Ухвала суду № 38079980, 03.04.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року справа №805/405/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача: Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.

секретар Копиця С.В.

за участі:

представника позивача Бікмаєва Є.О.

представника відповідача Тазієва Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року по справі № 805/405/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмамет Україна» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142200 від 26.12.2013, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 18781,47 грн., в тому числі за основним платежем 14630 грн., за штрафними санкціями - 4151,47 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до підпункту 153.3.2 пункту 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України авансовий внесок із податку на прибуток нараховується відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою на суму дивідендів, що фактично виплачується, а не від нарахованої суми та базою для розрахунку авансових внесків повинна бути сума виплачених дивідендів, тому прийняте податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає нормам чинного податкового законодавства України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмамет України» до Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Під час апеляційного розгляду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмамет Україна» (ЄДРПОУ 35387782, адреса: 87000, Донецька область, Володарський район, смт. Володарське, вул. Підлісна, 2а), зареєстровано реєстраційною службою Володарського районного управління юстиції Донецької області 18 вересня 2007 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Позивач здійснює діяльність на підставі Статуту, затвердженого у новій редакції протоколом Загальних зборів учасників № 2 від 05 лютого 2013 року.

12 грудня 2013 року Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області, на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмамет Україна» за три квартали 2013 року, код ЄДРПОУ 35387782, за результатами якої складено акт від 12 грудня 2013 року № 16/22/35387782 (арк. справи 8).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, що полягало у заниженні сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємства, нарахованого на суму дивідендів унаслідок арифметичної (методологічної) помилки (порушення) на суму 14 630,00 грн. Відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 статті 123 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту 26 грудня 2013 року Мангуською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийняте податкове повідомлення-рішення №0000142200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (з виплати нерезидентам) на 18 781,47 грн., з яких за основним платежем у сумі 14 630,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 151,47 грн. (арк. справи 7).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем на користь нерезидента - ТОВ «Алмамет Хандель мит Шпенен унд Пульверн аус Метал», що володіє часткою більше 20 відсотків, нараховані дивіденди в сумі 1 540 000,00 грн., з якої, з урахуванням положень статті 10 Угоди, укладеної між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування щодо податків на дохід і майно від 03 липня 1995 року, вирахувано сплачений підприємством податок на доходи нерезидента в розмірі 5%, тобто у сумі 77 000,00 грн. (5% від 1 540 000,00 грн.), що знайшло своє відображення у Додатку ПН до рядка 17 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2013 року (арк. справи 20).

Згідно Додатку АВ до рядку 20 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за три квартали 2013 року позивачем вказано суму дивідендів, з якої має бути сплачено авансовий внесок у звітному (податковому) періоді, яка складала - 1 463 000,00 грн., та визначено власне суму авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді у розмірі 277 970,00 грн. (19% від 1 463 000, 00 грн.). (арк. справи 21).

Суть спору полягає із якої суми дивідендів повинен сплачуватися до бюджету авансовий внесок.

01 січня 2011 року набрав чинність Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пункту 6.1. статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 7.3. статті 7 наведеного Кодексу визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Підпунктом 14.1.122 «а» пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що нерезиденти - іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України.

Відповідно до пункту 160.1 статті 160 Податкового кодексу України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; б) дивіденди, які сплачуються резидентом; в) роялті; г) фрахт та доходи від інжинірингу; ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди; д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента; е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу; є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України; ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України; з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів; и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України; і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї); ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів; й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Водночас, пунктом 153.3 статті 153 Податкового кодексу України визначені правила оподаткування дивідендів.

Так, підпунктом 153.3.1 наведеного пункту та статті Податкового кодексу України визначено, що у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Згідно підпункту 153.3.2. пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацом першим цього підпункту є вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу (крім платників цього податку, які підпадають під дію статті 156 цього Кодексу). Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

При цьому, якщо будь-який платіж будь-якою особою називається дивідендом, то такий платіж оподатковується при такій виплаті згідно з нормами, визначеними в першому, другому та третьому абзацах цього пункту, незалежно від того, чи є особа платником податку, чи ні.

За змістом підпункту 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних договорів України.

Доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду першої інстанції, так як матеріалами справи підтверджується, що позивач в звітному періоді за три квартали 2013 року на користь нерезидента - ТОВ «Алмамет Хандель Шпенен унд Пульверн аус Метал» здійснив нарахування дивідендів в сумі 1540000,00 грн., а фактично виплачених дивідендів на користь нерезидента становить 1463000,00 грн., а тому базою для розрахунку авансових внесків повинна бути саме сума виплачених, а не нарахованих дивідендів є помилковими.

Враховуючи положення п. 160.2 ст. 160 ПКУ нерезиденту належить уся нарахована йому сума дивідендів, утримує податок на репатріацію підприємство як податковий агент згідно ПКУ.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем прийнято рішення про фактичну виплату дивідендів у розмірі 1540000,00 грн. та в розумінні вимог п.п. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 ПКУ сума нарахованих та фактично виплачених дивідендів співпадає, у зв'язку з чим позивач не мав права зменшувати суму виплачених (нарахованих) дивідендів на податок з репатріації, а після чого розраховувати авансовий внесок.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

Повний текст ухвали складений 04 квітня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмамет Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року по справі № 805/405/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів Л.В.Ястребова

Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак