Ухвала суду № 38079987, 03.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року справа №812/9834/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Старосуда М.І., Шальєвої В.А.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року у справі №812/9834/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року позов Державного підприємства «Антрацит» (далі ДП «Антрацит») до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (далі УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області) про скасування рішення задоволено у повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 13 травня 2013 року № 987 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахуваня) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Антрацит» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 172,05 грн. (а. с. 105-108).

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду через порушення норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а. с. 113-116).

Відповідно до ст.197 ч.1 п.2 КАС України судом апеляційної інстанції справу розглянуто в письмовому провадженні.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «Антрацит» є юридичною особою та має у своєму складі відокремлений підрозділ «Вузол виробничо-технічного зв'язку» державного підприємства «Антрацит» (далі - ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит») без права юридичної особи (а. с. 70-72).

Відокремлений підрозділ «Вузол виробничо-технічного зв'язку» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 1 січня 2011 року. Відокремлений підрозділ «Вузол виробничо-технічного зв'язку» належить до платників збору відповідно до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» 13 лютого 2013 року подано до УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2013 року, відповідно до якого самостійно нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 63338,47 грн. (рядок 8 звіту) (а. с. 9-12).

Платіжними дорученнями від 14 лютого 2013 року № 88, № 93, № 94, від 28 лютого 2013 року № 117, № 118 на загальну суму 63338,49 грн. ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за січень 2013 року відповідно до призначення платежу (а. с. 14-18).

Рішенням УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 13 травня 2013 року № 987 до ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» застосовано штрафні санкцій у сумі 5958,70 грн. та нарахована пеня - 1554,74 грн. за період з 28 лютого 2013 року до 3 квітня 2013 року (а. с. 6).

Підприємством зазначене рішення оскаржено в адміністративному порядку до Пенсійного фонду України.

Рішенням Пенсійного фонду України від 16 жовтня 2013 року № 27509/09-10 скарга ДП «Антрацит» на рішення УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області від 13 травня 2013 року № 987 залишена без розгляду (а. с. 7. 8).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій затримка у сплаті страхових внесків за період з 28 лютого 2013 року до 03 квітня 2013 року становить від 14 до 34 днів (а. с. 6 зворотній бік) .

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.01.2013 року у справі №913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а. с.19).

Встановлені обставини справи підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним питанням у справі є правомірність дій пенсійного органу щодо нарахування штрафних санкцій та пені в зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску.

Також підлягає з'ясуванню у справі питання щодо наявності у органу Пенсійного фонду права на здійснення зарахування сплачених, після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів особою, відносно якої порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, сум єдиного внеску в рахунок погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені, які виникли до дати введення мораторію.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі - Закон № 2464) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника ( ч. 12 ст. 9 Закону № 2464).

Положеннями статті 25 Закону № 2464 встановлено, що за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду до платника єдиного внеску застосовується штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Позивач відноситься до категорії гірничих підприємств, що підтверджено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем, а тому граничним строком сплати самостійно нарахованого єдиного внеску за січень 2013 року є 28 лютого 2012 року.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно частини 2 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Пунктом 2 частини 11 та частиною 10 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Особливість цієї справи полягає у тому, що стосовно позивача порушено справу про банкрутство і на дату прийняття відповідачем спірного рішення підприємство перебувало в стані банкрутства.

Згідно статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-12 (далі - Закон № 2343) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Порушення справи про банкрутство розділило цю заборгованість на два різновиди конкурсну та поточну заборгованість.

З огляду на зазначене, починаючи з 9 січня 2013 року погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію ( ч.1 ст.19 Закон №2343).

Згідно з частиною третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Під час дії мораторію зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, в тому числі щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

В даному випадку, відповідно до даних звіту ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2013 року, який подано відповідачеві 13.02.2013 року, підприємством самостійно нараховано до сплати єдиного внеску у розмірі 63338,47 грн. (рядок 8 звіту) (а. с. 9-12).

Платіжними дорученнями від 14 лютого 2013 року № 88, № 93, № 94, від 28 лютого 2013 року № 117, № 118 на загальну суму 63338,49 грн. ВП «ВВТЗ» ДП «Антрацит» сплачено єдиний внесок за січень 2013 року в повному обсязі відповідно до призначення платежу (а. с. 14-18).

Але відповідач у справі, сплачені суми єдиного внеску самостійно зарахував в рахунок погашення боргу, який виник у попередні періоди, тобто до дати введення мораторію. Зарахування сплачених позивачем сум єдиного внеску як поточних платежів за січень 2013 року в рахунок наявної заборгованості, штрафів та пені за періоди до введення в дію мораторію, є заходом, спрямованим на забезпечення виконання позивачем зобов'язань щодо сплати єдиного внеску, термін виконання яких настав до введення в дію мораторію, таке зарахування після введення в дію мораторію ухвалою господарського суду від 09.01.2013 року є протиправним.

Доводи відповідача щодо скасування судового рішення, яким порушено справу про банкрутство колегія суддів не приймає як підставу правомірності прийняття спірного рішення відповідачем, оскільки на час прийняття пенсійним органом спірного рішення, діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи, що єдиний внесок за січень 2013 року позивачем сплачено своєчасно та у повному обсязі і станом на 28 лютого 2013 року ДП «Антрацит» не мало поточної заборгованості зі сплати єдиного внеску, що підтверджується даними облікової картки платника єдиного внеску, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявності правових підстав для задоволення позову, який вирішив з обґрунтованим застосуванням ч.2 ст.11 КАС України з більш широким способом захисту порушеного права, а саме, визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 13 травня 2013 року № 987 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно вирішив справу, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2014 року у справі №812/9834/13-а за позовом Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.І.Старосуд

В.А.Шальєва