Рішення № 38079682, 02.04.2014, Приморський районний суд м. Одеси

02.04.2014

Справа № 522/30376/13-ц

Провадження № 2/522/1746/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі - Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в особі Одеської філії звернулось до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 250, 27 грн., а також суму судового збору у розмірі 229, 40 грн., посилаючись на те, що 16 березня 2013 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем Форд, д/н НОМЕР_1, допустив зіткнення з автомобілем Фольцваген, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, що призвело до нанесення механічних пошкоджень останньому автомобілю. Вина водія ОСОБА_1 в вищевказаному ДТП підтверджується Довідкою ВДАІ ГУ МВС України № 9171724 та Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2013 року.

Також вказує, що оскільки автомобіль Форд, д/н НОМЕР_1 був застрахований ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в особі Одеської філії згідно полісу №АЕ/0578953, позивач сплатив на рахунок ПрАТ «СК «Уніка», яким застрахований автомобіль Фольцваген, д/н НОМЕР_3, суму страхового відшкодування у розмірі 2 250, 27 грн. на ремонт вищевказаного пошкодженого автомобіля.

Відповідно до претензії № 1214 від 30 серпня 2013 pоку, позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про сплату виплаченого страхового відшкодування, однак відповідач ухиляється від виконання обов'язку щодо відшкодування шкоди.

У судовому засіданні представник ПАТ «УСК «Гарант-Авто» в особі Одеської філії позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та подав заяву про розгляд справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був сповіщений про розгляд справи шляхом подання оголошення в пресі в порядку ст. 74 ЦПК України, а тому вважається сповіщеним належним чином. Заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав та про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тобто, враховуючи неявку відповідача за даною цивільною справою, а також наявність відповідної заяви представника позивача про можливість винесення заочного рішення, суд вважає можливим розглядати справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги ПАТ «УСК «Гарант-Авто» обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що 16 березня 2013 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем Форд, д/н НОМЕР_1, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Фольцваген, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 Від даного зіткнення транспортний засіб ОСОБА_2 зазнав механічних у вигляді пошкодження бокової лівої частини автомобіля, що було зафіксовано працівниками ДАІ та підтверджується відповідною довідкою № 9171724 виданою ОСОБА_2 (а. с. 13-14).

Вина водія ОСОБА_1 в вищевказаному ДТП підтверджується також постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2013 року, якою відповідач був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно полісу №АЕ/0578953 (а. с. 12) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, який керував автомобілем Форд, д/н НОМЕР_1 була застрахована у ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

Також судом встановлено, що автотранспортний засіб марки Фольцваген, д/н НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, в рамках дії Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» був застрахований ПрАТ «СК «Уніка», що підтверджується відповідним договором добровільного комплексного страхування на транспорті від 14 червня 2012 року (а. с. 7).

Відповідно до умов вищевказаного договору ПрАТ «СК «Уніка» сплатило власнику автомобіля Фольцваген, д/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 2 970, 38 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними тішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення закріплено у ст. 27 ЗУ «Про страхування.

Керуючись вищевказаними нормами ПрАТ «СК «Уніка» надіслало на адресу ПАТ «УСК «Гарант-Авто» заяву №12047 від 14 травня 2013 року (а. с. 6) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована у ПАТ «УСК «Гарант-Авто».

Відповідно до звіту ТОВ «Адамант Плюс» від 28 березня 2013 року (а. с. 20) вартість відновлювального ремонту автомобіля Фольцваген, д/н НОМЕР_3 склала 3 000, 10 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно платіжного доручення №25490 від 27 серпня 2013 року (а. с. 18) ПАТ «УСК «Гарант-Авто» було здійснено виплату страхового відшкодування на рахунок ПрАТ «СК «Уніка» у розмірі 2 250, 27 грн.

У судовому засіданні також доведено, що відповідно до претензії № 1214 від 30 серпня 2013 pоку (а. с. 5), позивач звернувся до ОСОБА_1 з вимогою про сплату виплаченого страхового відшкодування, однак від відповідача коштів в рахунок погашення заборгованості не надходило. Отже, є підстави вважати, що відповідач ухиляється від добровільного виконання обов'язку щодо відшкодування вищевказаної шкоди.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 повинен відшкодувати на користь позивача сплачену суму страхового відшкодування у розмірі 2 250, 27 грн.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиплати ОСОБА_1 суми страхового відшкодування позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 229, 40 грн., які відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 8, 20, 27 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 509, 526, 530, 629, 993, 1166, 1188 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 60, 88, 208-209, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії (код ЄДРПОУ 16467237) суму боргу в розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) грн. 27 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Одеської філії (код ЄДРПОУ 16467237) суму судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Ю.Б. Свячена