Постанова № 38083414, 04.04.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1728/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Смішливої Т.В.

при секретарі судового засідання: Скляровій І.А.,

за участю:

представника позивача: Антипова О.М., дов. № 348 від 17.02.2014

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 9485,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 9485,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Станично-Луганському районі, як платник податків за основним місцем реєстрації. Позивачем встановлено, що платником податків було порушено термін сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю, визначених пунктом 287.3 статті 287 ПКУ, у зв'язку з чим станом на лютий 2014 року непогашена сума зобов'язань складає 9485,30 грн. ДПІ в Станично-Луганському районі 11 липня 2013 року направлено відповідачу податкову вимогу № 91-19.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 9485,30 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що заборгованість виникла за період з квітня 2013 року по грудень 2013 року включно.

Відповідач позов не визнав, пояснив, що ним орендована земельна ділянка не використовувалась через відсутність комунікацій, які йому обіцяв провести орендодавець під час укладання договору оренди земельної ділянки. Через це він з лютого 2013 року звертався до різних посадових осіб з проханням розірвати договір оренди, але отримував лише відписки, у зв'язку з цим, у грудні 2013 року звернувся з позовом до суду, рішенням якого від 27.01.2014 договір оренди земельної ділянки розірвано. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 зареєстрований 27.11.2002 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області.

Між ОСОБА_2 та Станично-Луганською районною державною адміністрацією 16.12.2004 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у платне користування строком на 49 років земельну ділянку площею 0,4320 га для здійснення підприємницької діяльності. (а.с. 12)

У лютому, травні та серпні 2013 року ОСОБА_2 подано до Валуйської сільської ради, Станично-Луганської районної державної адміністрації та Головного управління держземагенства у Луганській області заяви про розірвання договору оренди земельної ділянки від 16.12.2004, на які отримав відповіді про відсутність компетенції вказаних органів на розірвання договору. (а.с. 21-27)

Рішенням господарського суду Луганської області від 27.01.2014 у справі № 913/3474/13 розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) 16.12.2004, у простій письмовій формі, державна реєстрація від 09.12.2004 № 16, - предметом якого є земельна ділянка площею 0,4320 га із складу земель запасу Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, надана в оренду терміном на 49 років для здійснення підприємницької діяльності - під розміщення кафе. (а.с. 32-35)

Пунктом 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

У відповідності із п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 подав до податкового органу звітну податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, де самостійно визначив суму податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у загальному розмірі 12700,80 грн. на 2013 рік зі сплатою щомісячно по 1058,40 грн. (а.с.10-11).

В порушення вимог ст. 287 Податкового кодексу України ОСОБА_2 протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, суми податкових зобов'язань зазначених у поданій ним звітній податковій декларації, у повному обсязі починаючи з квітня 2013 року не сплатив, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 9485,30 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість та обліковою карткою відповідача (а.с. 6, 8, 9, 30).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі відповідачу була сформована та надіслана, рекомендованим листом з повідомленням, податкова вимога форми «Ф» від 04 квітня 2013 року № 29-19, яка повернулась на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 7).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Внаслідок того, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 станом на дату розгляду справи податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у загальному розмірі 9485,30 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу в сумі 9485,30 грн. суд вважає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на рішення господарського суду Луганської області від 27.01.2014 у справі № 913/3474/13 про розірвання договору оренди земельної ділянки суд вважає необґрунтованим, так як договір оренди вважається розірваним з дати набрання чинності судовим рішенням, а предметом стягнення у даній справі є податковий борг за квітень - грудень 2013 року.

У відповідності із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Таким чином, посилання відповідача на те, що він орендовану земельну ділянку у господарській діяльності не використовував також не може бути підставою для звільнення від сплати орендної плати.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Головного управління Міндоходів у Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг з орендної плати за землю на користь місцевого бюджету р/с №33214815700315, код платежу 37983540, одержувач УК у Ст.-Луганському районі ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013 у розмірі 9485,30 грн. (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 30 копійок)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову суду у повному обсязі складено та підписано 08.04.2014.

Суддя Т.В. Смішлива