Ухвала суду № 38080690, 20.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2014 р. м. Київ К/800/61002/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Кошелєві С.В.

з участю позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

12.06.2013р. до суду з позовом про визнання протиправним рішення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (далі Інспекція) та зобов'язання відповідача вчинити певні дії звернувся ОСОБА_3 Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є власником будівлі, розташованої за адресою : АДРЕСА_1. ОСОБА_3 здійснив реконструкцію будинку та подав відповідачу декларацію про прийняття об'єкту до експлуатації. Рішенням Інспекції від 2.10.2012р. відмовлено у реєстрації декларації. Вважаючи дії відповідача незаконними, ОСОБА_3 просив визнати рішення протиправним та зобов'язати Інспекцію зареєструвати декларацію про готовність об'єкту до експлуатації.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7.11.2013р., позов задоволено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог та не врахували, що позивачем пропущено строк на звернення до адміністративного суду.

У своїх запереченнях позивач вважає рішення судів законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу від 4.12.2006р. ОСОБА_3 придбав у власність нежитлову будівлю, загальною площею 217м2, розташовану за адресою : АДРЕСА_1.

На протязі 2007-2008р., не отримавши передбачених чинним законодавством дозволів та узгоджень, позивач здійснив реконструкцію вказаної будівлі, надбудувавши другий та третій поверхи, внаслідок чого її площа збільшилась до 655,8 м2, не змінивши при цьому зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів.

З метою введення об'єкту нерухомості в експлуатацію ОСОБА_3 у 2012р. неодноразово направляв до Інспекції декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Повідомленням від 2.10.2012р. відповідач проінформував позивача про те, що декларація, що надійшла до Інспекції 3.09.2012р., оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме : не представлено документ, що підтверджує право ОСОБА_3 користуватися земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт нерухомості, а форма звіту про проведення технічного обстеження будинку не відповідає формі, встановленій Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011р. (далі Порядок №91).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на законних підставах придбано у власність об'єкт нерухомості та те, що ОСОБА_3 звернувся до Харківської міської ради із заявою про оформлення документів, що підтверджують його право користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування будівлі.

З огляду на це, посилання відповідача на відсутність документів, що підтверджують право позивача користуватися земельною ділянкою, на якій розташовано належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, не узгоджуються із принципами, що містяться у частині 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність повернення декларації позивачу з посиланням на невідповідність технічного висновку вимогам Порядку №91.

Пунктом цього Порядку встановлено, що звіти про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, складені у період з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, є чинними при поданні документів для прийняття в експлуатацію цих об'єктів.

З огляду на це, звіт про стан конструкцій магазину, виготовлений ліцензованою організацією ТОВ «Архітектурно-проектувальне бюро «Город», є придатним для подальшої експлуатації відповідно до свого призначення.

За таких обставин, судами зроблено правильний висновок про те, що відмова Інспекції з причин, викладених у повідомлені від 2.10.2012р., є незаконною, і доводи касаційної скарги правильність цих висновків не спростовують.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем обумовленого статтею 99 КАС України строку, то колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

В той же час, відповідачем, в підтвердження пропуску строку на звернення до адміністративного суду, надано докази, які не досліджувались під час розгляду справи судами попередніх інстанцій, отже вони не дають підстав спростувати висновки судів щодо поважності пропуску ОСОБА_3 строку на звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2013р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7.11.2013р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз