Постанова № 38089137, 25.03.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 рокум. Ужгород№ 807/4536/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Нагорна Л.І.

за участю:

представника позивача: Комовці М.М. ,

представника відповідача: Грицик В.І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області про визнання протиправними дії та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (далі - позивач, ДВНЗ «УжНУ») до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області (далі - відповідач, ТДІзПП) про визнання протиправними дій та скасування Припису №07-17-029/0762-0677.

Позов мотивований наступним. 16 грудня 2013 року ТДІзПП у Закарпатській області було проведено, згідно наказів ТДІзПП № 138-П від 29.11.2013 року та № 142-П від 09.12.2013 року за направленнями № 0927 від 29 листопада 2013 року та 0941 від 09 грудня 2013 року, відповідно, позапланову перевірку ДВНЗ «УжНУ» щодо строків виплати заробітньої плати, першочерговості виплати заробітньої плати, розрахунків з працівниками при звільненні (розділи 5,6; 5,9; 5,10 акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012 року), розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (розділи 1, 4, 5 акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування) і складено Акт перевірки № 07-17-029/0762 від 16.12.2013 року. Позивач вважає, що вищевказана позапланова перевірка додержання Підзвітним суб'єктом господарювання законодавства про працю, з підстав та посилань, зазначених в направленнях № 0927 від 29 листопада 2013 року та № 0941 від 09 грудня 2013 pоку, проведені з порушенням встановленого законодавством України порядку проведення позапланових перевірок Підзвітного суб'єкту, а Припис №07-17-029/0762-0677 підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та письмових пояснень. Просив суд задовольнити такий в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, з мотивів наведених у письмових запереченнях проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю. Вважає, що позовна заява є безпідставною, оскільки припис №07-17-029/0762-0677 від 16.12.2013 року винесений в межах наданих службовим особам ТДІзПП повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У позовній заяві, позивач вказує на те, що позапланова перевірка додержання законодавства про працю у ДВНЗ «УжНУ» проведена безпідставно та з порушенням встановленого законодавством України порядку проведення позапланових перевірок, позаяк прокуратурою Закарпатської області не було винесено постанову про проведення такої перевірки.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що позапланова перевірка була проведена безпідставно та з порушенням законодавства, оскільки звернення прокуратури не було оформлено у вигляді постанови, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президетна України № 386/2011 від 06.04.2011 року Держпраці України та її територіальні органи у своїй діяльності керуються Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України.

Згідно пункту 1 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 390 від 02.07.2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.07.2012 року №1291/21603, процедура здійснення державними інспекторами праці контрольно - наглядової діяльності, регламентується Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон).

Так, відповідно до абз. 4 ст. 6 Закону, підставою для здійснення органом державного нагляду позапланової перевірки є звернення фізичної та юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. При цьому норми згаданого вище Закону не визначають, яким чином повинно бути оформлене таке звернення.

В контексті вищенаведеного, слід зазначити, що перевірка ДВНЗ «УжНУ», службовими особами ТДІзПП призначена і проведена на підставі звернення прокуратури Закарпатської області № 07/1-838 вих. 13 (1538) від 04.11.2013 року та звернення народного депутата України Блавацького М.В. № 217-180 від 07.11.2013 року, яке надійшло на адресу ТДІзПП з прокуратури Закарпатської області згідно листа № 07/1-143-13 вих. 13 (1626) від 26.11.2013 року.

Також, позивач зазначає, що відповідачем було порушено встановлений порядок складання та вручення Акту №07-17-029/0762 та Припису. Посилається на норми п.4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими встановлено, що термін проведення такого типу заходу як позаплановий не може перевищувати десяти робочих днів.

Звертає увагу суду на графи Акту «Початок перевірки, Завершення перевірки», згідно з яких початок перевірки - 04.12.2013 року, а завершена така - 16.12.2013 року о 16 год. 55 хв.

Суд приходить до переконання, що службовими особами ТДІзПП термін проведення перевірки не порушено, оскільки така проведена в межах десяти робочих днів.

Також позивач зауважує, що примірник Акту та Припису вручений позивачу з порушенням встановленого законодавством терміну - 25.12.2013 року.

На рахунок цього судом встановлено, що 16.12.2013 року, за результатами проведеної перевірки у ДВНЗ «УжНУ», відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 року у двох примірниках складено акт перевірки № 07-17-029/0762, один з яких, надано для ознайомлення ректору ДВНЗ «УжНУ» Ващуку Ф.Г.

Цього ж дня, державним інспектором праці, за наслідками перевірки, згідно ч. 7 ст. 7 Закону, внесено припис № 07-17-029/0762-0677, один примірник якого, для ознайомлення та подальшого виконання надано керівнику згаданого навчального закладу Ващуку Ф.Г.

Той факт, що оскаржуваний припис винесений 16.12.2013 року, підтверджується відміткою відділу організаційного документообігу ДВНЗ «УжНУ» про отримання вказаного документа для ознайомлення, проставленою у верхній правій частині титульної сторінки припису (копія міститься в матеріалах справи).

Разом з тим, після ознайомлення із вказаними документами, ректор ДВНЗ «УжНУ» Ващук Ф.Г. відмовився підписувати акт перевірки № 07-17-029/0762 та припис № 07-17-029/0762-0677. У зв'язку з чим у зазначені документи, державним інспектором праці внесено відповідний запис «від підпису відмовився», що відповідає абз. 6 ч. 6 ст. 7 Закону.

Внести аналогічні відмітки в примірниках акту перевірки № 07-17-029/0762 та припису № 07-17-029/0762-0677, які були надані для ознайомлення керівнику ДВНЗ «УжНУ» Ващуку Ф.Г. і котрі у якості доказів долучені останнім до позовної заяви, не представилося можливим, оскільки вказані документи Ващук Ф.Г. - не повернув.

Також представник відповідача зазначив, що невідображення у оскаржуваному приписі - дати його винесення є технічною помилкою, допущеною під час виготовлення (друкування) вказаного документа.

У зв'язку з вищенаведеним, дії ТДІзПП щодо призначення і проведення позапланової перевірки в ДВНЗ «УжНУ» є правомірними і відповідають абз. 4 ст. 6 Закону, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування Припису №07-17-029/0762-0677 суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки № 07-17-029/0762 перевіркою встановлено, що:

- заробітна плата працівникам ДВНЗ «УжНУ» за жовтень 2013 р. за рахунок спецфонду виплачена 25.10.2013 року та 07.11.2013 року, що є порушенням ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці»;

- при наданні працівникам щорічних оплачуваних відпусток оплата відпускних проводилася не за три дні до початку відпустки;

- при звільненні працівників (ОСОБА_5), розрахунок з ними проведено не в день їх звільнення;

- у день звільнення працівників (ОСОБА_5) їй не проведено нарахування і виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналагічна норма міститься і в ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці».

Так згідно Припису, встановлено, що заробітна плата працівникам ДВНЗ «УжНУ» за жовтень 2013 року за рахунок спецфонду була виплачена 25.10.2013 року та 07.11.2013 року.

При цьому суб'єктом перевірки по пункту 1 не зазначено в чому саме такий порядок розрахунків порушив ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про оплату праці», оскільки суд вважає такі строки оплати праці, визначені даними нормами, дотриманими.

ДВНЗ «УжНУ» - є вищим навчальним закладом державної форми власності, бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету. За даними бухгалтерії ДВНЗ «УжНУ» виплати по вищевказаним пункам 2-4 обумовлені залежністю установи від отримання асигнувань головного розпорядника коштів - Міністерства освіти і науки України (далі -Міністерство) та умовами казначейського обслуговування.

Відповідно до п.8. ч.1 ст.7 Бюджетного кодексу України - бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до п.7 ч.5 ст.22 - Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Згідно зі статтею 48 БК України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань (ч.1). Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються (ч.4).

Згідно зі ст. 49 БК України Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань (п.3 ч.2).

Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, власні надходження бюджетних установ - кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності. Власні надходження бюджетних установ мають цільове спрямування і є складовою частиною спеціального фонду.

Відповідно до ч.8 ст. 13 Бюджетного кодексу, платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

Відповідно до наказу Державного казначейства України 02.12.2002 року №221 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України», на спеціальні реєстраційні рахунки розпорядників бюджетних коштів, відкриті в органах Державного казначейства, зараховуються власні надходження з рахунків, які призначені для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень розпорядників бюджетних коштів, а також кошти, які відносяться на відовлення касових видатків. А, отже, університет не володіє власними коштами, не має їх на окремих банківських рахунках і не отримує їх в готівковому вигляді, оскільки, плата за навчання, плата за інші додаткові послуги здійснюється в безготівковому вигляді і зараховується на спеціально відкриті рахунки у Державному казначействі.

Також суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що позивач підготував у встановлені терміни платіжні доручення і зареєстрував їх в органі державного казначейства з метою вчасного перерахування коштів на особисті платіжні картки працівників.

Однак, як зазначив представник відповідача, у визначені терміни грошові кошти не надійшли на особисті картки працівників. Вважає, що позивач не вжив відповідних заходів, які б забезпечили виплату заробітної плати працівникам в установлені законом терміни.

Таке твердження представника відповідача спростовується матеріалами справи, а саме: реєстрами бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, платіжні доручення, листи адресовані Віце-прем'єр-міністру України, Міністру освіти і науки України, Голові Державної казначейської служби України, Начальнику Головного управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області.

Вищевказані письмові докази вказують на те, що позивач своєчасно здійснив нарахування та реєстрації виплат по заробітній платі та підтверджують факт звернення позивача до відповідних органів з метою врегулювання питань своєчасного здійснення Головним управлінням Державної казначейської служби України в Закарпатській області виплат по заробітній платі працівника ВДНЗ «УжНУ».

Отже, суд приходить до переконання, що позивач здійснив всі необхідні заходи, які залежали від нього, по своєчасній виплаті працівникам заробітної плати.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позову в частині визнання протиправним та скасування Припису, вважає оскаржуваний Припис протиправним, та таким, що прийнятий з порушенням чинного законодавства. Відповідачем твердження позивача викладені в позовній заяві не спростовані. Зважаючи на ці обставини суд вважає оскаржуваний Припис за №07-17-029/0762-0677 від 16.12.2013 року протиправним, а відтак адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 18, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» до Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області про визнання протиправними дії та скасування припису - задовольнити частково

2.Визнати протиправним та скасувати Припис Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області №07-17-029/0762-0677 від 16.12.2013 року.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяЯ.М. Калинич