Ухвала суду № 38090454, 07.04.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «03» квітня 2014 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кузняк В. О.

Суддів Марчука В.Т., Горецької С.О.

при секретарі Трасорубі А.О., Хмарній Т.В.

за участю прокурора Слюсарюк Р. Л.,

потерпілих ОСОБА_1,

представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора Заставнівського району Кініщук Л.І., представника потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ОСОБА_11, засудженого ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_1, захисника засудженого ОСОБА_13 - ОСОБА_6, захисника засудженого ОСОБА_14 - ОСОБА_5, захисника засудженого ОСОБА_15 - ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_15 на вирок Заставнівського районного суду від 25 грудня 2013 року.

Цим вироком

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця м. Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 із вищою освітою, приватного підприємця, розлученого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого

засуджено за ч.4 ст.27, ч.4 ст.296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до одного року позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_13 обчислено з моменту затримання.

Зараховано ОСОБА_13 в строк відбування покарання період перебування його під вартою з 16.06.2012 р. по 14.06.2013 р.

Провадження №11 /794/39/14 Головуючий в І Інстанції: Пухарєва О.В.

Категорія ч. 4 ст. 296 КК України Суддя-доповідач: Кузняк В.О.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_13 залишено у виді застави, після набрання вироком законної сили вирішено повернути заставодавцю ОСОБА_17 17000 гривень.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, уродженця та мешканця м.Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 із вищою освітою, приватного підприємця, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого

засуджено за ч.4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до одного року позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 обчислено з моменту затримання.

Зараховано ОСОБА_12 в строк відбування покарання період перебування його під вартою з 17.06.2012 р. по 14.06.2013 р.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_12 у виді застави залишено, після набрання вироком законної сили вирішено повернути заставодавцю ОСОБА_18 76500 гривень.

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8, українця, громадянина України, уродженця та мешканця м.Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, із середньо-спеціальною освітою, працюючого сантехніком в ЖБК №56, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

засуджено за ч.4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до одного року позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_14 обчислено з моменту затримання.

Зараховано ОСОБА_14 в строк відбування покарання період перебування його під вартою з 18.06.2012 р. по 14.06.2013 р.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_14 залишено у виді застави, після набрання вироком законної сили вирішено повернути заставодавцю ОСОБА_14 51000 гривень.

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_11, українця, громадянина України, уродженця та мешканця м. Чернівці, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, в силу ст.89 КК раніше не судимого

засуджено

- за ч.4 ст. 296 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на два роки позбавлення волі,

- за ч.1 ст.121 КК України -на п'ять років і шість місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_15 покарання у виді п'яти років шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_15 до набрання вироком законної сили залишено обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_15 обчислено з моменту затримання, а саме з 19.06.2012 р.

Цивільний позов прокурора Заставнівського району в інтересах держави в особі обласної комунальної установи лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про стягнення з підсудних солідарно на користь обласної комунальної установи ЛШМД витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 частково задоволено. Стягнуто з ОСОБА_12 на користь обласної комунальної установи ЛШМД витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_9 в сумі 1114,74 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Цивільний позов прокурора Заставнівського району в інтересах держави в особі обласної комунальної установи лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_12 про стягнення з підсудного на користь обласної комунальної установи ЛШМД витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_10 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_12 на користь обласної комунальної установи ЛШМД витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_10 в сумі 2574,02 грн.

Цивільний позов ОСОБА_10 про стягнення з ОСОБА_13 на його користь моральну шкоду задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_10 2000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_10, про стягнення з ОСОБА_12 матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_10 1435,56 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_13 на його користь моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_9 2000 грн. у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_12 матеріальної та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_9 293 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_19 про стягнення солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_15 на користь ОСОБА_19 22 500 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_20 про стягнення солідарно з ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 матеріальної та моральної задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_20 9692 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Постанови слідчого від 21.06.2012 року про накладення арешту на майно ОСОБА_12 автомобіль марки «Фольксваген Тігуан» д.н. НОМЕР_4 та накладення арешту на майно ОСОБА_14 автомобіль марки «ВАЗ 21144» д.н. НОМЕР_5 залишено в силі.

Вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Органи досудового слідства пред'явили обвинувачення ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а суд засудив їх за те, що підсудний ОСОБА_13 підбурив та разом з ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_22 15 червня 2012 року вчинив умисні дії, направлені на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю групою осіб із застосуванням спеціально пристосованих та заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, а ОСОБА_15 крім того, свідомо припускаючи заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю здійснив постріл з револьверу «САФАРІ РФ 420» у ОСОБА_23, спричинивши останньому вогнепальне поранення черевної порожнини.

Так, підбурені ОСОБА_13 - ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 взяли із собою спеціально пристосовані предмети для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: ОСОБА_24 взяв 4 мм. револьвер «ALFA» моделі 416, ОСОБА_15 - револьвер «САФАРІ РФ 420», які згідно висновку балістичної експертизи до вогнепальної зброї не відносяться, а призначений для стрільби патронами Флобера, кільцевого запалювання калібру 4 мм. при тренувальній стрільбі поза спеціальних приміщень і майданчиків, та дві біти, які згідно висновку криміналістичної експертизи до холодної зброї не відносяться, а являються спортивним інвентарем, ОСОБА_14 взяв балончик із сльозогінним газом та прибули в м. Вашківці Вижницького району, зайшли в приміщення Вашківецького ССТ, що по вул. Соборній, 11, де в цей час мешканці м.Вашківці переглядали футбольний матч «Україна : Франція» і вчинили там хуліганські дії, в ході яких ОСОБА_13 з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи зневажливе ставлення до громадського порядку та порушуючи спокійний відпочинок мешканців м.Вашківці, висловлювався нецензурними словами в присутності громадян, ОСОБА_24 наніс ОСОБА_10 удар кулаком в обличчя, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці верхньої губи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та здійснив постріл у потерпілого ОСОБА_10, внаслідок чого спричинив вогнепальне поранення шиї тобто спричинив тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я та здійснив декілька пострілів у ОСОБА_9, який в той час намагався підтримати свого брата, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення голови, обох підключних ділянок та лівого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

В цей час ОСОБА_15, підтримуючи дії ОСОБА_24, здійснив постріл з свого револьвера у ОСОБА_23, спричинивши останньому вогнепальне поранення черевної порожнини.

У свою чергу ОСОБА_14, під час того як ОСОБА_24 та ОСОБА_15 здійснювали постріли, з метою спричинення шкоди здоров'ю присутнім, які намагались припинити їх хуліганські дії, застосував балончик із сльозогінним газом, внаслідок чого спричинив останнім подразнення слизових оболонок очей та дихальних шляхів.

Крім цього, ОСОБА_25 продовжуючи свої хуліганські, протиправні дії, вибігаючи з приміщення Вашківецького ССТ, здійснив декілька пострілів вгору, після чого ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 зникли з місця вчиненого злочину.

На даний вирок надійшли апеляційні скарги учасників процесу, в яких прокурор Заставнівського району Кініщук Л.І. та потерпіла ОСОБА_1 просять скасувати вказаний вирок щодо підсудних у зв'язку з м'якістю призначеного їм покарання, оскільки при призначенні міри покарання суд безпідставно застосував до них ст. 69 КК України. Крім того, потерпіла ОСОБА_1 просить змінити зазначений вирок в частині вирішення цивільного позову.

Представник потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ОСОБА_11 просить вирок щодо підсудних скасувати, справу направити на додаткове розслідування або постановити новий вирок і призначити засудженим покарання в межах санкцій інкримінованих їм статтей.

Вважає, що суд проігнорував покази свідків, дії ОСОБА_12 додатково слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст.121 КК України, ОСОБА_26 - ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.121 КК України, не з'ясовано з якого револьверу здійснювалися постріли підсудним ОСОБА_22, не встановлено жодної пом'якшуючої обставини при призначенні покарання підсудним.

Засуджений ОСОБА_12 просить вирок скасувати, а кримінальну справу відносно нього закрити, оскільки діяв в стані необхідної оборони.

Захисник засудженого ОСОБА_13 - ОСОБА_6 та захисник засудженого ОСОБА_14 - ОСОБА_5 просять вирок скасувати, а кримінальну справу відносно них закрити у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.

Захисник засудженого ОСОБА_15 - ОСОБА_8 просить вирок щодо підсудного скасувати та виправдати його за відсутністю складу злочину.

Засуджений ОСОБА_15 просить вирок щодо нього змінити, пом'якшивши покарання. Зазначає, що тілесні ушкодження нанести не бажав, постріли проводив назад, не дивлячись куди саме, з метою налякати натовп людей, які бігли в його сторону.

Заслухавши доповідача, думку учасників процесу, які підтримали свої апеляції, провівши по справі часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, заслухавши виступи в судових дебатах учасників процесу та, надавши останнє слово підсудним, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги учасників процесу підлягають частковому задоволенню.

При цьому, судова колегія виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 374 КПК України в редакції 1960 року, апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку.

Відповідно до ч.1 ст.367 КПК України в редакції 1960 року, підставами для скасування вироку суду є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно ч.1 ст. 368 КПК України в редакції 1960 року однобічним або неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.369 КПК України в редакції 1960 року, вирок вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам справи: 1) коли висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні; 2) коли суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; 3) коли при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; 4) коли висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності.

Із зазначених підстав вирок підлягає скасуванню чи зміні лише тоді, коли невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи могла вплинути на вирішення питання про винуватість засудженого або невинуватість виправданого, на правильність застосування кримінального закону, на визначення міри покарання або застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру.

Згідно ч.1 ст. 370 КПК України в редакції 1960 року, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Неухильне дотримання цих вимог є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення.

Такі вимоги закону судом не виконані.

Із змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що судом встановлено обставини вчинення злочину. Разом з тим, висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, як вказано у вироку суду, ОСОБА_24 здійснив постріл у потерпілого ОСОБА_10 з 4 мм. револьвера «ALFA» моделі 416, внаслідок чого спричинив вогнепальне поранення шиї, тобто спричинив тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я та здійснив декілька пострілів з цього ж револьвера у ОСОБА_9, який в той час намагався підтримати свого брата, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення голови, обох підключних ділянок та лівого плеча, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, а ОСОБА_15, свідомо припускаючи заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю здійснив постріл з револьверу «САФАРІ РФ 420» у ОСОБА_23, спричинивши останньому вогнепальне поранення черевної порожнини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою «небезпека для життя під час утворення чи подальшому клінічному перебігові».

Разом з тим, з висновків балістичних експертиз №691-к від 18.06.2012 року та №714/715-к від 26.06.2012 року ні револьвер «ALFA» моделі 416, ні револьвер «САФАРІ РФ 420» не відносяться до вогнепальної зброї, а призначені для стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм. при тренувальній стрільбі поза спеціальних приміщень та майданчиків.

Таким чином, суд не встановив яким способом потерпілим ОСОБА_10, ОСОБА_9 були завдані вогнепальні поранення, а ОСОБА_23 - вогнепальне поранення черевної порожнини, в той час як револьвери підсудних до вогнепальної зброї не відносяться.

Крім того, фрагмент металу, вилучений 16 червня 2012 року в ході розтину трупа ОСОБА_23, згідно висновку балістичної експертизи № 0691-К від 17.06 2012 року, являється саморобно виготовленим предметом та до частин патронів типу «Флобера» не відноситься, боєприпасом до цього типу револьвера не являється.

Суд у своєму вироку не навів жодних доказів того, хто та з якого пістолета здійснив постріл у ОСОБА_23 та не звернув увагу, що органи слідства будь-яких слідчих чи оперативних дій по факту виявленого та вилученого металевого предмету циліндричної форми під час розтину трупа ОСОБА_27 не проводили.

Крім того, належними та допустимими доказами не доведено, що постріл у ОСОБА_23 виконав саме ОСОБА_15

Так, усі свідки та потерпілі, допитані в судовому засіданні, показали, що не бачили, хто саме вчиняв даний постріл. Сам ОСОБА_15 показав, що він не стріляв у потерпілого, стріляв лише під ноги особам, які наздоганяли підсудних, коли вони вибігали з приміщення на вулицю.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що свідки, допитані в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції, дали різні покази в частині місця знаходження ОСОБА_15 по відношенню до потерпілого ОСОБА_23

Однак суд дані обставини не прийняв до уваги та зробив висновок про винуватість ОСОБА_15 у заподіянні вогнепального поранення ОСОБА_23 без дачі оцінки здобутих доказів, фактично за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Суд, досліджуючи фактичні обставини справи, не звернув увагу, що органами слідства не встановлено під яким кутом знаходилось дуло револьвера по відношенню до потерпілого в момент пострілу, чи можливо при встановленій відстані та встановленого відповідного кута дула пістолета було заподіяти саме такі тілесні ушкодження потерпілому із врахуванням технічних можливостей револьвера, який знаходився у ОСОБА_15, при умові, що ріст ОСОБА_15 перевищує ріст ОСОБА_23

Як вказав суд у вироку, підсудний ОСОБА_24 здійснив постріл в потерпілого ОСОБА_10 з револьверу «ALFA» моделі 416, № НОМЕР_3, 4 мм. патроном Флобера, внаслідок чого спричинив потерпілому вогнепальне поранення шиї, які відносяться, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1054 від 18.06.2012 року, до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, здійснив декілька пострілів у ОСОБА_9, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення голови, обох підключних ділянок та лівого плеча, які відносяться згідно висновку судово-медичної експертизи № 1055 від 17.07.2012 року, до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я.

Разом з тим, суд не з'ясував чи органами слідства було перевірено чи вказані тілесні ушкодження були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння.

Крім того, що стосується настання смерті ОСОБА_23, то виявлені у нього тілесні ушкодження, згідно з висновками судово-медичної експертизи №123 від 02.08.2012 року та №123-Д від 14.10.2013 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою «небезпека для життя під час утворення чи подальшому клінічному перебігові» і в безпосередньому причинному зв'язку з фактом настання смерті не перебувають. Смерть ОСОБА_27 настала внаслідок механічної асфіксії внаслідок обтурації дихальних шляхів шлунковим вмістом (риготінням).

Водночас, судом не встановлено, що спровокувало асфікцію у ОСОБА_27

Суд також не дав належної оцінки показам свідка ОСОБА_28 про те, що один постріл влучив у область його грудей, що свідчить про однобічність та неповноту судового слідства.

Суд не дав належної оцінки діям ОСОБА_14 по застосуванню ним балончика із сльозогінним газом і не встановив чи було, якщо так, то кому заподіяно подразнення дихальних шляхів.

Як вбачається з матеріалів, допитані в судовому засіданні свідки давали різні покази, а суд не мотивував у вироку чому він взяв до уваги одні покази, а відкинув інші.

Крім того, з вироку суду вбачається, що суд посилається на протокол добровільної видачі від 17.06.2012 року, в ході якого гр.ОСОБА_29 добровільно видав револьвер «САФАРІ РФ 420» НОМЕР_6, який йому 16.06.2012 року передав на зберігання ОСОБА_15 (т.1 а.с.119) та протокол добровільної видачі від 19.06.2012 року, в ході якого ОСОБА_15 добровільно видав револьвер спортивний костюм та кепку, в якій він був одягнений під час вчиненого ним злочину (т. 1 а.с.121).

Разом з тим, як видно з акту добровільної видачі від 19.06.2012 року ОСОБА_22 револьвер не видавався. Таким чином, судом достовірно не встановлено, який саме револьвер було видано ОСОБА_22 і де він знаходиться на даний час.

Судом першої інстанції також порушено вимоги ч.3 ст.310 КПК України в редакції 1960 року щодо права учасників процесу подати у письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити експертові, вимоги ст. 262 КПК України в редакції 1960 року щодо обов'язкової участі підсудного ОСОБА_15 під час розгляду справи 25 липня 2013 року та вимоги п.4 ч.1 ст.45 КПК України в редакції 1960 року щодо обов'язкової участі захисника ОСОБА_15 - ОСОБА_8 під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції 14 червня 2013 року.

Вищезазначені порушення кримінально-процесуального законодавства є істотними і не можуть бути усунені при апеляційному розгляді справи, а тому їх потрібно врахувати при новому розгляді справи судом першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.365-370 КПК України 1960 року, п. п. 11, 13 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -

ухвалила:

Апеляційні скарги представника потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 - ОСОБА_11, прокурора Заставнівського району Кініщук Л.І., засудженого ОСОБА_12, потерпілої ОСОБА_1, захисника засудженого ОСОБА_13 - ОСОБА_6, захисника засудженого ОСОБА_14 - ОСОБА_5, захисника засудженого ОСОБА_15 - ОСОБА_8, засудженого ОСОБА_15 задовольнити частково.

Вирок Заставнівського районного суду від 25 грудня 2013 року щодо щодо засуджених ОСОБА_13 за ч.4 ст.27, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_12 за ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_14 за ч.4 ст. 296 КК України, ОСОБА_15 за ч.4 ст.296, ч.1 ст. 121 КК України скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Міру запобіжного заходу щодо засуджених ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_15 залишити утримання під вартою.

Головуючий В.О. Кузняк

Судді В.Т. Марчук

С.О. Горецька

З оригіналом згідно: