Рішення № 38079099, 02.04.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2014 р.Справа № 922/723/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків, до Нововодолазького районного відділу освіти, с. Нова Водолага про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Бєлая І.М. (дов. № 01-62юр/8060 від 07.10.2013 року);

від відповідача: Горох О.М. (дов. № 152 від 28.08.2012 року).

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Нововодолазького районного відділу освіти (відповідач) про стягнення суми заборгованості за споживання електричної енергії у розмірі 1283 грн 04 коп., з яких 109 грн. 73 коп. - вартість за КРЕ; 4 грн. 13 коп. - перевищення договірних велечин споживаннчя; 247 грн. 44 коп. - індекс інфляції; 771 грн. 72 коп. - пеня; 150 грн. 02 коп. - 3% річних та витрат по сплаті судового збору у сумі - 1 827 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 058-094 від 17.03.2005 року в частині повного та своєчасного розрахунку за надану електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Ольшанченко В.І.) від 03.03.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2014 року.

На підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв'язку із знаходженням судді Ольшанченко В.І. на лікарняному, справу № 922/723/14 розпорядженням господарського суду Харківської області № 369 від 02.04.2014 року передано на повторний автоматичний розподіл та призначено до розгляду судді Ємельяновій О.О.

01.02.2014 року представник позивача через канцелярію суду надав заяву про зменшення розміру суми позовних вимог та просить стягнути борг у сумі 193 грн. 32 коп., з яких: пеня - 23 грн. 57 коп., 3% річних - 5 грн. 45 коп., інфляційні - 164 грн. 30 коп.

Згідно пп. 3.11. пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011року, встановлено, що зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинені розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову; збільшення або зменшення розміру позовних вимог; об'єднання позовних вимог; зміну предмета або підстав позову.

Судом у судовому засіданні 02.04.2014 року прийнято заяву позивача як заяву про зменшення розміру суми позовних вимог.

02.04.2014 року представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2014 року надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання у якому зазначає, що у зв'язку із проведеними розрахунками у березні місяці Відділ Освіти Нововодолазької райдержадміністрації погоджується із остаточною сумою заборгованості у розмірі - 193 грн. 32 коп.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.04.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

17.03.2005 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (постачальник) та Нововодолазьким районним відділом освіти (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 058094 (далі -Договір)(а.с.10).

Пунктом 9.11. Договору сторни узгодили що цей Договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005 року, а в частині рахунків - до повного їх завершення. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до пункту 1. Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.1.2 договору встановлено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору, відповідно до Додатка 1 «Договірні величини споживання» та Додатка 2 «Порядок розрахунків».

Положенням пункту 2.2.5 Договору сторони узгодили, що споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

01.04.2011 року між сторонами було укладено Додаток №2 до Договору, яким встановлено, що розрахунковий період споживачу встановлено з 23 числа місяця до того ж числа наступного місяця. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі рахунку, який виставляється постачальником електричної енергії на основі даних про фактичне споживання електричної енергії. Споживач протягом 3-х робочіх днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати рахунок в розрахунковому відділі "Харківобленерго". Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. У разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз з фактиними показниками засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника ( пункт 4.5. Додатку 2 до договору «Порядок розрахунків»).

Сторонами на кожен наступний рік у Додаку № 1 до Договору визначаються договірні величини споживання електричної енергії ( пункт 5.1. Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлена відповідачу електрична енергія, що підтверджується відомостями про витрати електричної енергії, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.42-57).

Та виставленими рахунками за спожиту електричну енергію( а.с.58-72).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену електричну енергію за період з серпня 2013 року по січень 2014 року складає 1 283 грн. 04 коп.

Відповідач суму заборгованості перед позивачем за поставлену електричну енергію не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Відповідачем частково здійснено оплату заборгованості за поставлену електричну енергію та штрафні санкції, яка позивачем зарахована у рахунок погашення вартості за КРЕ у сумі 109 грн. 73 коп.; перевищення договірних велечин спожива у сумі 4 грн. 13 коп.; індекс інфляції у сімі 83 грн. 14 коп.; 748 грн. 15 коп. - пені та 144 грн. 57 коп. - 3% річних (а.с. 99-100).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 275 Господарського кодексу України передбачає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник)відпускає електричну енергію споживачеві, який забов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечку експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статті 611 Цивільного кодексу України).

Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, статтею 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

За приписами статей 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, положеннями статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлено обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачено лише обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

У ході судового розгляду, у зв'язку з часковою оплатою відповідачем суми богру (а.с. 99-100), представник позивача надав заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 193 грн. 32 коп., а саме: інфляційні втрати у розмірі 164 грн. 30 коп.; 3% річних у розмірі 5 грн. 45 коп., пеню у розмірі 23 грн. 57 коп. (а.с. 97).

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у розмірі 193 грн. 32 коп. та визнання відповідачем зазначеної суми боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 193 грн. 32 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2014 року становить 1 218 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 827 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Нововодолазького районного відділу освіти (р/р 35418002000891 банк ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 02146452, вул. Дзержинського 4, с. Нова Водолага, Нововодолазький район, Харківська область, 63200) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (п/р 26003010050912 в АТ „Банк Золоті Ворота", МФО 351931, ЄДРПОУ: 00131954, вул. Плеханівська 149, м. Харків, 61300) - інфляційні втрати у розмірі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 30 коп.; 3% річних у розмірі 5 (п'ять) грн. 45 коп., пеня у розмірі 23 (двадцять три)грн. 57 коп.та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.04.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова