Постанова № 38094341, 13.07.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 липня 2011 року № 2а-10282/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін:

від позивача, Опалько Л.В., довіреність № 387/10, від 07.12.09,

від позивача, Гайдуков В.О., довіреність № 388/10, від 07.12.09,

від позивача, Чорногорець Є.А., довіреність № 317/10, від 16.12.10,

від відповідача, Купельський О.М., довіреність № 184/9/10-214, від 21.01.10,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(далі -Позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -Відповідач, ДПІ в Шевченківському районі м. Києва) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 03.12.2009 р. №0008362308/0, №0008352308/0, №0003292202/0, від 11.02.2010 р. №0008362308/1, №0008352308/1, від 15.02.2010 р. №0003292202/1, від 23.04.2010 р. №0008362308/2, №0008352308/2, від 27.04.2010 р. №0003292202/2) та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2009 р. №0003302202/0, від 15.02.2010 р. №0003302202/1, від 27.04.2010 р. №0003302202/2).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-10282/10/2670.

26.07.2010 Позивачем через канцелярію суду подано доповнення до позовної заяви, яким позивач до раніше заявлених позовних вимог додав вимоги щодо визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 05.07.2010 р. №0003292202/3, від 13.07.2010 р. №0008362308/3, №0008352308/3 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.07.2010 №0003302202/3 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.09.2010 р. роз'єднані позовні вимоги у справі №2а-10282/10/2670 в окремі самостійні провадження, в результаті чого у даній справі розглядається позов ДП «НАЕК «Енергоатом»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Відповідача від 03.12.2009 р. № 0008362308/0, від 11.02.2010 р. № 0008362308/1, від 23.04.2010 р. № 0008362308/2 та від 13.07.2010 р. № 0008362308/3.

Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Позивачу були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 346 864 772,0 грн., з яких: 172 670 952,0 грн. - основного платежу та 174 193 820,0 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що ним при визначенні оподатковуваного прибутку (валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань) не були порушені вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також Позивач звертає увагу суду на те, що в матеріалах перевірки Відповідача (на підставі яких були прийняті оскаржувані повідомлення-рішення, зазначені відомості, які не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні представники Позивача позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник Відповідача проти позову заперечував та наполягав на відмові у задоволенні позову, посилаючись на те, що при проведенні документальної перевірки Позивача встановлено порушення вимог п.1.25 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.3 п.4.1, п.5.1 ст.5, пп.5.2.8 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3, ч.4 пп.5.3.9 ст.5, п.5.9 ст.5, пп.7.3.2 п.7.3, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1, пп.8.1.2 п.8.1 та пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на 175 716 687,0 грн. та до завищення податку на прибуток підприємств на 3 045 735,0 грн. З огляду на що, Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки № 2017/23-08/24584661 від 20.11.2000 (далі -Акт перевірки, Акт).

03 грудня 2009 року ДПІ у Шевченківському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008362308/0, яким, на підставі вказаного Акту перевірки, Позивачу за порушення п.1.25 ст.1, пп.4.1.1, пп.4.1.3 п.4.1, п.5.1 ст.5, пп.5.2.8 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3, ч.4 пп.5.3.9 ст.5, п.5.9 ст.5, пп.7.3.2 п.7.3, пп.7.3.3 п.7.3 ст.7, пп.8.1.1 п.8.1, пп.8.1.2 п.8.1 та пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про прибуток) на підставі п/п «б»п. 4.2.2 ст. 4 і п.п. 17.1.3 та 17.1.6 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом і державними цільовими фондами»від 20.12.2000 № 2181(далі -Закон № 2181) нараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток»у розмірі 346 864 772,0 грн., в тому числі основний платіж - 172 670 952,0 грн., штрафна (фінансова) санкція - 174 193 820,0 грн. .

За результатами оскарження прийнятих рішень в адміністративному порядку в органах державної податкової служби, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.02.2010 р. № 0008362308/1, від 23.04.2010 № 0008362308/2, від 13.07.2010 № 0008362308/3, якими суми податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій не змінено.

Зміст порушень, що призвели до визначення вказаних вище сум податкових зобов'язань з податку на прибуток викладено в пунктах 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.3 розділу 3 Акту перевірки (стор. 6 - 76 Акту) і полягає в тому, що Позивачем в податкових деклараціях з податку на прибуток невірно були визначені суми валового доходу, валових витрат та амортизаційних відрахувань, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету.

Згідно акту перевірки, Позивачем порушено п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток (стор. 12 - 17, 40, 41 Акту), а саме, не включено до складу валового доходу (витрат) за 2007 та 2008 рік убуток балансової вартості ядерного палива на суму 585 919 833 грн. (у тому числі: за 2007 рік - 280 423 812 грн., за 2008 рік - 305 496 021 грн.). Вказане заниження валового доходу виникло через не включення до приросту (убутку) балансової вартості запасів ядерного палива в активній зоні.

Відповідно до пункту 5.9 ст. 5 Закону про прибуток, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Згідно з абз. 16 п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток, податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2005 р. № 472, затверджено перелік запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії, податковий облік приросту (убутку) балансової вартості яких здійснюється за наслідками звітного (податкового) року. Ядерне паливо, що використовується на АЕС Позивача, входить до переліку таких запасів, визначеного вказаною постановою.

Свіже ядерне паливо (СЯП) за місцезнаходженням на АЕС розподіляється на дві групи: СЯП у вузлах свіжого ядерного палива (фактично склад) та СЯП в активній зоні (паливо, яке завантажено у реактор).

Поняття, критерії віднесення активів до категорії запасів визначені Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку № 9 „Запаси", затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за № 7581/4044 (надалі - П(С)БО 9 "Запаси").

Відповідно до пункту 6 П(С)БО 9 "Запаси" для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

- поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Пунктом 5 вищезазначеного П(С)БО 9 "Запаси" та наказом Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2007 „Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів" визначено критерії віднесення активів до категорії запасів, а саме: запаси визнаються активом, якщо їх вартість може бути достовірно визначена.

За специфікою виробництва електричної та теплової енергії атомними електростанціями Позивача незавершеного виробництва при їх виготовленні бути не може взагалі.

Відповідно до листа-роз'яснення ДПА України від 18.10.2001 № 6694/6/15-1116, що був наданий ДП НАЕК «Енергоатом», ядерне паливо в активній зоні не відповідає критеріям віднесення до категорії запасів, тому вартість зазначеного палива не враховується при веденні платником податку обліку приросту (убутку) балансової вартості ядерного палива, враховується балансова вартість залишків таких запасів у вузлах свіжого ядерного палива.

Згідно з підпунктом «д»пункту 4.4.2 статті 4 Закону № 2181, не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

При цьому, в судовому засіданні жодною з сторін не було надано доказів наявності іншого податкового роз'яснення вищого пріоритету чи узагальнюючого податкового роз'яснення іншого змісту стосовно порушеного питання податкового обліку ядерного палива в активній зоні.

Ядерне паливо в активній зоні не знаходиться на переробці, в незавершеному виробництві, та в залишках готової продукції, тому відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток, облік його приросту (убутку) на кінець звітного податкового періоду не передбачений, що вказує на безпідставність висновку Відповідача про порушення п. 5.9 Закону про прибуток.

Судом також встановлено, що ядерне паливо в активній зоні за даними бухгалтерського обліку по ВП «Запорізька АЕС»(далі - ВП ЗАЕС) не відповідає даним Відповідача, зазначеним в Акті перевірки. Так, за даними бухгалтерського обліку ВП ЗАЕС, вартість ядерного палива в активній зоні на початок 2007 року складає 665 526 642 грн., а не як зазначено Відповідачем на стор. 16 Акту перевірки у зведеній таблиці за 2007 рік у розмірі 660 949 236 грн. Відповідно сума занижених скоригованих валових доходів, що визначена в Акті перевірки, не відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно Акту перевірки, Позивачем в порушення вимог пп. 7.3.2., пп. 7.3.3 п. 7.3 ст.7 Закону про прибуток (стор. 18 - 25, 51 - 57 Акту) віднесено до складу валових доходів прибуток від перерахування кредиторської заборгованості по підприємству-нерезиденту Remington Worldwide Limited LTD у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні на загальну суму 5 329 824,00 грн. та віднесено до складу валових витрат збиток від перерахунку заборгованості по підприємству-нерезиденту Remington Worldwide Limited LTD яка виражена у іноземній валюті, у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні на загальну суму 54 045 888,00 грн., в результаті чого завищено валові доходи суму 5 329 824,00 грн. та завищено валові витрати суму 54 045 888,00 грн.

Судом встановлено, що у ВП «Запорізька АЕС»станом на 01.10.2007 р. на бухгалтерському рахунку 63.22 «Розрахунки з іноземними постачальниками»обліковувалася кредиторська заборгованість перед підприємством Worldwide Limited Ltd" у сумі 95 344 000,00 грн. (18 880 000,00 дол. США).

За період, який перевірявся Відповідачем (з 01.10.2007 р. по 30.06.009 р.) перерахована балансова вартість заборгованості з віднесенням у податковому обліку на валові доходи - 5 329 824,00 грн. і валові витрати - 54 045 888,00 грн.

Валові доходи Валові витрати

Червень 2008 3 796 768,00

Травень 2009 1 533 056,00

Вересень 2008 228 448,00

Жовтень 2008 16 980 672,00

Листопад 2008 18 528 832,00

Грудень 2008 18 090 816,00

Червень 2009 217 120,00

Всього: 5 329 824,00 грн. 54 045 888,00 грн.

Заборгованість Позивача перед кредитором виникла згідно з договором уступки права вимоги від 07.10.2002 р. № 01/02-ц, укладеним між ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання «Електрокераміка»(Росія, Санкт-Петербург) - «Цедент»та Limited Ltd»(Гібралтар) - «Цесіонарій», та підтверджена рішенням Арбітражного суду м. Санкт-Петербурга і Ленінградської області від 24.12.2002 у справі № 7455/00.

Відповідно до п. 7.3.6 ст. 7 Закону про прибуток (в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості), з метою оподаткування будь-яка іноземна валюта або заборгованість в іноземній валюті, що перебували на обліку платника податку на кінець звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду. При цьому позитивна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку та балансовою вартістю іноземної валюти або заборгованості включається відповідно до валових доходів або валових витрат платника податку - кредитора або до валових витрат чи валових доходів платника податку - дебітора за наслідками звітного періоду. Для наступного податкового періоду балансова вартість іноземної валюти або заборгованості в іноземній валюті прирівнюється до їх вартості, визначеної на кінець попереднього звітного періоду.

Законом України від 24.12.2002 № 349-IV «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»п. 7.3.6 викладено в такій редакції - облік балансової вартості іноземної валюти здійснюється за оцінкою її середньозваженої вартості відповідно до правил національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Пунктом 8 розділу Перехідних положень зазначеного Закону передбачено, що визначення курсових різниць із заборгованості, яка виникла до набрання чинності цим Законом, здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. Вказаний закон набрав чинності з 01.01.2003.

Операцій за вантажно-митними деклараціями та банківськими виписками по вказаному договору в бухгалтерському обліку ВП ЗАЕС не відображалось. Первісною датою виникнення кредиторської заборгованості по Worldwide Limited Ltd»(Гібралтар) у бухгалтерському обліку, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999 № 996, є проведення операцій за первинними документами, які були відображені в обліку ВП ЗАЕС у березні 2000 р. за договором комісії з ДП «Укренергомашкомплект»м. Київ № 193(3)99У від 02.04.1999 (п/о 1/15/29, п/о 1/15/32).

Враховуючи те, що заборгованість Позивача перед підприємством «Remington Worldwide Limited Ltd" у сумі 95 344 000,00 грн. (18 880 000,00 дол. США) виникла до 01.01.2003 р., висновок Відповідача про завищення валового доходу на суму 5 329 824,00 грн. та про завищення валових витрат на суму 54 045 888,00 грн. Позивачем є безпідставним.

Згідно Акту перевірки (стор. 32, 35 - 40 Акту) в порушення пп.5.3.2. п. 5.3 ст. 5 пп. 8.1.2 п. 8.1 та пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону про прибуток ДП «НАЕК «Енергоатом»аванси, видані ЗАТ «Укратоменергобуд»(32347574) за договором № 01-08 (2208-4/05-НАЕК) від 28.03.2008, які пов'язані з капітальним ремонтом електрообладнання, що входить до складу основних фондів, відображено у складі валових витрат по рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»Декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року на загальну суму 84 173 589,0грн., що призвело до завищення валових витрат на 55 318 756,0 грн., в тому числі:

1 півріччя 2008 року на 84 173 589,0 грн.;

3 квартали 2008року на 83 679 239,0 грн.;

2008 рік на 55 318 756,0 грн.;

та до заниження валових витрат за 1 квартал 2009 року на 11 943 196,0 грн.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону про прибуток, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону про прибуток, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, що понесені платником податків при здійсненні господарської діяльності. Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Правила ведення податкового обліку визначені у статті 11 Закону про прибуток. Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону про прибуток датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено та не заперечувалось Відповідачем, що Позивач перерахував у 2008 році кошти у вигляді попередньої оплати за виконані роботи згідно банківських виписок:

від 18.04.2008року на суму 20 000 000,0 грн. (з ПДВ);

від 29.04.2008року на суму 40 000 000,0 грн. (з ПДВ);

від 22.05.2008року на суму 21 001 000,40 грн. (з ПДВ);

від 18.06.2008року на суму 20 007 306,0 грн. (з ПДВ);

В бухгалтерському обліку зазначені операції відображені проводками:

Д-т 37.1.1 «Розрахунки за виданими авансами за роботи в національній валюті»- К-т 31 «Рахунки в банках». При цьому, у податковому обліку по першій події відображені валові витрати.

Тобто, згідно правил ведення податкового облік передбачених ст. 11 Закону про прибуток, Позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат перераховані кошти у вигляді попередньої оплати (авансів) ЗАТ «Укратоменергобуд».

Висновок Відповідача про порушення Позивачем пп.5.3.2. п. 5.3 ст. 5 Закону про прибуток відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону є безпідставним. Дана норма не може застосовуватись до Позивача, оскільки він не займається діяльністю, пов'язаною з видобутком корисних копалин та результати робіт, що виконані за договором, не є нематеріальним активом.

Підтвердженням факту виконаних робіт по поліпшенню (ремонту) деталей (комплектуючих) основних фондів є акт виконаних робіт, який надається відокремленому підрозділу -отримувачу, значно пізніше ніж здійснена попередня оплата, відповідно у підприємства були всі законні підстави відображати валові витрати на підставі пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону про прибуток.

Порушення вимог податкового законодавства не доведено Відповідачем, оскільки висновок про те, що «вартість виконаних робіт, згідно вище перелічених актів була передана до відокремлених підрозділів згідно авізо, де в основному в подальшому були включені до складу основних фондів чи до рядка 04.10 декларацій відокремлених підрозділів, як ремонти основних засобів», викладений в Акті перевірки (стор. 37) в порушення пункту 1.7 наказу ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(далі -Порядок № 327) не містить чіткого, об'єктивного факту виявлених порушень, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, а також, відомостей про те, як вони були відображені на відокремлених підрозділах, як ремонти чи були включені до складу основних фондів сумарно та пооб'єктно.

При перерахуванні коштів у вигляді авансів Позивач не мав можливості точно встановити під які акти виконаних робіт (наданих послуг) будуть зараховані проавансовані витрати, тому він правомірно відносив до складу валових витрат усі перерахування ЗАТ «Укратоменергобуд»у вигляді попередньої оплати на підставі пп. 11.2.1 ст.11 Закону про прибуток і лише в момент надання відокремленому підрозділу -отримувачу акта виконаних робіт, зазначений в акті розмір попередньої оплати сторнувався з валових витрат Дирекції Компанії і передавався до відокремленого підрозділу Позивача.

Дана обставина підтверджується матеріалами перевірки Відповідача (стор 36 - 37 Акту).

Висновками Акту також підтверджено, що в момент фактичного отримання результатів робіт (актів виконаних робіт) ДП НАЕК «Енергоатом»сторнує валові витрати попередньо включені до їх складу у вигляді авансів сплачених та передає їх по авізо до відокремленого підрозділу -отримувача зазначених робіт. При цьому, відокремлений підрозділ -отримувач, відображає ці витрати у складі валових витрат на поточний і капітальний ремонт, реконструкція, модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення основних фондів в межіх лімітів, передбачених пп. 8.7.1 ст.8 Закону про прибуток, або ж відносить ці витрати на збільшення балансової вартості основних фондів. Абзаци 3 та 4 пп.8.7.1 ст.8 Закону про прибуток визначають, що виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом. Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації. Відповідачем не зазначено жодного документального підтвердження, на підставі якого Позивачем здійснені порушення податкового законодавства.

Крім того, судом встановлено, що відхилень показників валових витрат за даними Позивача і Відповідача встановлено не було, що також зазначено у таблиці на стор. 32 Акту перевірки.

Згідно Акта перевірки (стор. 46 - 50 Акту), Позивачем в порушення пп. 5.2.8 п.5.2 ст. 5, п. 1.25 ст. 1 Закону про прибуток у 4 кварталі 2008 р. віднесено до складу валових витрат суми безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 4 100 316 грн. по підприємству ВАТ КТПК «Дніпро», термін позовної давності якої минув у минулих податкових періодах, а не у звітному 2008 р., в результаті чого завищено валові витрати за 2008 рік у розмірі 4 100 316 грн.

Судом було встановлено, що висновки Відповідача про закінчення строків позовної давності не мають відношення до питання віднесення Позивачем до складу валових витрат в 2008 році вказаних вище 4 100 316 грн. заборгованості, оскільки, як з'ясовано судом та не заперечується Відповідачем платник податків (Позивач) скористався своїм правом на звернення до суду з позовом про захист майнових інтересів з межах такого строку. Факт звернення з позовом до суду спростовує твердження Відповідача про пропуск строку позовної давності.

Відповідно до пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону про прибуток, до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Згідно з п. 1.25 Закону про прибуток, безнадійна заборгованість - заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

- прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості;

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:

- фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення;

- фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності);

- заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості;

- заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

- прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

За результатами ведення претензійно-позовної роботи Позивача (ВП «Запорізька АЕС») у відношенні дебіторської заборгованості ВАТ КТПК "Дніпро" було прийнято ухвалу Господарського суду Запорізької області від 03.06.2004 р. у справі № 25/56 відповідно до якої, майнові вимоги з боку ВП ЗАЕС визнані в сумі 4 199 017,24 грн. і включені до реєстру вимог конкурсних кредиторів.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30.06.2004 р. у справі № 25/56 ВАТ КТПК «Дніпро»визнано банкрутом.

28.04.2004 р. Господарським судом Запорізькій області прийнято постанову у справі №25/56 про ліквідацію ВАТ КТПК «Дніпро»та припинення провадження у справі.

Згідно з листом Головного міжрегіонального управління статистики міста Києва № 21-10/5976 від 12.12.2005 р., ВАТ КТПК «Дніпро» виключено з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, дата ліквідації 05.11.2004 року.

За таких обставин дебіторська заборгованість ВАТ КТПК «Дніпро»у сумі 4 199 017,24 грн. відповідає критеріям безнадійної заборгованості для відображення в бухгалтерському та податковому обліку, як заборгованість, яка є непогашеною внаслідок недостатності майна юридичної особи, оголошеного банкрутом у порядку, встановленому законом, або при ліквідації (знятті з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності).

Щодо періоду віднесення Позивачем суми безнадійної заборгованості до складу валових витрат, суд звертає увагу, що згідно з наказом ВП ЗАЕС від 28.12.2004 р. № 832 в грудні 2004 року, на суму заборгованості по ВАТ КТПК «Дніпро»був нарахований резерв сумнівних боргів, отже, заборгованість вчасно виключена з активу балансу ВП ЗАЕС.

За внутрішніми організаційно-розпорядчими документами у Позивача процедура списання дебіторської заборгованості передбачає узгодження факту списання з Експертною комісією з питань погашення дебіторської і кредиторської заборгованості ДП НАЕК «Енергоатом»і ухвалення остаточного рішення робочої групи з розгляду питань дебіторської і кредиторської заборгованості, що було прийнято в грудні 2008 року (протокол від 03.12.2008 р. № 197).

Повний пакет первинних документів, який дозволяє відобразити операцію з списання заборгованості ВАТ КТПК «Дніпро»як безнадійної в бухгалтерському обліку (за рахунок резерву сумнівних боргів), а також у податковому обліку, надійшов до бухгалтерії ВП ЗАЕС у грудні 2008 р.. При цьому Позивачем не були порушені вимоги пп. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п. 1.25 ст. 1 Закону про прибуток.

Відповідачем зроблений висновок про завищення валових витрат у 4 кварталі 2008 року, однак не враховано, що з урахуванням вимог Закону № 2181, ВП ЗАЕС занижено валові витрати на суму 4 100 316 грн. у 4 кварталі 2007 року, який входить у період перевірки з 01.10.2007 р. по 30.06.2009 р.

Таким чином, Відповідачем при складанні Акту необґрунтовано зроблено висновок з цього питання, не виконані вимоги законодавства з питань податкового контролю в частині забезпечення всебічного вивчення під час проведення перевірок діяльності платників податків та їх взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання, визначені «Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень»затверджені наказом ДПА України від 11.09.2008 № 584 "Про затвердження зразків форм актів перевірок та Методичних рекомендацій щодо їх оформлення".

Згідно Акту перевірки (стор. 57-60 Акту), Позивачем в порушення вимог пп. 7.3.2, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону про прибуток віднесено до складу валових витрат збиток від перерахунку заборгованості по підприємству-нерезиденту Compani Rechme Handelsges, яка виражена у іноземній валюті на загальну суму 2 669 722 грн., у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні, в результаті чого завищено валові витрати за 2008 рік на суму 2 669 722 грн.

В обліку ВП «Запорізька АЕС»станом на 01.12.2008 р. на рахунку 63.22 «Розрахунки з іноземними постачальниками»обліковувалася кредиторська заборгованість перед підприємством "Rechme Handelsges»(Австрія) у сумі 314 403,24 грн. (42 091,74 євро).

У грудні 2008 постачальником "Rechme Handelsges»(Австрія) відповідно до ВМД №11202/8/000889 від 25.11.2008 р. було здійснено постачання клапанів на суму 12 794 745,90 грн. (1 591 241,63 євро).

Позивачем 11.12 2008 р. було проведено оплату Rechme Handelsges»(Австрія) на суму 15 778 870,92 грн. (1 633 333,37 євро) і передано до ВП ЗАЕС згідно з авізо від 18.12.2008 р. № 442.

При відображені оплати була визначена балансова вартість іноземної валюти.

Відповідно до пп.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону про прибуток, витрати, понесенні (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються в сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню в зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Враховуючи те, що першою подією відбулося оприбуткування клапанів, валові витрати Позивачем було відображено за курсом, зазначеним в вантажно-митній декларації. Далі, при сплаті заборгованості, була визначена балансова вартість іноземної валюти відповідно до вимог пп.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону про прибуток та здійснено коригування валових витрат.

В Акті перевірки зазначено, що станом на 01.11.2008 р. заборгованість по підприємству - нерезиденту "Rechme Handelsges»відсутня.

Таке твердження Відповідача не відповідає дійсності з наступних причин. В обліку відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»станом на 01.11.2008 р. на рахунку 37.1 «Розрахунки по виданим авансам з іноземній валюті»обліковувалася дебіторська заборгованість за підприємством -нерезидентом ani Rechme Handelsges»на суму 11 010 721,65 грн., яка виникла в жовтні 2008 р., що було доведено відповідними доказами Позивача.

В Акті зазначено -отримання клапанів здійснено на суму 24 713 315,61 грн. (3 308 758,46 євро, курс 7,46906 грн. за євро).

В обліку відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»отримання клапанів від "Rechme Handelsges»(Австрія) здійснено відповідно до ВМД № 11202/8/000832 від 05.11.2008 на суму 23 525 269,22 грн., вартість яких складається:

- 11 010 721,65 грн. (1633 333,37 євро) за курсом передплати - 6,741258 грн. за євро (авізо № 380 від 31.10.2008);

- 12 514 547,57 грн. (1 675 425,11 євро) за курсом ВМД 7,46906 грн. за євро.

В Акті також зазначено -що суму кредиторської заборгованості передано для оплати на ВП «Запорізька АЕС»ДП «НАЕК «Енергоатом». Хоча в обліку відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС»-суму оплати було передано по авізо ДП НАЕК «Енергоатом»до ВП ЗАЕС для закриття кредиторської заборгованості.

В обліку відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» відображення заборгованості проведені у жовтні 2008 р. по Дебету рахунку 37.1 «Розрахунки по виданим авансам в іноземній валюті»по постачальнику-нерезиденту Rechme Handelsges»(Австрія) згідно авізо від 31.10.2008 р. № 380.

Приймаючи до уваги викладене, судом приходить до висновку, що висновки Відповідача з зазначеного питання є необґрунтованими.

Згідно Акту перевірки (стор. 63, 64) Відповідачем зазначено, що у другому кварталі 2008 року ВП Хмельницька АЕС завищені показники рядка 05.2 Декларації «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»на суму 2 314 988 грн. витрат на благодійництво та порушена ч. 4 підпункту 5.3.9 ст. 5 Закону України про прибуток. Разом з тим, Відповідач посилається на порушення ВП Хмельницька АЕС пункту 5.1, підпунктів 5.2.2 та 5.3.9 ст. 5 Закону про прибуток «… в результаті чого суб'єктом господарювання до складу валових витрат віднесено витрати на благодійництво в сумі 2 314 988 грн., які не пов'язані з веденням господарської діяльності…».

В Акті перевірки також зазначено, що в результаті аналізу оборотно-сальдової відомості по валових витратах 30.06.2008 р. на підставі документу, який має назву „Бухгалтерська довідка по дебету рахунку 949 „Інші витрати операційної діяльності" та кредиту рахунку 685 „Розрахунки з різними кредиторами", підприємством до складу валових витрат в ІІ кварталі 2008 року віднесено суму в розмірі 2314988 грн., як визначено підприємством „благодійна допомога".

Відповідно до рекомендацій ДП НАЕК «Енергоатом», керуючись вимогами підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст.5 Закону про прибуток, ВП Хмельницька АЕС включив у ІІ кварталі 2008 року до складу валових витрат благодійну допомогу у сумі 2 314 988 грн., надану у 2006 році неприбутковим установам та організаціям, які підтвердили свій статус неприбуткових та надали копії рішень органів Державної податкової служби про внесення їх до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

При виправленні вищевказаної помилки ВП Хмельницька АЕС керувався пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181 (із змінами та доповненнями), за яким платник податків має право у межах строку давності, визначеного ст. 15 Закону, виправити будь-яку помилку, самостійно виявлену в раніше поданих деклараціях.

Відповідачем зроблений висновок, про те, що благодійна допомога може бути визнана дебіторською заборгованістю,

суд вважає, що посилання Відповідача на Положення (стандарти) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», а також на Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»у цьому випадку є необгрунтованими, оскільки благодійна допомога за своєю суттю не може бути визнана дебіторською заборгованістю, в тому числі і за правилами податкового обліку.

Це твердження ґрунтується на вимогах Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», яке передбачає, що дебіторська заборгованість -це заборгованість, яка виникає у ході операційного циклу та буде погашена у майбутньому, а дебітори це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів або інших активів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Позивач правомірно, враховуючи вимоги ст.5.2.2 Закону про прибуток включив витрати на благодійництво в сумі 2 314 988 грн., до складу валових, а твердження Відповідача з цього приводу є необгрунтованими.

Згідно акту перевірки (стор. 71 - 73 Акту), Позивачем в порушення пп. 8.1.2 п 8.1 ст. 8 Закону про прибуток, до складу амортизаційних відрахувань включено амортизацію, нараховану на витрати по виготовленню основних засобів, понесені за рахунок цільової надбавки до загального тарифу на електроенергію, що відпускається НАЕК „Енергоатом". Загальна сума нарахованої таким чином амортизації становить 2 404 444 грн., в тому числі:

за 4 квартал 2007 в сумі 326 396 грн.,

за 1 квартал 2008 в сумі 343 589 грн.,

за 1 півріччя 2008 в сумі 682 883 грн.,

за 3 квартали 2008 в сумі 1 017 936 грн.,

за 2008 рік в сумі 1 348 801 грн.,

за 1 квартал 2009 в сумі 366 917 грн.,

за 1 півріччя 2009 в сумі 729 247 грн.

Цільова надбавка до тарифу на виробництво електроенергії була введена починаючи з 01 січня 1998 р. відповідними постановами НКРЕ на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.1997 № 1323. Згідно з положеннями вказаної постанови, коригувалася ціна одиниці готової продукції, яку відпускали атомні станції, надбавка зараховувалася на спеціальний рахунок і мала цільове використання - для виконання робіт, закупівлі обладнання і комплектуючих, необхідних для добудови енергоблоків.

Відповідачем за змістом Акту зроблено висновок про те, що кошти вказаної цільової надбавки, отримані при реалізації електроенергії є цільовими коштами та не є власними коштами (власними активами) ДП НАЕК "Енергоатом", що підтверджується включенням цільової надбавки до загальнодержавних податків і зборів відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" та до спеціального фонду Державного бюджету України. Одночасно придбання (виготовлення) основних засобів ВП "Рівненська АЕС" за рахунок цільової надбавки не призвело до збільшення зобов"язань та зменшення власного капіталу ДП НАЕК "Енергоатом".

До Закону України «Про систему оподаткування» збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію включений Законом України від 22.05.2003 № 849-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»та деяких інших законодавчих актів». Розділом ХІІ вказаного закону частина перша статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» була доповнена пунктом 26, яким запроваджено новий обов'язковий загальнодержавний платіж.

Одночасно цим же Законом були внесені зміни до Закону про прибуток, якими починаючи з 06.06.2003 р. до складу об'єкта оподаткування віднесено суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію. А не цільова надбавка до тарифу на виробництво електроенергії, починаючи з І кварталу 1998 р. входила до складу валового доходу платників податку на прибуток -енергогенеруючих підприємств (в т.ч. й Позивача).

Відповідно до пп. 8.1.2 п 8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів.

В Акті перевірки Відповідача перелік основних засобів вказаний на стор. 73. Дата введення в експлуатацію вказаних основних засобів - 1998 - 2002 роки, тобто, до введення в дію Закону України від 22.05.2003 № 849-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік». Витрати на виготовлення основних засобів були понесені Позивачем за рахунок власних коштів, тому віднесення їх до складу витрат, що підлягають амортизації відповідає вимогам Закону.

Відповідачем не зазначено в Акті та не було доведено в судовому засіданні, на підставі яких первинних документів була визначена вартість основних фондів придбаних (збудованих) за рахунок цільової надбавки при добудові енергоблоку № 4 Рівненської АЕС, та яка саме сума цільової надбавки є складовою вартості основного засобу, що на думку Відповідача була безпідставно віднесена до складу витрат, що підлягають амортизації.

Згідно Акта перевірки (стор. 74 - 76 Акту) Позивачем в порушення п.п.8.1.1, п.8.1.2 п.8.1,ст.8 Закону про прибуток завищено суму амортизаційних відрахувань всього у сумі 1 295 843 грн., у тому числі:

за 4 квартал 2007 року у сумі 203555 грн.;

за 1 квартал 2008 року у сумі 203970 грн.;

за 1 півріччя 2008 року у сумі 395702 грн.;

за 3 квартали 2008 року у сумі 575930 грн.;

за 2008 рік у сумі 745344 грн.;

за 1 квартал 2009 року у сумі 178837 грн.;

за 1 півріччя 2009 року у сумі 346944 грн.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону про прибуток, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Згідно пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 цього Закону, амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

При цьому, нарахування амортизації в податковому обліку на придбаний об'єкт основних фондів фактично починається після збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів на суму витрат з придбання відповідного основного фонду, та фактично припиняється після зменшення цієї балансової вартості на відповідну суму витрат.

Згідно пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 названого Закону, у разі здійснення витрат на придбання основних фондів, балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 8.3.5 п. 8.3 ст. 8 Закону, облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Згідно з підпунктом 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону, сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначається шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 ст. 8 Закону, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Таким чином, для основних фондів груп 2, 3 та 4 нарахування амортизації здійснюється з кварталу, наступного за кварталом оприбуткування матеріальних цінностей, що входять до складу цих груп незалежно від фактичного здійснення розрахунків за такі основні фонди.

Чотири підігрівачі низького тиску (ПНТ-300) були оприбутковані на відокремленому підрозділі Позивача («Южно-Українська АЕС») 03.11.1997 р., 12.05.1998 р., 28.05.2004 р., 06.06.2006 р..

Згідно п. 8.4.6 вказаного Закону, у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється.

Згідно п. 8.4.8 Закону, у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Будь яких інших норм та правил щодо зменшення груп основних фондів 2, 3 і 4 Законом не передбачено.

Законом про прибуток не передбачений обов'язок платника податку сторнувати (коригувати, зменшувати) амортизаційні відрахування, нараховані для кожного розрахункового кварталу в межах норм амортизації, визначених пунктом 8.6 Закону, на вартість основних фондів, у разі неоплати придбаних основних фондів у межах строку позовної давності та віднесення такої кредиторської заборгованості до валового доходу відповідно до вимог п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону.

Твердження Відповідача про не проведення Позивачем розрахунків за поставлене обладнання не відповідає дійсності, оскільки встановлено, що відокремленим підрозділом "Южно-Українська АЕС" здійснено оплату бартером в сумі 3 448 479 дол. США, що складає 87% від вартості відвантажених ПНТ-3000. Що було підтверджено поданням Позивачем належних доказів.

Крім того, у Акті перевірки зазначено, що відповідно до протоколу №34 від 30.10.2007 р. засідання робочої групи з питання погашення дебіторської і кредиторської заборгованості на ВП «ЮУАЕС»визнано, що кредиторська заборгованість перед "Shiran General Trade Ltd" (Isle of Man) (Фірма) в сумі 12669530,2 грн., яка виникла в 1997-1998р по контракту № ВЭО-144 від 20.01.1998р є заборгованістю, строк позовної давності якої минув. В податковому обліку підприємства списання даної заборгованості відображено в ІІ кварталі 2006року в валових доходах.

За таких обставин обґрунтування висновку про порушення Позивачем пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону про прибуток при нарахуванні амортизаційних відрахувань в сумі 1 295 843 грн. Відповідачем не доведено.

Відповідно до абз. 2 пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону про прибуток, платник податку, який має філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Позивач є консолідованим платником податку на прибуток починаючи з 2003 року, в т.ч. весь період діяльності, що був охоплений перевіркою.

Згідно з абз. 3 пп. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону про прибуток, сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Враховуючи викладене, суми донарахованого податковими повідомленнями-рішеннями податку на прибуток повинні визначатись окремо також по відокремлених підрозділах за відповідний звітний (податковий) період розрахунково (виходячи із загальної суми податку, нарахованого платнику податку), з розподіленнням пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань донарахованих платнику податку.

Відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень нарахування не розподілені по відокремлених підрозділах пропорційно питомій вазі суми валових витрат та амортизаційних відрахувань таких підрозділів.

Щодо застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 174 193 820,0 грн. судом встановлено наступне.

Згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно з пп. 17.1.3 та пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.

Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Застосування Відповідачем на пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, як на підставу застосування щодо позивача штрафних санкцій, є необгрунтованим, оскільки Відповідачем не надано доказів засудження посадової особи Позивача за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків. Також Відповідачем не доведено фактів встановлення декларування Позивачем переоцінених або недооцінених об'єктів оподаткування, також, з урахуванням вище викладеного, наданих представниками сторін доказів та матеріалів, суд приходить до висновку про необгрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій згідно з пп. 17.1.3 та пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.

Представниками Позивача надано обґрунтовані пояснення та докази на їх підтвердження, щодо заявлених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 03.12.2009 року № 0008362308/0, від 11.02.2010 р. № 0008362308/1, від 23.04.2010 року № 0008362308/2, від 13.07.2010 року № 0008362308/3.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код ЄДРПОУ 05425046) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

В судовому засіданні 13.07.2011 р., з урахуванням положень ч. 3 ст. 160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 15 липня 2011 року.

Суддя Ю.Т. Шрамко