Постанова № 38093162, 31.03.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2014 р. Справа № 809/789/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Котик Д.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ворох А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Прокуратури Івано-Франківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до прокуратури Івано-Франківської області у якій просить визнати дії прокуратури Івано-Франківської області по відмові реагувати на його звернення від 29.01.2014 року по суті та надання йому необхідною інформацією неправомірними, прийняти постанову, якою зобов'язати відповідача забезпечити його копією документа або витягу з нього згідно якого працівник прокуратури немає права приймати участь в комісії по встановленню факту наявності чи відсутності в матеріалах цивільної справи № 2-936/2008 архівного диску на компакт-диску серійний № 2008.01.30-12.29.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 29.01.2014 року звернувся до прокуратури Івано-Франківської області про надання йому інформації про вірогідність існування норми матеріального права згідно якої працівники прокуратури не мають права приймати участь в комісіях по встановленню факту наявності чи відсутності в матеріалах цивільної справи № 2-936/2008 архівного диску на компакт-диску серійний № 2008.01.30-12.29. Відповідач у відповіді на дане звернення норми матеріального права не навів, чим порушив Закон України "Про доступ до публічної інформації". Вважає такі дії відповідача по відмові надати йому інформацію неправомірними.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила. Суду пояснила, що прокуратура Івано-Франківської області є державним органом, а відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. А також зазначила, що позивачу надано вичерпні відповіді на його звернення вчасно та відправлено на адресу, яка була зазначена ним у зверненні. Просила в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, судом встановлено наступне.

23.01.2012 року позивач звернувся до прокуратури м. Івано-Франківська із заявою про скоєння злочину передбаченого ст. 366 КК України по зникненню з матеріалах цивільної справи № 2-936/2008 архівного диску на компакт-диску серійний номер №2008.01.30-12.29.

Прокуратура м. Івано-Франківська відмовила позивачу в порушенні кримінальної справи.

23.01.2013 року позивач просив прокурора м. Івано-Франківська створити комісії з обов`язковим залученням його до складу такої комісії по встановленню факту наявності чи відсутності в матеріалах цивільної справи № 2-936/2008 архівної фонограми на компакт-диску серійний номер №2008.01.30-12.29.

Листом від 08.02.2013 року за вих. № 568-09 прокурор м. Івано-Франківська відмовив позивачу на тій основі, що чинне законодавство не передбачає створювати подібні комісії.

19.06.2013 року позивач звернувся до прокурора м. Івано-Франківська зі зверненням щоб йому назвали норму такого матеріального права.

17.10.2013 року позивач повторну відповідь за вих. № 70-568-09.

Після цього позивач звернувся до відповідача, як до вищестоящої інстанції, поінформувати його про вірогідність існування згаданої норми матеріального права.

Відповідач листом за вих. № 05-1095-11 від 18.10.2013 року надав відповідь на звернення позивача.

Позивач повторно звернувся до відповідача з проханням надати необхідну інформацію.

Листом від 27.02.2014 року вих. № 05-1095-11 відповідач надав позивачу відповідь на його звернення. У відповіді зокрема зазначено, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. А також зазначено, що з даного приводу позивачу надавались вичерпні відповіді листами від 18.10.2013 року та 23.01.2014 року.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про прокуратуру" повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів. Згідно з ст. 4 зазначеного закону завданнями прокурорського нагляду за додержанням законів є діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

1) закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп і територіальних утворень;

2) гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;

3) основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із змісту відповіді, яку позивачу направлено 27.02.2014 року на зазначене звернення слідує, що відповідач розглянув звернення з приводу створення комісії щодо встановлення факту наявності чи відсутності в матеріалах цивільної справи архівної фонограми на компакт-диску.

Окрім того, суд зауважує, що відповідач у своїй відповіді зазначив, що з даного приводу позивачу уже надавались вичерпні відповіді листом від 18.10.2013 року та 23.01.2014 року.

Суд також зазначає, що надані відповідачем позивачу відповіді направлені вчасно, містять інформацію по суті запитуваного позивачем у зверненні прохання та по своїй суті є повними, обґрунтованими та вичерпними.

Враховуючи, що позивач отримав від відповідача належні відповіді по суті свого звернення, суд приходить до переконання, що дії прокуратури Івано-Франківської області по відмові реагувати на звернення ОСОБА_1 від 29.01.2013 року по суті його вимог є правомірними, а позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов є необгрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.04.2014 року.