Ухвала суду № 38086337, 04.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2014 р. Справа № 5015/4879/12

За заявою:Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львівпро:відстрочку виконання рішенняу справі:№ 5015/4879/12за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Крупа Луцького р-ну Волинської областідо відповідача:Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» (після правонаступництва ПАТ «ВіЕс Банк»), м. Львівза участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», м. Київпро:усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 547 202,22 грн. Головуючий суддя - Крупник Р.В. Судді - Морозюк А.Я., Пазичев В.М. Секретар - Яслик Н.М.

Представники сторін: від заявника:Марків В.Д. - начальник юрид. відділу ПАТ «ВіЕс Банк» (довіреність № 1580/1274/04 від 16.12.2013р.); Солтис Б.М. - юрисконсульт юрид. відділу ПАТ «ВіЕс Банк» (довіреність № 1196/1275/03 від 16.12.2013р.); Волков Т. - член правління ПАТ «ВіЕс Банк» (довіреність № 1327/1438/02 від 04.04.2014р.);від позивача:не з'явився;від третьої особи:Басик А.М. - представник (довіреність № 05/228 від 25.12.2013р.);за участі перекладача: ОСОБА_6 (диплом НОМЕР_1 від 05.06.2012р.);присутній:Меленчук В. - представник Галицького ВДВС ЛМУЮ.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Перекладача попереджено про відповідальність за завідомо неправильний переклад. Заяв про відвід колегії суддів та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.2013р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. у справі № 5015/4879/12 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПАТ «Фольксбанк» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «БМ Банк» про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 547 202,22 грн. позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням офісу за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з відповідача на користь позивача 547 202,22 грн. неустойки та 12 017,04 грн. судового збору.

13.11.2013р. господарським судом видано накази про примусове виконання рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013р. рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції залишено без змін, здійснено процесуальне правонаступництво ПАТ «Фольксбанк» на ПАТ «ВіЕс Банк».

27.02.2014р. на адресу господарського суду надійшла заява ПАТ «ВіЕс Банк» про відстрочку виконання рішення. Ухвалою суду від 11.03.2014р. (головуюча суддя Чорній Л.З., судді Морозюк А.Я., Цікало А.І.) вказану заяву прийнято до розгляду, сам розгляд заяви призначено на 25.03.2014р.

25.03.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Чорній Л.З. у відпустці, повторно призначено автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано судді Крупнику Р.В.

В судовому засіданні 25.03.2014р. оголошено перерву до 04.04.2014р.

01.04.2014р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Цікала А.І. повторно призначено автоматизований розподіл справи, за результатами якого сформовано колегію у складі Крупника Р.В. - головуючий суддя та суддів Морозюка А.Я. та Пазичева В.М.

Представники заявника в судове засідання 04.04.2014р. з'явилися, подану заяву підтримали, просили відстрочити виконання рішення строком на 3 роки.

В засіданні, зокрема, зазначили, що протягом січня-лютого 2014 року продовжилося істотне скорочення залишків грошових коштів на рахунках клієнтів у банках, зокрема у ПАТ «ВіЕс Банк», унаслідок зняття клієнтами коштів зі своїх рахунків через події «Євромайдану», які набули найбільшого загострення 18-20 лютого 2014 року та призвели до трагічних наслідків. На фоні абсолютної та соціальної невизначеності та подій в м. Києві 18-20.02.2014р. громадяни масово кинулися до установ банків знімати всі наявні грошові кошти, як в національній, так і в іноземних валютах. Відбувся різкий та значний відтік грошових коштів з банківської системи. Дані обставини безпосередньо торкнулися і ПАТ «ВіЕс Банк», клієнти якого протягом січня-лютого 2014 року також масово знімали кошти зі своїх рахунків. Як наголосив представник заявника, негайне звернення судового рішення до виконання значно погіршить фінансовий стан банку, що може вплинути на функціонування банківської системи в цілому. А тому мають місце виняткові обставини, які ускладнюють виконання рішення, в зв'язку з чим наявні правові підстави для відстрочки його виконання.

Представник позивача - ФОП ОСОБА_1 в судове засідання 04.04.2014р. не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце його проведення, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою на повідомленні про оголошення перерви.

Представник третьої особи - ПАТ «БМ Банк» в судове засідання 04.04.2014р. з'явився, просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинні враховуватися матеріальні інтереси не лише ПАТ «ВіЕс Банк», але й ФОП ОСОБА_1 В засіданні наголосив, що ухвалою господарського суду від 30.01.2014р. виконання рішення від 18.07.2013р. вже відстрочувалося на один місяць.

Розглянувши заяву про відстрочку виконання рішення суду, заслухавши пояснення представника відповідача та заперечення представника третьої особи, суд дійшов висновку, що вказану заяву слід задоволити частково з огляду на наступне.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як зазначив Пленум ВГСУ в абз.2 п.7.1 Постанови «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012р. (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р.) оскільки стаття 121 ГПК України не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п.7.2 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р.).

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Львівської області від 30.01.2014р. відстрочено виконання рішення суду від 18.07.13 р. у справі №5015/4879/12 на один місяць до 28.02.2014р.

В період дії вказаної відстрочки в Україні існувала складна суспільно-політична ситуація, яка мала значний негативний вплив як на стан фінансового ринку, так і діяльність всієї банківської системи. З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, виходячи із пріоритетності підтримки цінової стабільності в державі, сприяння стабільності банківської системи України, забезпечення розрахунків, у тому числі в зовнішньоекономічній діяльності та пов'язаних з нею операцій Національним Банком України прийнято Постанову «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій» №49 від 06.02.2014р. Крім цього, з метою зберігання довіри населення до банківської системи та сприяння її стабільній роботі Національним Банком України також прийнято Постанову «Про механізм оперативного підтримання ліквідності банків» №48 від 06.02.2014р.

Проте, як зазначає представник заявника, незважаючи на стабілізуючі заходи, що вживалися Національним Банком України, 18-20 лютого 2014 року в м. Києві трапилися надзвичайні події, які призвели не лише до значних людських жертв, але й до того, що українці за тиждень зняли з банківських депозитів 3,1 мільярд доларів, що становить близько 7% всіх коштів. Вказані обставини є загальновідомими, а тому не потребують доказування. Внаслідок такого масового зняття коштів, банки вимушені були встановити денний ліміт на їх зняття, оскільки попит населення на готівкові кошти перевищував спроможність банківської системи.

Також, як зазначив представник, негативні наслідки суспільно-політичних подій лютого 2014р. тривають і станом на момент розгляду заяви. Зокрема, з метою стабілізації фінансової ситуації в державі Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р., а також Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 27.03.2014р. Водночас, Національним Банком України прийнято Постанову «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» № 172 від 28.03.2014р. На думку заявника, вказані нормативні акти підтверджують факт наявності в державі фінансово-економічної кризи.

Як встановлено судом та вбачається з листа Управління НБУ у Львівській області №10-012/1558 від 25.03.2014р., зменшення залишків на поточних та депозитних рахунках ПАТ «ВіЕс Банк» станом на 24.03.2014р. у порівнянні з 01.01.2014р. складає 202,5 млн. грн., у тому числі: кошти юридичних осіб - 108,2 млн. грн., кошти фізичних осіб - 94,3 млн.грн.

З наявного в матеріалах справи балансу ПАТ «ВіЕс Банк» вбачається, що станом на 01.04.2014р. збиток від діяльності банку з початку поточного року складає 18 416 457,86 грн. (вісімнадцять мільйонів чотириста шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім грн. 86 коп.), а непокриті збитки минулих років складають 98 797 056,59 грн. (дев'яносто вісім мільйонів сімсот дев'яносто сім тисяч п'ятдесят шість грн. 59 коп.).

Як зазначається в довідці про поточний фінансовий стан ПАТ «ВіЕс Банк» від 03.04.2014р., станом на вказану дату залишок коштів на кореспондентському рахунку банку складає 60 млн. грн.,у тому числі: 32 млн. грн. згідно нормативно-правових документів та вимог НБУ мають обов'язково залишатися на кореспондентському рахунку на кінець кожного робочого дня. Відповідно, сума високоліквідних коштів банку складає 28 млн. грн., що є надзвичайно низьким показником і становить лише 9,5% від коштів клієнтів до запитання, які можуть бути зняті в будь-який момент. Для нормальної роботи банку та з метою своєчасного виконання платежів клієнтів, покриття високоліквідними активами банку коштів клієнтів до запитання має складати як мінімум 50%.

З огляду на викладене, враховуючи фінансово-економічну та банківську кризу в державі, зменшення залишків на поточних та депозитних рахунках ПАТ «ВіЕс Банк», існування значних непокритих збитків минулих років, а також відсутність достатньої кількості високоліквідних коштів на кореспондентських рахунках банку, колегія суддів зазначає, що мають місце виняткові обставини, які ускладнюють вчасне виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.07.13р. у справі №5015/4879/12 після закінчення відстрочки, наданої згідно ухвали суду від 30.01.2014р. А тому в даній справі наявними є правові підстави для повторної відстрочки його виконання.

При цьому, беручи до уваги матеріальні інтереси позивача та відповідача при вирішенні питання про відстрочку, колегія суддів виходить з того, що такі інтереси безпосередньо пов'язані з наслідками надання/ненадання відстрочки для кожної із сторін.

Зокрема суд приймає до уваги те, що, як зазначив представник відповідача, ПАТ «ВіЕс Банк» займає 56 місце серед банків України за розміром активів, має мережу відділень по території України в кількості 38 одиниць, а тому ненадання відстрочки виконання судового рішення може значно погіршити і так незадовільний фінансовий стан відповідача та ускладнити співпрацю з вкладниками та іншими контрагентами. Примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.07.13р. у справі №5015/4879/12 в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» призведе до блокування господарської діяльності боржника. Як наслідок такі дії завдадуть шкоду іншим кредиторам, оскільки неможливість нормальної діяльності ПАТ «ВіЕс Банк» спричинить значний вплив на функціонування банківської системи України в цілому внаслідок великого обсягу його операцій, розгалуженої мережі відділень та інших факторів.

Разом з тим, суд також бере до уваги те, що у випадку надання відстрочки виконання рішення, грошове зобов'язання залишається невиконаним, в період дії відстрочки можуть тривати інфляційні процеси і це завдаватиме негативний вплив на позивача. Водночас, на думку суду, негативні наслідки для позивача не будуть такими істотними, як для відповідача, оскільки, як зазначено в п.7.1 та п.7.2 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Наведене стосується й випадків здійснених господарським судом відстрочки і розстрочки виконання рішення, зміни способу та порядку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на кошти боржника.

Таким чином, враховуючи баланс інтересів сторін колегія суддів вважає, що заява відповідача підлягає до часткового задоволення, а саме виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.07.13р. у справі №5015/4879/12 слід відстрочити на шість місяців.

Керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ПАТ «ВІЕС Банк» задоволити частково.

2. Відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.07.13р. у справі № 5015/4879/12 на 6 (шість) місяців.

Головуючий суддя Крупник Р.В.

Суддя Морозюк А.Я.

Суддя Пазичев В.М.