Рішення № 38081998, 18.03.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" березня 2014 р. Справа № 911/252/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-Країна», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Іванків», Київська обл., Іванківський р-н, с. Прибірськ

про стягнення 87224,29 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - Ярошенко О.О., довіреність б/№ від 20.08.2013,

Миколаєнко Д.Л., довіреність б/№ від 20.08.2013,

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Зелена-Країна» (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Іванків» (далі - Відповідач) про стягнення 87224,29 грн, що складає 64287,20 грн основного боргу, 2348,53 грн суми індексації вартості товару, 13371,73 грн відсотків за користування товарним кредитом, 641,11 грн пені, 6428,72 грн штрафу та 147,00 грн 3% річних.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків оплати за поставлений товар за Договором купівлі-продажу №ЗК280813/02-ПК від 28.08.2013 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2014 порушено провадження у справі №911/252/14 та призначено її до розгляду на 10.02.2014 о 10:20 год.

У зв'язку з неявкою Відповідача в судове засідання та його клопотанням б/№ від 07.02.2014 (за вх. суду №2201/14 від 07.02.2014) про відкладення розгляду справи ухвалою Господарського суду Київської області від 10.02.2014 розгляд справи №911/252/14 відкладено на 05.03.2014.

В судових засіданнях 05.03.2014 та 11.03.2014 згідно ст.77 ГПК України було оголошено перерву відповідно на 11.03.2014 та 18.03.2014.

В судове засідання 18.03.2014 представник Відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис на бланку Господарського суду Київської області про оголошення в судовому засіданні 11.03.2014 перерви до 18.03.2013.

У відзиві на позовну заяву від 28.02.2014 (за вх. суду №3736 від 03.03.2014), Відповідач зазначає про сплату на користь Позивача 64287,20 грн, у зв'язку з чим просить припинити провадження в частині стягнення основного боргу та відмовити в решті позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників Позивача, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Зелена-Країна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Іванків» 28.08.2013 укладено Договір купівлі-продажу №ЗК280813/02-ПК.

Згідно п.1.1. Договору Позивач (Продавець) зобов'язався передати, а Відповідач (Покупець) прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин (далі - товар), відповідно до умов Договору (додатків та специфікацій до нього).

Відповідно до п.3.1. Договору конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у додатках та/або накладних на передачу товару, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.2. сторони погодили, що загальна сума даного Договору складається з суми вартості товару згідно всіх накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього Договору.

Як зазначено в п.4.1. Договору Відповідач повинен в строк до 29.08.2013 перерахувати на поточний рахунок Позивача суму попередньої оплати у розмірі 20% від вартості товару, що вказаний у додатку(ах) до Договору. На залишок заборгованості - 80% від суми вартості всього товару по Договору, Позивач надає Відповідачу товарний кредит з відстрочкою платежу до 15.11.2013.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору та Додатку №1 до нього Позивач передав, а Відповідач прийняв товар - засоби захисту рослин «Дикват-Зоря» в кількості 1700 л на загальну суму 80359,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою їх печатками видатковою накладною №3368 від 30.08.2013, копія якої міститься в матеріалах справи.

На виконання умов Договору Відповідачем було здійснено попередню оплату в сумі 16071,80 грн, що підтверджено доданою до матеріалів справи копією платіжного доручення №277 від 29.08.2013.

В порушення договірних зобов'язань Відповідач 80% від суми вартості товару, отриманого згідно Договору, в обумовлений Договором строк не сплатив, у зв'язку з чим Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 64287,20 грн основного боргу.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, як це зазначено в ч.1 ст.694 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що Відповідач в строк до 15.11.2013 оплату залишкової вартості товару не здійснив, станом на день подачі позову основна заборгованість складала заявлений розмір, суд вважає, що Позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача 64287,20 грн основного боргу.

Однак, як встановлено судом, станом на день розгляду спору Відповідачем добровільно сплачено залишок вартості отриманого товару в розмірі 64287,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №45 від 07.02.2014, копія якого додана до матеріалів справи.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі №911/252/14 в частині стягнення 64287,20 грн основної заборгованості підлягає припиненню.

Позивачем на підставі п.4.8 Договору заявлено до стягнення з Відповідача 2348,53 грн суми індексації вартості товару, що по суті становить різницю між ціною товару, що існувала на день підписання Договору, та ціною, яка встановлена на дату подачі позову до суду, з прив'язкою до міжбанківського курсу долара США, і за своєю правовою природою є основною заборгованістю за переданий товар.

Відповідно до ч.2 ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

За пунктом 4.8. Договору оплата товару та нарахованих відсотків проводиться в гривнях. Сторони домовились про зміну ціни на товар згідно наступного способу: у разі, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (долара США) збільшиться в порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (долара США), що діяв на дату підписання Договору, Позивач має право вимагати від Відповідача сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по Договору. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1:А0)хСП=ПСП, де А1- офіційний курс долара США на момент здійснення платежу/на момент висування вимоги про здійснення платежу/на дату подачі позовної заяви до суду; А0 - офіційний курс долара США, що був встановлений на дату підписання Договору; СП- сума вартості товару (платежу у гривні) визначена у відповідних накладних на передачу товару (видаткових); ПСП - проіндексована сума вартості товару (платежу у гривні) по Договору. У разі, якщо міжбанківський курс долара США перевищує офіційний курс НБУ, Позивач залишає за собою право вимагати сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні згідно з міжбанківським курсом. Міжбанківський курс підтверджується даними одного з банків за вибором Позивача, в яких відкрито його рахунки, та/або інформацією із сайту http://minfin.com.ua.

Наведений Позивачем розрахунок проіндексованої суми вартості товару здійснено за погодженою сторонами у Договорі формулою, де А0 - офіційний курс долара США, що був встановлений на дату підписання Договору - 28.08.2013 в розмірі 799,30 грн, а А1- міжбанківський курс долара США (покупка) станом на дату позовної заяви - 12.12.2013 в розмірі 828,50 грн (за інформацією сайту http://minfin.com.ua).

На думку суду зазначений розрахунок є невірним, оскільки реалізуючи право на застосування даних міжбанківського курсу долара США, Позивачем помилково для змінної у формулі А0 застосовано розмір офіційного курсу долара США, а не міжбанківського, а для змінної А1 - розмір міжбанківського курсу долара США станом на дату самої позовної заяви, а не дату подачі її до суду, як це передбачено п.4.8. Договору.

Судом здійснено розрахунок проіндексованої суми вартості товару, виходячи з зазначених на сайті http://minfin.com.ua даних міжбанківського курсу долара США на дату підписання Договору - 28.08.2013 - 8,1240 (продаж) та на дату подачі позовної заяви до суду - 24.01.2014 - 8,5400 (продаж), наступним чином (8,5400:8,1240) х 64287,20 грн = 67579,11грн. Отже, сума індексації вартості товару становить 3291,91 грн.

Оскільки, вірна сума індексації вартості товару за розрахунком суду становить 3291,91 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2348,53 грн суми індексації вартості товару підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 13371,73 грн відсотків за користування товарним кредитом, 641,11 грн пені, 6428,72 грн штрафу та 147,00 грн 3% річних.

Як зазначено в ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідач відсотки за користування товарним кредитом за період з 30.08.2013 по 12.12.2013 на 64287,20 грн заборгованості в сумі 13371,73 грн.

Згідно ч. 5 ст. 694 ЦК України, яка регулює правовідносини щодо продажу товару в кредит, якщо Покупець прострочив оплату товару на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.536 ЦК України.

Відповідно до п.4.5. Договору на суму заборгованості по Договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожен день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати Відповідачем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Товар вважається оплаченим Відповідачем у момент надходження грошей на поточний рахунок Позивача.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 253 ЦК України, яка встановлює, що перебіг строку починається наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, та дату фактичного відвантаження товару - 30.08.2013, суд визначив, що відсотки за користування товарним кредитом повинні нараховуватись починаючи з 31.08.2013.

Враховуючи початок періоду нарахування відсотків, встановлений судом, період заявлений Позивачем, суд здійснив власний розрахунок відсотків за користування товарним кредитом, наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період нарахуванняКількість днів нарахуванняРозмір відсотків за кожний день нарахуванняСума відсотків за користування товарним кредитом64287.2031.08.2013 - 12.12.20131040.2 %13371.74

Оскільки вірна сума відсотків за користування товарним кредитом за вищевказаний період, за розрахунком суду, складає 13371,74 грн, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 13371,73 грн відсотків за користування користування товарним кредитом підлягає задоволенню.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача пеню за період прострочення з 16.11.2013 по 12.12.2013 на 64287,20 грн заборгованості в сумі 641,11 грн.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина 2 ст.217 ГК України зазначає, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов Договору Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи кінцевий термін виконання зобов'язання по оплаті товару за Договором, період нарахування пені, заявлений Позивачем, суд здійснив власний розрахунок пені, наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення64287.2016.11.2013 - 12.12.2013276.5000 %0.036 %*618.21

Оскільки вірна сума пені за вищевказаний період, за розрахунком суду, складає 618,21 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 641,11 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 618,21 грн.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого в строк товару, що за розрахунком Позивача становить 6428,72 грн.

Відповідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п.7.3 Договору у випадку неналежного виконання Відповідачем зобов'язань згідно умов даного Договору Відповідач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару.

Оскільки розрахунок штрафу, виконаний Позивачем, є арифметично вірним, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 6428,72 грн штрафу підлягає задоволенню.

Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 3% річних за період прострочення з 16.11.2013 по 12.12.2013 на 64287,20 грн заборгованості в сумі 147,00 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи кінцевий термін виконання зобов'язання по оплаті товару за Договором, період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, суд здійснив власний розрахунок 3% річних, наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів64287.2016.11.2013 - 12.12.2013273 %142.66

Оскільки вірна сума 3% річних за вищевказаний період, за розрахунком суду, складає 142,66 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 147,00 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 142,66 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Заперечення Відповідача, що полягають в необхідності відмови в позовних вимогах повністю у зв'язку з оплатою 64287,20 грн основного боргу, до уваги не приймаються, оскільки судом встановлено факт прострочки Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, і тому нарахування Позивачем відсотків за користування товарним кредитом, пені, штрафу і 3% річних є наслідками неналежного виконання Відповідачем обов'язку щодо своєчасної оплати товару, а погашення основного боргу під час судового провадження не звільняє боржника від відповідальності, передбаченої договором або законом. Щодо суми індексації вартості товару, то відповідно до п.4.8. Договору сторони погодили, що остаточна вартість товару розраховується з врахуванням зміни міжбанківського курсу долару США на момент здійснення платежу/на момент висування вимоги про здійснення платежу/на дату подачі позовної заяви до суду, а отже зазначена сума є основною заборгованістю за товар, яка Відповідачем при оплаті первісної вартості товару не врахована.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 2348,53 грн основного боргу (суми індексації вартості товару), 13371,73 грн відсотків за користування товарним кредитом, 618,21 грн пені, 6428,72 грн штрафу та 142,66 грн 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не спростованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення 64287,20 грн основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.49 ГПК України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням вимог, провадження у справі щодо яких судом припинено, оскільки спір у даній частині виник внаслідок неправильних дій Відповідача, який сплатив частину боргу після подання позову до суду.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Іванків» (07253, Київська обл., Іванківський р-н, с. Прибірськ, вул. Шевченка, 1, код 35585176) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Зелена-Країна» (02166, м. Київ, пр-т Лісовий, 39, код 37508774) 2348,53 грн (дві тисячі триста сорок вісім гривень п'ятдесят три копійки) основного боргу (суми індексації вартості товару), 13371,73 грн (тринадцять тисяч триста сімдесят одну гривню сімдесят три копійки) відсотків за користування товарним кредитом, 618,21 грн (шістсот вісімнадцять гривень двадцять одну копійку) пені, 6428,72 грн (шість тисяч чотириста двадцять вісім гривень сімдесят дві копійки) штрафу, 142,66 грн (сто сорок дві гривні шістдесят шість копійок) 3% річних, 1826,40 грн (одну тисячу вісімсот двадцять шість гривень сорок копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі №911/252/14 в частині вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзернопром-Іванків» 64287,20 грн (шістдесят чотири тисячі двісті вісімдесят сім гривень двадцять копійок) основного боргу припинити.

4. В інших вимогах в позові відмовити.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О.Третьякова

Повне рішення складено « 7» квітня 2014 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.