Ухвала суду № 38086334, 04.04.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2014 р. Справа № 5015/4879/12

За заявою:Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м. Львівпро:визнання наказів, виданих господарським судом Львівської області від 13.11.13р. № 5015/4879/12 про стягнення 547 202,22 грн. неустойки та від 13.11.13р. № 5015/4879/12 про стягнення 12 017,04 грн. судового збору такими, що не підлягають виконанню; зупинення стягнення за наказамиу справі:№ 5015/4879/12за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Крупа Луцького р-ну Волинської області;до відповідача:Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» (після правонаступництва ПАТ «ВіЕс Банк»), м. Львів;за участю третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічне акціонерне товариство «БМ Банк», м. Київ;про:усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 547 202,22 грн. Головуючий суддя - Крупник Р.В. Судді - Морозюк А.Я., Пазичев В.М. Секретар - Яслик Н.М.Представники сторін: від заявника:Марків В.Д. - начальник юрид. відділу ПАТ «ВіЕс Банк» (довіреність № 1580/1274/04 від 16.12.2013р.); Солтис Б.М. - юрисконсульт юрид. відділу ПАТ «ВіЕс Банк» (довіреність № 1196/1275/03 від 16.12.2013р.); Волков Т. - член правління ПАТ «ВіЕс Банк» (довіреність № 1327/1438/02 від 04.04.2014р.);від позивача:не з'явився;від третьої особи:Басик А.М. - представник (довіреність № 05/228 від 25.12.2013р.);за участі перекладача: ОСОБА_6 (диплом НОМЕР_1 від 05.06.2012р.);присутній:Меленчук В. - представник Галицького ВДВС ЛМУЮ.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Перекладача попереджено про відповідальність за завідомо неправильний переклад. Заяв про відвід колегії суддів та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.2013р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. у справі № 5015/4879/12 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ПАТ «Фольксбанк» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПАТ «БМ Банк» про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 547 202,22 грн. позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано відповідача усунути перешкоди в користуванні приміщенням офісу за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з відповідача на користь позивача 547 202,22 грн. неустойки та 12 017,04 грн. судового збору.

13.11.2013р. господарським судом видано накази про примусове виконання рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013р. рішення місцевого суду та постанову апеляційної інстанції залишено без змін, здійснено процесуальне правонаступництво ПАТ «Фольксбанк» на ПАТ «ВіЕс Банк».

14.03.2014 на адресу господарського суду Львівської області надійшла заява ПАТ «ВіЕс Банк» про визнання наказів, виданих господарським судом Львівської області від 13.11.13р. № 5015/4879/12 про стягнення 547 202,22 грн. неустойки та від 13.11.13р. № 5015/4879/12 про стягнення 12 017,04 грн. судового збору такими, що не підлягають виконанню; зупинення стягнення за наказами у справі № 5015/4879/12.

Ухвалою суду від 17.03.2014р. (головуюча суддя Чорній Л.З., судді Морозюк А.Я., Цікало А.І.) вказану заяву прийнято до розгляду, сам розгляд заяви призначено на 25.03.2014р.

25.03.2014р., у зв'язку з перебуванням судді Чорній Л.З. у відпустці, повторно призначено автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу № 5015/4879/12 передано судді Крупнику Р.В.

В судовому засіданні 25.03.2014р. оголошено перерву до 04.04.2014р.

04.04.2014р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Цікала А.І. повторно призначено автоматизований розподіл справи, за результатами якого сформовано колегію у складі Крупника Р.В. - головуючий суддя та суддів Морозюка А.Я. та Пазичева В.М.

Представники заявника в судове засідання 04.04.2014р. з'явилися, вимоги викладені в заяві підтримали, просили суд заяву задоволити повністю, а також зупинити стягнення за спірними наказами.

Заявлені вимоги мотивують тим, що господарським судом було передчасно та помилково видано 13.11.2013р. накази про стягнення з заявника (відповідача) 547 202,22 грн. неустойки та 12 017,04 грн. судового збору, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2013р. виконання рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2013р. у справі № 5015/4879/12 було зупинене. Також відмітили, що під час касаційного провадження у справі, відповідач змінив своє найменування на ПАТ «ВіЕс Банк», натомість в наказах як боржник зазначене ПАТ «Фольксбанк». Крім цього, вказали, що обов'язок заявника (відповідача) щодо сплати коштів за наказами - відсутній, а накази підлягають скасуванню. Свої доводи обґрунтовують тим, що предметом договору оренди нежитлових приміщень від 04.07.2008р. (який укладався між позивачем та ПАТ «Електрон Банк», правонаступником якого є відповідач) являлося зобов'язання позивача по здачі об'єкта оренди в експлуатацію, проте, вказаного обов'язку позивач не виконав, що позбавило заявника (відповідача) можливості користуватися орендованими приміщеннями. Відтак, на думку представників заявника, відповідач як наймач звільняється від сплати неустойки за весь час, протягом якого майно не могло бути ним використане через обставини, за які він не відповідає. Натомість, Акт готовності об'єкта до експлуатації від 23.06.2008р. жодним чином не може підтверджувати факт здачі об'єкта оренди в експлуатацію, оскільки з відповідей на численні запити щодо здачі об'єкта оренди в експлуатацію, заявникові (відповідачеві) вдалося з'ясувати, що такі приміщення в експлуатацію не здавалися. У зв'язку з цим, просили суд визнати накази такими, що не підлягають виконанню.

Представник позивача в судове засідання 04.04.2014р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.

Представник третьої особи в судове засідання 04.04.2014р. з'явився, проти вимог викладених в заяві заперечив, просив суд у задоволенні заяви відмовити повністю.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви та долученими до неї документами, суд прийшов до висновку, що заява про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Згідно п. 3.3. Постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» частина четверта статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Як встановлено судом, представниками заявника не було наведено жодних доказів, які б підтверджували факт припинення зобов'язання у зв'язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2013р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 28.10.2013р. у справі № 5015/4879/12 станом на день розгляду заяви, змінені чи скасовані в касаційному порядку не були, за нововиявленими обставинами не переглядалися.

Приписами статті 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з вищевикладеним, суд не бере до уваги посилання заявника на те, що об'єкт оренди за договором оренди нежитлових приміщень від 04.07.2008р. не був зданий в експлуатацію, як на підставу для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Інші доводи відповідача, викладені в заяві також не заслуговують на увагу суду, оскільки не містять в собі обставин, які б являлися підставою для визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.

Положеннями ч. 3 ст. 117 ГПК України передбачено, що до розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Як вбачається з поданої заяви, ПАТ «ВіЕс Банк» заявлено вимогу про зупинення стягнення за наказами, виданими господарським судом Львівської області 13.11.2013р. у справі № 5015/4879/12 одночасно з вирішенням питання про прийняття даної заяви до розгляду.

Враховуючи те, що відсутніми є підстави для задоволення заяви про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню, а тому і клопотання про зупинення стягнення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 117 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ПАТ «ВіЕс Банк» про визнання наказів виданих господарським судом Львівської області від 13.11.13р. № 5015/4879/12 про стягнення 547 202,22 грн. неустойки та від 13.11.13р. № 5015/4879/12 про стягнення 12 017,04 грн. судового збору такими, що не підлягають виконанню та зупинення стягнення за наказами - відмовити.

Головуючий суддя Крупник Р.В.

Суддя Морозюк А.Я.

Суддя Пазичев В.М.