Постанова № 38080217, 07.04.2014, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/13/14-а Провадження № 2-а/591/69/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ +

03 квітня 2014 року м. СумиЗарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря - Попович О.Ю.

позивача - ОСОБА_1

відповідачів - Скрипки О.Г., Литвиненка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до т.в.о начальника ВДАІ м. Суми Скрипки Олега Григоровича, інспектора ВДАІ м. Суми Литвиненка Сергія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 12 грудня 2013 року інспектором ВДАІ Литвиненко С.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ № 157826, в якому зазначено, що позивач 12 грудня 2013 року о 13 год. 58 хв. у м. Суми про пр-ту М.Лушпи в районі ТЦ Лавина, керуючи автомобілем Тайота д.н.з НОМЕР_1 здійснив проїзд на заборонений сигнал (червоний) світлофороа регульованого пішохідного переходу. Зазначив, що працівник ДАІ не представився та йому не були роз'яснені його права. На прохання позивача щодо юридичної допомоги, працівник ДАІ повідомив, що розгляд справи перенесено на 26 грудня 2013 року за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 24, каб. 21 о 13 год. При дослідженні відеозапису були проігноровані доводи позивача про те, що відео знімалось на дуже великій відстані, автомобіль не був коректно видно з ракурсу зйомки, на відео автомобіль постійно закривали маршрутні такі і зйомка переривалась, а також про відсутність відео засобу на балансі ДАІ. 26 грудня 2013 року коли позивач з'явився на розгляд справи, та не розмовляючи з ним, підполковник Скрипка О.Г. виніс постанову серії АА2 № 223991, відповідно до якої накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн. за ст. 122 ч. 2 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою, обґрунтовує вимоги позову тим, що при винесенні постанови інспектором не було враховано його матеріальний стан, а також вважає, що було порушено його право на захист. Посилаючись на вказані обставини, просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 223991 від 26 грудня 2013 року, анулювати протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 №157826 від 12 грудня 2013 року та закрити справу про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, підтвердивши обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що зазначені в позові доводи не відповідають дійсності.

Відповідач Литвиненко С.С. зокрема зазначив, що позивачу було роз'яснено його права, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Він вимагав надати йому адвоката, а тому розгляд справи було перенесено на 26 грудня 2013 року для надання можливості підготуватися позивачу.

Відповідач Скрипка О.Г. зазначив, що під час прийняття оскаржуваної постанови позивач мав можливість висловитися з приводу вчиненого ним правопорушення, а також вони разом з ним проглядали відеозапис та позивач надавав з цього приводу пояснення, жодних клопотань від нього не надходило.

Вислухавши думку осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26 грудня 2013 року начальником ВДАІ м. Суми Скрипка О.Г. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії АА2 № 223991 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн. В постанові зазначено, що 12 грудня 2013 року в м. Суми по пр-ту М.Лушпи водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Toyota д.н. НОМЕР_1 здійснив проїзд на заборонений сигнал (червоний) світлофора регульованого пішохідного переходу (а.с.8).

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 1 ст. 71 КАС передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що позивач не надав достатніх та беззаперечних доказів в підтвердження своєї позиції, вона суперечить фактичним обставинам справи, та не спростовує докази протилежної сторони у спорі.

Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження доводів щодо відсутності в його діях порушень Правил дорожнього руху України.

Між тим, дане правопорушення зафіксовано технічними засобами, відповідний відеозапис до протоколу №АВ2 № 157826 долучено відповідачем до матеріалів справи. Із відеозапису чітко видно, що з боку позивача дійсно мало місце порушення ПДР України.

Згідно ст. 69 КАС України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт вчинення позивачем вказаного правопорушення підтверджується дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.

Посилання позивача на те, що немає відомостей про те, чи сертифікована відеокамера, якою здійснено відеозапис і відповідні документи, що свідчать про сертифікацію зазначеної камери не надані, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п. 27.9. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України 07 березня 2009 року №111, з метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки.

Таким чином, на думку суду, відеозапис порушення є відповідним та належним доказом по справі. Посилання позивача на те, що відповідачем не були надані документи, які підтверджують сертифікацію відеокамери, суд не приймає до уваги, оскільки це не спростовує обставин вчинення порушення, зафіксованих на відеозаписі.

Відповідачі: інспектор ВДАІ м. Суми Литвиненка С.С. та т.в.о начальника ВДАІ м. Суми Скрипка О.Г. діяли в межах своїх посадових обов'язків та у відповідності до вимог ст. 222 КпАП України. Накладене стягнення відповідає тяжкості скоєного правопорушення, а також з його розміру вбачається, що при його визначенні були враховані дані про особу правопорушника, а також його майновий стан. Небезпека даного правопорушення полягає в тому, що діями позивача була створена загроза безпеці інших учасників дорожнього руху, які мали всі підстави сподіватися на дотримання ПДР з боку позивача.

Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача щодо нероз'яснення йому прав, оскільки з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 12 грудня 2013 року вбачається, що в ньому наявний підпис позивача що підтверджує про роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Також та обставина, що розгляд вчиненого позивачем правопорушення було призначено на 26 грудня 2013 року, свідчить про те, що позивач мав можливість скористатися правом на правову допомогу та мав достатньо часу для підготовки до розгляду матеріалів адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративне стягнення на позивача було накладено обґрунтовано і в задоволені позову необхідно відмовити в зв'язку з його необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 160-163 КАС України, ст.ст. 122, 222, 283, 284 КпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 07 квітня 2014 року.

Суддя А.П.Сидоренко