Рішення № 38081969, 28.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3690/14 28.03.14

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швец С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про стягнення шкоди в порядку регресу в розмірі 15 559,95 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Діденко І.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про стягнення витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування в сумі 15 559,95 грн. відповідно до Договору страхування наземного транспорту № CSS0AX-128D2BC від 21.09.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2014 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача та третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 21.09.2012 між ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", та ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" було укладено Договір страхування наземного транспорту № CSS0AX-128D2BC, далі Договір, об'єктом страхування якого є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем "Daewoo Nexia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску.

07 серпня 2013 року по вул. Мазура в м. Смілі відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, у часниками якої стали, зокрема:

Ш автомобіль марки "Daewoo Nexia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4;

Ш автомобіль марки "BMW 5201", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2.

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_2, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.09.2013 по справі № 703/4423/13-п, яке в розумінні вимог статті 35 ГПК України є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для справи.

Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу склала 25 239,85 грн., що підтверджується висновком за результатами експертного автотранспортного дослідження № 162 від 15.08.2013, довідкою про дорожньо-транспортну пригоду за № 9243031, страховим актом № И-2866 від 04.09.2013. З урахуванням вказаних первинних документів та за вирахуванням визначеної Договором франшизи позивачем виплачено страхове відшкодування в розмірі 15 559,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2909 від 10.09.2013.

Згідно полісу АЕ/1818107 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "BMW 5201", державний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем з нульовою франшизою та лімітом по майну в 50 000 грн. Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15 559,95 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 15 559,95 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Рішення суду з цивільної справи (постанова Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06.09.2013 по справі № 703/4423/13-п), що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду в розумінні вимог статті 35 ГП України щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Складова шкоди доведена позивачем, а вина ОСОБА_2 установлена постановою суду про адміністративне правопорушення у цивільної справі, і є фактом, який не потребує доказуванню.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 15 559,95 грн. на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Daewoo Nexia", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про стягнення витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування підлягають задоволенню в сумі 15 559,95 грн.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інкомстрах", згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.03.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 35, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах", 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, офіс 32-33, код ЄДРПОУ 31282951, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 33248430, витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування в сумі 15 559,95 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 02.04.2014 року

Суддя Ю.О.Підченко