Рішення № 38083330, 01.04.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/3632/14 01.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України»,

м. Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольчої компанії «Домашній

магазин», м. Київ

Про стягнення 2 937,45 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники

Від позивача Сіленко А.О. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 2 937,45 грн. заборгованості, пені та 3% річних за Договором № 1907 поставки продукції від 20.02.2012р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2014р. порушено провадження у справі № 910/3632/14 та розгляд справи призначено на 01.04.2014р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений, в судове засідання не з'явився, представників в судове засідання не направив, вимоги ухвали суду від 11.03.2014р. не виконав, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87, Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До матеріалів справи долучено конверт з судовою кореспонденцією, який було повернуто з адреси місцезнаходження відповідача, з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Місцезнаходження відповідача, куди направлено судову кореспонденцію, підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву про збільшення позовних вимог, у зв'язку з перерахунком боргу. Так, позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі - 2 983,44 грн., пеню у розмірі - 208,26 грн. та 3% річних у розмірі - 46,06 грн.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд уточнений позов задовольнити.

В судовому засіданні 01.04.2014р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012р. між сторонами було укладено Договір № 1907 поставки продукції, відповідно до умов якого, позивач, як постачальник, продає та поставляє, а відповідач, як покупець, купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим Договором, товар в асортименті кількості та за цінами вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього Договору.

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, директорами товариств від позивача - Самойленком В.М., та від відповідача - Редько В.П., які діяли на підставі Статуту, та скріплено печаткою позивача та підписом відповідача, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3.3. Договору, покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту передачі товару.

Позивач на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 2 983,44 грн., що підтверджується такими товарно-транспортними накладними: № МВУ-027102 від 31.05.2013р. на суму 1 407,96 грн. та № МВУ-028416 від 08.06.2013р. на суму 1 575,48 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені штампами без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідач, порушуючи умови Договору, зокрема п. 3.3., за поставлений позивачем товар не розрахувався та в подальшому грошові кошти не сплатив.

30.11.2013р. сторонами було проведено звірку та оформлено Акт звірки взаємних розрахунків, який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень. Відповідно до вказаного акту відповідач підтвердив розмір заборгованості за отриманий товар - 2 983,44 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить - 2 983,44 грн.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач, відповідно до п. 5.3. Договору, нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що складає 208,26 грн.

Відповідно до п. 5.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, але за уточненим розрахунком суду - 200 грн.

Також, на суму боргу позивач нараховує три відсотка річних у розмірі - 46,06 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування 3% річних та штрафу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але за уточненим розрахунком суду - 45,12 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольчої компанії «Домашній магазин» (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 5, код ЄДРПОУ 35838776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води України» (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33Б; поштова адреса: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 33А, код ЄДРПОУ 36001810), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі - 2 983 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 44 коп., пеню у розмірі - 200 (двісті) грн., три відсотки річних у розмірі - 45 (сорок п'ять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 81 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя І.Д. Курдельчук

Повне рішення складено 07 квітня 2014 року.