуги з урахуванням винагороди за організацію перевезення вантажів на загальну суму 20694916грн.98коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0000000220 від 31.12.2013р., №0000000221 від 31.12.2013р., №0000000219 від 31.12.2013р., №0000000218 від 31.12.2013р., №0000000193 від 30.11.2013р., №0000000194 від 30.11.2013р., №0000000164 від 31.10.2013р., №0000000165 від 31.10.2013р., №0000000005 від 21.01.2014р., які підписані експедитором та замовником.

Вищезазначені акти скріплені печатками сторін без будь-яких заперечень. Зокрема, у актах відображено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідачем при отриманні послуг не подавалося жодних заперечень відносно виконання позивачем прийнятих за договором зобов'язань.

Матеріали справи містять банківські виписки з рахунку позивача, які підтверджують що 06.11.2013р. відповідачем було сплачено 1000000грн., 07.11.2013р. - 1000000грн., 11.11.2013р. - 1000000грн., 12.11.2013р. - 1000000грн., 19.11.2013р. - 2000000грн., 20.11.2013р. - 661760грн.00коп., 21.11.2013р. - 721920грн., 25.11.2013р. - 500000грн., 27.11.2013р. - 500000грн., 28.11.2013р. - 1000000грн., 03.12.2013р. - 3000000грн., 04.12.2013р. - 200000грн., 09.12.2013р. - 500000грн., 11.12.2013р. - 400000грн., 12.12.2013р. - 500000грн., 18.12.2013р. - 500000грн., 19.12.2013р. - 500000грн., 23.12.2013р. - 500000грн., 25.12.2013р. - 800000грн., 08.01.2014р. - 2700000грн., 15.01.2014р. - 20000грн., 55000грн., 100000грн., 750000грн., що разом складає суму оплати у розмірі 19908680грн.00коп.

Таким чином матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, в свою чергу відповідач отримав послуги та не оплатив їх у розмірі 786236грн.98коп.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, за умовами п. 3.1 договору клієнт для організації перевезень вантажів і пов'язаних з цим послуг для відшкодування витрат експедитора здійснює оплату послуг за фактом їх виконання впродовж 3-х календарних днів з моменту надання рахунку експедитором, після перевірки звіту експедитора про виконання доручень клієнта, на підставі якого надається такий рахунок, за умовами п. 3.3. договору винагорода (плата) експедитору сплачується клієнтом впродовж 3-х робочих днів після надання послуг на підставі рахунків експедитора та підписаних актів надання послуг.

В матеріалах справи наявні рахунки до кожного спірного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Доказів вчинення відповідачем дій, пов'язаних з витребуванням у позивача будь-яких обумовлених у п. 2.4.6 договору документів, матеріали справи не містять.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, враховуючи підписання відповідачем спірних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) без жодних заперечень та зауважень, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав належним чином у відповідності з умовами договору №4500005415 від 21.10.2013р.

Відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача в частині вартості отриманих від позивача транспортно-експедиційних послуг разом з сумою винагороди за організацію перевезення вантажів свідчить про те, що відповідач на момент підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) був обізнаний з сумою до сплати.

Суд відзначає, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити отримані від позивача транспортно-експедиційні послуги. Такої ж самої позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 29.09.2009р. по справі № 37/405.

Наразі в матеріалах справи наявні двосторонні акти звірки розрахунків, які в тому числі з боку відповідача підписані від імені керівника та головного бухгалтера ПАТ "Донецький електрометалургійний завод" без будь-яких заперечень, відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачем за договором №4500005415 від 21.10.2013р. станом на 21.01.2014р. і станом на 24.01.2014р. складає 786236грн.98коп.

Представник відповідача у засіданні суду 27.03.2014р. заявив суду, що акти звірок підписані не керівником ПАТ "Донецький електрометалургійний завод", однак суд не приймає цю заяву до уваги, оскільки суд не має спеціальних знань щодо встановлення приналежності підписів, клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи за умови гарантії оплати вартості її проведення до суду не надходило, до того ж наявні в матеріалах справи акти звірок скріплені печаткою ПАТ "Донецький електрометалургійний завод".

За умовами п. 3.4. договору, заборгованість клієнта, виявлена у процесі звірки вказується у акті і погашається протягом 3 робочих днів з моменту його підписання уповноваженими особами сторін.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, не спростовують факту отримання від позивача послуг з перевезення за вищевказаними актами здачі-прийняття робіт, оскільки сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та акти звірок розрахунків, відповідно до яких сторони претензій та зауважень під час підписання актів не мали, що не позбавляє відповідача обов'язку оплатити отримані послуги.

Відповідно до довідки №10 від 28.02.2014р. за підписом директора ТОВ «Укртранс Консалтінг» Павлюченко М.В. заборгованість відповідача перед позивачем станом на 28.02.2014р. становить 786236грню98коп.

Враховуючи те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, факт надання послуг та їх вартість підтверджено наявними в матеріалах справи відповідними документами, а відповідачем не доведено належними документами виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг у сумі 786236грн.98коп, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Частиною 2 статті 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову позивачем у порядку та розмірі, встановлених чинним законодавством, платіжним дорученням № 1824 від 05.02.2014р. в дохід Державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 15784грн.74коп.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Приймаючи до уваги, що позивачем заявою №б/н від 24.03.2014р було зменшено позовні вимоги, у даному випадку має місце нова ціна позову у розмірі 786236грн.98коп., виходячи з якої й вирішений спір, то відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг", м.Київ підлягає поверненню з державного бюджету 60грн. 00коп. судового збору.

Здійснюючи розподіл судового збору суд виходить з його розрахунку, здійсненого в порядку, визначеному в п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 612, 629, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод", м.Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 786236грн.98коп. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Донецький електрометалургійний завод" (83062, м.Донецьк, вул. І.Ткаченко, буд. 122, код ЄДРПОУ 30479040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг" (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, буд.37 Б, оф.2, код ЄДРПОУ 37402613) суму основного боргу в розмірі 786236грн.98коп., судовий збір у розмірі 15724грн.74коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранс Консалтінг" (01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд.37 Б, оф. 2, код ЄДРПОУ 37402613) з Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 60грн.00коп., який сплачений згідно платіжного доручення №1824 від 05.02.2014 року.

У судовому засіданні 27.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2014р.

Суддя Ю.В. Макарова