Постанова № 38091085, 03.04.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2014 року № 813/1068/14

17 год. 06 хв. зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представника позивача Яремко В.П.,

представника відповідача Мокрія Р.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сокольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Сокольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Публічного акціонерного товариства «Шахта Надія» про стягнення коштів з рахунків платника податків в розмірі 5877034 грн. 37 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України і на даний час має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, екологічного та земельного податків, всього на загальну суму 5 877 034 грн. 37 коп. Заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення податкового законодавства у зв'язку із несплатою коштів відповідно до самостійно поданих відповідачем декларацій з вказаних вище податків.

Відповідач подав до суду заперечення на позов від 19.02.2014р. № 09/190, в якому проти позову заперечив повністю. Заперечення обґрунтовує тим, що стягнення податкового боргу з рахунків платника відбувається шляхом звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України, однак позивач із поданням до суду не звертався. Таким чином, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає повноваженням податкового органу, що визначені ПК України, а тому є підставою для відмови у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та в письмових доповненнях, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у запереченні та письмових поясненнях.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Шахта Надія» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ - 00178175, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно довідки Сокольської ОДПІ про заборгованість від 03.02.2014р. №199/10/15-00, станом на 01.02.2014р. податковий борг відповідача становить 5 877 034,37 грн., в тому числі:

- з податку на додану вартість в сумі 5777606,00 грн., який виник на підстав самостійно поданих податкових декларацій з ПДВ за вересень 2013р. від 18.10.2013р. №9066113560 в сумі 1209064,00 грн., за жовтень 2013р. від 18.11.2013р. №9074057738 в сумі 2820161,00 грн., за листопад 2013р. від 19.12.2013р. №9081998043 в сумі 802768,00 грн., за грудень 2013р. від 20.01.2014р. №9088224156 в сумі 945613,00 грн.;

- з екологічного податку, на підставі поданої податкової декларації від 22.10.2013р. №9066999191 в сумі 75217,53 грн.;

- з земельного податку, на підставі поданої податкової декларації від 24.01.2013р. №9002178929 в сумі 24210,84 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні наявність податкового боргу в розмірі 5 877 034 грн. 37 коп. не заперечив, однак при цьому зазначив, що стягнення податкового боргу з рахунків платника відбувається шляхом звернення податкового органу з поданням в порядку ст. 183-3 КАС України, однак позивач із поданням до суду не звертався. Таким чином, вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає повноваженням податкового органу, що визначені ПК України, а тому є підставою для відмови у задоволенні позову.

З приводу цих обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу. Згідно п. 59.5 вказаної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 та пп. 6.6 п. 6 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення.

За аналізу наведених вище правових норм суд робить висновок про те, що ні Податковий кодекс України, ні Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків", не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Ця позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 12.04.2012р. №1044/11/1312 та у постанові від 21.08.2013р. у справі № К/9991/30233/12.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

В силу вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У матеріалах справи міститься корінець першої податкової вимоги від 23.10.2001 №1/7 на суму податкового боргу в розмірі 2613,20 грн., яку було вручено 01.12.2001 головному бухгалтеру підприємства під розписку та корінець другої податкової вимоги від 26.11.2001р. №2/6, яку було вручено заступнику головного бухгалтера підприємства під розписку - 16.04.2002р.

Окрім того, на виконання п.59.1 ст. 59 ПК України, ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС надіслала на адресу відповідача податкову вимогу від 01.11.2012р. №202 на суму 3267,94 грн.

Вказані вище вимоги залишені без виконання, податковий борг відповідачем у повному обсязі не погашено.

Судом встановлено що податковий борг відповідача виник на підставі самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість в сумі 5777606,00 грн., який виник на підстав самостійно поданих податкових декларацій з ПДВ за вересень 2013р. від 18.10.2013р. №9066113560 в сумі 1209064,00 грн., за жовтень 2013р. від 18.11.2013р. №9074057738 в сумі 2820161,00 грн., за листопад 2013р. від 19.12.2013р. №9081998043 в сумі 802768,00 грн., за грудень 2013р. від 20.01.2014р. №9088224156 в сумі 945613,00 грн.; з екологічного податку, на підставі поданої податкової декларації від 22.10.2013р. №9066999191 в сумі 75217,53 грн.; з земельного податку, на підставі поданої податкової декларації від 24.01.2013р. №9002178929 в сумі 24210,84 грн.

Відповідно до п.56.11 ст. 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, станом на 01.02.2014р. загальна сума податкового боргу становить 5877034,37 грн. та є узгодженою.

Окрім того, на думку суду, інші аргументи, викладені у запереченні на позовну заяву не спростовують наявності підстав щодо стягнення податкового боргу підприємства в розмірі 5877034,37 грн.

Стаття 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з рахунків ПАТ «Шахта Надія» у банках, що обслуговують платника податків, кошти в сумі 5877034,37 грн., в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках ПАТ «Шахта Надія» на користь державного бюджету України 5877034,37 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 08.04.2014 року.

Суддя Братичак У.В.