Постанова № 38081621, 18.03.2014, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

18.03.2014

Справа № 227/677/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

при секретарі Коверченковій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля матеріали адміністративної справи за позовом: ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради м.Добропілля Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2014 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, який обґрунтовує тим, що вона є матір'ю ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, і перебуває на обліку у відповідача. На підставі її заяви відповідач призначив їй виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з розміром якої вона не згодна, так як вважає, що відповідач повинен їй сплачувати вказану допомогу керуючись ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач же виплачує їй вказану допомогу значно в меншому розмірі. Тому вона просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо нарахування та виплаті їй в період з 19.08.2013р. по день розгляду справи в суді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 19.08.2013р. по день розгляду справи в суді, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей до 6 років, з урахуванням фактично здійснених за цей час витрат.

Позивач у судове засідання не з'явилась, однак, у наданій до позову заяві просить суд розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також письмові заперечення, в яких проти позову заперечував в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні.

Враховуючи викладене та положення ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні.

Суд, перевіривши надані сторонами доводи й письмові докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2.

Позивач перебуває на обліку в УПтСЗН Добропільської міської ради з грудня 2011 року отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130,00 грн.. Допомогу позивач отримує як застрахована особа.

11.02.2014р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Листом від 17.02.2014 року за № Ч-18-5.1-6.2 відповідачем, на звернення позивача, було надано відповідь про відсутність підстав для перерахунку допомоги.

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року, відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону визначено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року № 28 И-XII передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811 -XII від 21 листопада 1992 року є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням " від 18.01.2001 року № 2240- ПІ (Закон №2240).

Статтею 1 Закону №2240 визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом

Згідно ст. 2 Закону № 2240 страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Статтями 4, 5, 29, 42 Закону №2240 встановлено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до Закону №2240-111 та виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-1II. Пунктом 2 розділу III Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-НІ.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", не встановлювався інший, ніж у Законі №2240-111 розмір допомоги, а положення Постанови КМУ №1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХП "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до позивача, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на виплату допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 серпня 2013 року по 19 лютого 2014 року (дня звернення до суду), виходячи з розміру не меншого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 162, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задовольнити.

Дії Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, в період з 19.08.2013 року по 19.02.2014 року включно, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - визнати неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради здійснити, з врахуванням виплачених сум, перерахунок та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, РНОКП НОМЕР_1) щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною (ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2) до досягнення нею трирічного віку, за період з 19.08.2013 року по 19.02.2014 року включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Головуючий суддя Притуляк С.А.