Постанова № 38079012, 01.04.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/221/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання -Христич О.С.,

відповідача -ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській област про відшкодування витрат, -

В С Т А Н О В И В:

16 січня 2014 року Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській област про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в розмірі 21843,11 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОСОБА_1, всупереч умовам договору від 30 серпня 2007 року про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням до встановленого трирічного періоду перебування на службі, тому повинен відшкодувати витрати, розмірі 21843 грн.11 коп., пов'язаних із його утриманням у навчальному закладі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Вирішуючи позовні вимоги Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка , суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 31 липня 2007 року № 136 о/с відповідач з 05 серпня 2007 року був зарахований курсантом І курсу денної форми навчання за державним замовленням (освітньою-кваліфікаційний рівень "бакалавр", напрямок підготовки - "Правознавство", термін навчання 4 роки) з поставкою на всі види утримування та прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України з присвоєнням спеціального звання абітурієнта з числа цивільної молоді (а.с.7).

30 серпня 2007 року на виконання вимог Закону України "Про міліцію" та Наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України" між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України в Луганській області укладений договір про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (а.с.10-11).

30 червня 2011 року наказом ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка № 167 о/с відповідач відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Полтавській області з 03 липня 2011 року (а.с.8).

13 грудня 2013 року наказом УМВС України в Полтавській області № 582 о/с відповідач звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п. 64 "ж" (у запас за власним бажанням) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с.9).

Згідно з розрахунком, здійсненим відповідно до вимог Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі за період з 05 серпня 2008 року по 03 липня 2011 року в загальному розмірі 21843,11 грн.

Згідно із пункту 1.3 статуту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка (а.с.48-57) позивач є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2925 "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.

Відповідно до пункту 15 статті 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Позивач підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, тому за наявності підстав для покладення на курсанта академії обов`язку по відшкодуванню витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964, таке відшкодування здійснюється курсантом на користь Міністерства внутрішніх справ України, яке є центральним органом виконавчої влади.

Згідно із частиною 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, навчання відповідача у позивача, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.

Приймаючи до уваги наявність спору з приводу відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням відпровідача у вищому навчальному закладі, підпорядкованому Міністерству внутрішніх справ України, яке є суб`єктом владних повноважень, суд пришов до висновку про підсудність зазначеної справи Полтавському окружному адміністративному суду.

Тотожна позиція висловлена в рішенні Верховного суду України від 18.05.2011 року за позовом Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 9 Закону України "Про міліцію" встановлено, зокрема, що на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

За змістом пункту 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

За змістом частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Згідно із частиною 7 статті 18 Закону України "Про міліцію" курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з пунктом 2 статті 52 Закону України "Про освіту" випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14 травня 2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" та відповідно до вимог Законів України "Про вищу освіту", "Про міліцію", з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Судом встановлено, що 30 серпня 2007 року на виконання вимог статті 18 Закону України "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка та УМВС України в Луганській області укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - договір), строком дії до 30 серпня 2014 року (а.с.10-11).

Відповідно до принципу презумпції правомірності правочину, закріпленого в статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи договір є чинним, оскільки ні відповідач, ні його батьки у судовому порядку чинність договору від 30 серпня 2007 року не оскаржували та жодним законом або рішенням суду не було встановлено його недійсність. Тому, посилання відповідача про недійсність зазначеного договору є безпідставними.

Відповідно до пунктів 2.3.5 та 2.3.6 договору від 30 серпня 2007 року особа зобов'язується після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена Замовником, і відпрацювати не менше трьох років. В разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком .

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання: грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п.2.1.1.2, п.2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат); вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п.2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат); витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п.2.1.4.2, п.2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п.2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п.2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п.2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п.2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно із пункту 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Відповідно до пункту 5.2 наказу Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.

У відповідності до пункту 3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.

Згідно довідки про доходи відповідач за перший рік навчання з серпня 2007 року по серпень 2008 року отримав 2104,10 грн. грошового утримання; за 2 курс навчання - 3186,92 грн, 3 курс навчання - 3057,18 грн; 4 курс навчання - 2904,18 грн. (а.с.102).

Також, на підтвердження щомісячного перерахування відповідачу грошових коштів під час його навчання в університеті в якості грошового забезпечення, суду надано копія облікової картки (90-101)

Отже, загальна вартість відшкодування фактичних витрат на грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 9816,38 грн.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002.

Згідно наданої позивачем довідки - розрахунку витрати на продовольче забезпечення відповідача (а.с.106) та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації» в період з 05 серпня 2007 року по 03 липня 2011 року курсант ОСОБА_1 перебував на продовольчому забезпеченні в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка.

З урахуванням викладеного та наданої позивачем довідки - розрахунку витрати на продовольче забезпечення відповідача, які підлягають відшкодуванню, складають 8605,76 грн.(а.с. 106).

Згідно із пункту 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

З урахуванням викладеного та довідки позивача, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період з 05.08.2007 по 03.07.2011 склали 2415,10 грн. (а.с.107).

Згідно із пунктом 2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.

З урахуванням викладеного та документів наданих позивачем, витрати позивача, пов'язані із речовим забезпеченням склали 1005,87 грн (а.с.103).

Загальна сума витрат позивача за період навчання відповідача складає 21843,11 грн., що підтверджено розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка в період із 05.08.2007 по 03.07.2011 (а.с.12).

Отже, посилання ОСОБА_1 на формальний, завищений та не підтверджений характер розрахунку є безпідставними.

Відповідно до статті 53 Конституції України громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі,

Згідно з пунктом 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

А так, як жодних вимог про стягнення з відповідача коштів пов'язаних з наданням освітніх послуг в адміністративному позові заявлено не було, суд вважає, необґрунтованими твердження відповідача про безпідставність вимагати Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від нього сплати коштів за навчання.

Оскільки відповідача відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено за п.64 "ж" (за власним бажанням), що підпадає пункт 3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, віідповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Проте зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

В розумінні вимог пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про відшкодування витрат - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка ( на рахунок ГУДКСУ у Луганській області №31251201103202, МФО 804013, ЄДРПОУ 08682387) витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 21 843, 11 грн. ( двадцять одну тисячу вісімсот сорок три гривні одинадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2014 року.

Суддя С.О. Удовіченко