Рішення № 38088943, 03.04.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 752/13794/13-ц

Провадження № 2/752/613/14

03.04.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Гончарову І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП

встановив:

в липні 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_2 (надалі - відповідачі) про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП, при цьому пояснивши наступне.

19.12.2012р. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем Нісан Тііда.н.з. НОМЕР_6 по вул. Гринченка у м. Києві не впевнився у безпеці, не витримав безпечну дистанцію до автомобіля Брілінсед.н.з. НОМЕР_7 в наслідок чого здійснив з ним зіткнення, після чого автомобіль Бріліансе н.з. НОМЕР_7 здійснив зіткнення з автомобілем Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8, який належав та був під управлінням ОСОБА_1, що призвело до пошкодження трьох наведених автомобілів. При цьому постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.01.2013р. по справі № 752/130/13-п було встановлено вину ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного ДПТ. В свою чергу на момент вчинення ДТП цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 за шкоду завдану третім особам під час експлуатації автомобіля Нісан Тііда. н.з. НОМЕР_6 було застраховано ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» за Полісом № АЕ/0090867 від 24.11.2012р. У зв'язку із наведеним позивач ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування шкоди, завданої пошкодженням в наслідок ДТП автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8. При цьому позивач зазначила, що на її заяву ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» повідомленням від 15.02.2013р. за вих. 943 відмовило їй у виплаті страхового відшкодування, оскільки страхувальник ОСОБА_2 не повідомив ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про вчинене 19.12.2012р. ДТП протягом трьох робочих днів. При цьому позивач пояснила, що після її скарг до МТСБУ, в наступному ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» сплатила позивачу кошти страхового відшкодування у сумі 5931,99 грн., яке не покрило повністю вартість відновлювального ремонту автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8. Разом з цим позивач зазначила, що заподіювач шкоди ОСОБА_2 повинен сплатити їй на відшкодування збитків із проведення відновлювального ремонту автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8 кошти у сумі 3425,26 грн., із урахуванням франшизи за Полісом № АЕ/0090867 від 24.11.2012р. у сумі 1000,0 грн. Крім того позивач зазначила, що в наслідок протиправної відмови ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» у виплаті їй страхового відшкодування, було порушено права позивача та вона тривалий час була позбавлена можливості провести відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8. Також позивач зазначила, що в наслідок вчинення ОСОБА_2 ДТП та пошкодження належного позивачу автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8, позивачу було завдано душевних страждань та хвилювань з приводу пошкодження належного їй майна. Враховуючи вищевикладене позивач ОСОБА_1просила стягнути на її користь із відповідача ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на компенсацію моральної шкоди кошти у сумі 2000,0 грн., а також стягнути із відповідача ОСОБА_2 кошти у сумі 3425,26 грн., з яких 1000,0 грн. франшизи за Полісом № АЕ/0090867 та 2425,26 грн. вартість ремонту автомобіля не відшкодовану страховою компанією, стягнути з відповідача ОСОБА_2на компенсацію моральної шкоди кошти у сумі 2000,0 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні під час розгляду справи по суті позов підтримала просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідачаПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на стадії розгляду справи по суті з'явився та надав свої заперечення проти позову, в наступному у судових засіданнях участь не приймав.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні та наданих письмових запереченнях позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. При цьому відповідач ОСОБА_2 зазначив, що його цивільно-правова відповідальність під час управління автомобілем Нісан Тііда н.з. НОМЕР_6 була застрахована за Полісом № АЕ/0090867 страховиком ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія», яке має відшкодовувати завдану позивачу шкоду в межах страхового ліміту за полісом. Разом з цим відповідач ОСОБА_2 визнав позовну вимогу про відшкодування шкоди у розмірі франшизи за Полісом № АЕ/0090867 в сумі 1000,0 грн.

Вислухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, з'ясувавши обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 08.02.2011р. позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8.

В свою чергу постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 22.01.2013р. по справі № 752/130/13-п встановлено, що 19.12.2012р. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем Нісан Тііда н.з. НОМЕР_6 по вул. Гринченка у м. Києві не впевнився у безпеці, не витримав безпечну дистанцію до автомобіля Бріліансе н.з. НОМЕР_7 в наслідок чого здійснив з ним зіткнення, після чого автомобіль Бріліансе д.н.з. НОМЕР_7 здійснив зіткнення з автомобілем Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8, що призвело до пошкодження трьох наведених автомобілів.

Вбачається, що на момент вчинення ДТП цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 за шкоду завдану третім особам під час експлуатації автомобіля Нісан Тііда д.н.з. НОМЕР_6 було застраховано ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» за Полісом № АЕ/0090867 від 24.11.2012р.

Згідно полісу Полісом № АЕ/0090867 було визначено страховий ліміт відшкодування за шкоду завдану майну у сумі 10000,0 грн. із франшизою у сумі 1000,0 грн.

Судом встановлено, що ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» повідомленням від 15.02.2013р. за вих. 943 відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки страхувальник ОСОБА_2 не повідомив ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про вчинене 19.12.2012р. ДТП протягом трьох робочих днів.

Разом з цим суд зазначає наступне щодо вимог позивача до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 3425,26 грн., з яких 1000,0 грн. франшизи за Полісом № АЕ/0090867 та 2425,26 грн. вартість ремонту автомобіля не відшкодована страховою компанією.

Відповідно до ч 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, у відповідача ОСОБА_2наявний обов'язок відшкодувати позивачу завдану шкоду у випадку, якщо розмір такої шкоди перевищує ліміт страхової виплати за Полісом № АЕ/0090867, яка складає суму у розмірі 10000,0 грн.за шкоду завдану майну.

Разом з цим позивачем не було надано суду та в матеріалах справи відсутні докази: звіт про оцінку завданої шкоди, рахунки-фактури вартості відновлювального ремонту автомобіля та платіжні доручення щодо оплати, на підтвердження розміру шкоди, завданої позивачу ОСОБА_1 в наслідок пошкодження автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8 під час ДТП від 19.12.2012р.

Положеннями ч. 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу, під час судового розгляду спавши відповідачем ОСОБА_2 було визнано позовні вимоги у частині стягнення коштів франшизи у сумі 1000,0 грн. на відшкодування шкоди.

Згідно ч. 4. ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.12.1 ст.12 Закону № 1961-IV, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, тобто франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком, а отже підлягає стягненню з винної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги до відповідача ОСОБА_2 щодо стягнення з останнього на користь позивача коштів франшизи у сумі 1000,0 грн. на відшкодування завданої шкоди.

Стосовно вимог до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

В наслідок винних протиправних дій відповідача ОСОБА_2 було вчинено ДТП та пошкоджено належний позивачу автомобіль, що завдало душевних переживань позивачу, поставило перед нею необхідність проведення його відновлювального ремонту та позбавило можливості користування останнім.

Стосовно вимог позивача до відповідача ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року за № 1961-IV, цей закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

При цьому, наведений Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціалізованим нормативно правовим актом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема здійснення виплати страхового відшкодування потерпілим.

Разом з цим, положення ст. 37 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.11.2012р.) містять вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування та не передбачають для наведеної відмови таку підставу, як неповідомлення страхувальником страховика про страховий випадок протягом трьох робочих днів. При цьому суд зазначає, що неповідомлення страхувальником страховика про страховий випадок передбачає право останнього згідно ст. 38 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» пред'явити регрес ний позов до такого страхувальника.

Таким чином суд приходить до висновку, що ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» повідомленням від 15.02.2013р. за вих. 943 незаконно відмовило позивачу та порушило її право на виплату страхового відшкодування, оскільки є незаконною підставою для такої відмови неповідомлення страхувальником ОСОБА_2 страховика ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про вчинене 19.12.2012р. ДТП протягом трьох робочих днів.

При цьому в наслідок протиправної відмови ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» у виплаті страхового відшкодування позивачу, було порушено законні права останньої та позбавлено її коштів для проведення відновлювального ремонту автомобіля Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_8. У зв'язку із наведеним позивач змушена була докласти додаткових зусиль для пошуку коштів для проведення відновлювального ремонту наведеного автомобіля.

Згідно ст. п. 2 і. п. 3 ч. 2 та ч. 1 ст. 23 ЦПК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦПК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В свою чергу, дослідивши причини виникнення і характер обставин, які спричинили завдання моральної шкоди позивачу, їх взаємозв'язок із протиправними діями відповідача, прийнявши до уваги характер і міру душевних страждань позивача в наслідок пошкодження з вини відповідача ОСОБА_2 належного позивачу автомобіля, а також незаконної відмови відповідача ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» у виплаті страхового відшкодування, необхідності докладати додаткових зусиль для пошуку коштів на ремонт автомобіля, суд приходить до висновку, що на відшкодування моральної шкоди на користь позивача із відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню кошти у сумі 800,0 грн., а із відповідача ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» - кошти у сумі 1000,0 грн., що відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,-

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП, - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ:23734213; 03056, м. Київ, вул.. Борщагівська, 145) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, РНОКПП: НОМЕР_4) кошти у сумі розміром 1000,0 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер, РНОКПП: НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, РНОКПП: НОМЕР_4) кошти франшизи у сумі розміром 1000,0 грн. на відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер, РНОКПП: НОМЕР_5) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, РНОКПП: НОМЕР_4) кошти у сумі розміром 800,0 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ:23734213; 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер, РНОКПП: НОМЕР_5) солідарно на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер, РНОКПП: НОМЕР_4) кошти у сумі 100,0 грн. на компенсацію витрат з оплати судового збору.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Фролов М.О.