Постанова № 3809370, 22.05.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-4516/08

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2009 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Щавінському В.Р. ,

при секретарі - Любась Т.М. ,

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1. представник за дорученням;

від відповідача: ОСОБА_2. представник за дорученням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-авто" (м.Житомир)

до Державної податкової інспекції в м. Житомирі

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004802303 від 04.09.2007 р., ,-

встановив:

Виробничо-комерційна фірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-авто» звернулася до суду з позовом до ДПІ у м.Житомирі з вимогою скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004802303 від 04.09.2007 р., (далі - Рішення) оскільки воно винесено з порушенням чинного законодавства.

Вказує, що зазначеним Рішенням щодо ВКФ ТОВ «Гранд-авто» застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 113367,26 грн. за порушення п.2.8, 2.9 ««Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженого постановою Правління НБУ від 05.12.2004 р. (далі - Положення). Однак за результатами його оскарження до ДПА у Житомирській області, воно було частково скасовано у частині 112535,88 грн. Проте, Позивач вважає, що рішення повинно бути скасоване повністю.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. При цьому вказав, що відповідальність за порушення Положення відноситься до адміністративно-господарських санкцій, які відповідно до ст.250 ГК України, можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Відповідач ДПІ у м.Житомирі проти позовних вимог заперечував. Вказував, що Рішення в частині нарахування 831,38 грн. прийнято у відповідності до чинного законодавства. У звязку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім цього вважає, що ДПІ у м.Житомирі, не пропущений строк застосування вказаної штрафної (фінансової) санкції, оскільки у спірних правовідносинах слід застосовувати термін встановлений ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме 1095 днів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що перевіркою від 20.08.2007 р., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оперативного контролю ДПА України у Житомирській області Чайківським В.В. проведено планову документальну перевірку ВКФ ТОВ «Гранд-Авто» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30.01.2007 р. по 30.03.2007 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 20.08.2007 р. №4711/23-1/31945137/0110 (далі Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем п.2.3 Положення, яке виразилось в тому, що заступником директора ВКФ у формі ТОВ «Гранд-Авто» ОСОБА_4. було здійснено оплату запчастин СПД ОСОБА_3. по прибутковому касовому ордеру від 21.04.2006 р. №62 в сумі 10415,69 грн. (авансовий звіт від 21.04.2006р. №70). Як зазначено в прибутковому касовому ордері від 21 квітня 2006 р. №62 кошти прийнято від ВКФ у формі ТОВ «Гранд-Авто» через ОСОБА_4. Отже, розрахунки проводилися між Позивачем та СПД ОСОБА_3, а не фізичною особою ОСОБА_4. та СПД ОСОБА_3

Пунктом 2.3 Положення встановлено, що гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою НБУ. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними картками.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму, кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.

Постановою НБУ від 09.02.2005 р. №32 встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами відповідно до п.2.3 Положення у розмірі 10000,00 грн.

Пунктом 2.8 Положення передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обовязково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Пунктом 2.9 вказаного Положення визначено, що готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовується ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обовязковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат.

Згідно п.2.15 Положення видача готівкових коштів під звіт проводиться з каси підприємств за умови звітування у встановленому порядку відповідної особи за раніше виданими під звіт сумами.

Зазначені правовідносини регламентуються ст.1000 Цивільного Кодексу України відповідно до якої, за договором доручення одна сторона (повірений) зобовязується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя.

При проведенні розрахунків готівкою одного підприємства з іншим через підзвітну особу така операція здійснюється за рахунок і від імені підприємства покупця. Отже обмеження у розмірі 10000,00 грн., щодо ведення розрахунків готівкою застосовуються незалежно від того, за рахунок яких коштів (власних коштів працівника або коштів підприємства) було придбано товари підзвітною особою.

Пунктом 7.4.6 Положення зазначено, що для контролю за дотриманням підприємствами (підприємцями) установлених обмежень під час здійснення між ними готівкових розрахунків перевіряються розрахункові операції конкретного підприємства (підприємця) платника готівкових коштів.

Під час такої перевірки має враховуватися те, що такі готівкові розрахунки можуть здійснюватися підприємствами (підприємцями) протягом дня з іншими підприємствами (підприємцями) за одним чи кількома платіжними документами, а також те, що зазначені обмеження не стосуються розрахунків підприємств (підприємців) із фізичними особами та інших випадків, які визначені цим Положенням.

Якщо готівкові розрахунки підприємства (підприємців) перевищують установлену граничну суму, то надлишкова їх сума додається розрахунково до фактичних залишків готівки в касі платника готівки одноразово (того самого дня, в якій було здійснено цю операцію), а одержана сума порівнюється із затвердженим лімітом каси.

Згідно п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. за порушення субєктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день.

Як вбачається з матеріалів справи вказане правопорушення було вчинено позивачем 21.04.2006 р., і було виявлено 20.08.2007 р., оспорюване Рішення було винесено відповідачем 04.09.2007 р.

Згідно ч 1. ст.238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції:

вилучення прибутку (доходу);

адміністративно-господарський штраф;

стягнення зборів (обов'язкових платежів);

застосування антидемпінгових заходів;

припинення експортно-імпортних операцій;

застосування індивідуального режиму ліцензування;

зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання;

скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання;

інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Санкція застосована за порушення п.п. 2.8, 2.9 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 05.12.2004 р. №637 відноситься до адміністративно-господарських санкцій.

Згідно ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на викладене суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004802303 від 04.09.2007 р., Відповідачем винесено за наявності достатніх для цього підстав, однак з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій передбачених законом, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.71, 158-163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004802303 від 04.09.2007 р.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:В.Р. Щавінський