Постанова № 38077165, 27.03.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2014 р. Справа №805/2454/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Аржанові К.С.

за участю:

представника позивача - Медведєва В.Ю.

представника відповідача - Таранова Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року, №0003991500 від 30.10.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство «Артемвугілля», звернувся до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо винесення податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року на суму 3006,89 грн., №0003991500 від 30.10.2013 року на суму 1358,45 грн., скасування податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року на суму 3006,89 грн., №0003991500 від 30.10.2013 року на суму 1358,45 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі акту невиїзної документальної перевірки №891/05-71-15/32270533 від 21.10.2013 року відповідачем винесені спірні податкові повідомлення - рішення, відповідно до яких позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми простроченого податкового зобов'язання, загальний розмір якого відповідно до вищевказаних податкових повідомлень - рішень складає 4365,34 грн. Позивач вважає вказані податкові повідомлення - рішення необґрунтованими, винесеними з порушенням норм чинного законодавства.

Позивач також вказує на те, що в результаті невірного нарахування відповідачем відсотків за користування розстрочкою, в особовій картці підприємства утворилась заборгованість на дати, вказані в додатку до акту №891/05-71-15/32270533 від 21.10.2013 року. Отже, позивач вважає неправомірним застосування відповідачем фінансових санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань протягом термінів, визначених в п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у зв'язку з відсутністю об'єкта застосування фінансових санкцій.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд визнати протиправними дії Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо винесення податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року на суму 3006,89 грн., №0003991500 від 30.10.2013 року на суму 1358,45 грн., скасувати податкові повідомлення - рішення №0003901500 від 30.10.2013 року на суму 3006,89 грн., №0003991500 від 30.10.2013 року на суму 1358,45 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 11.02.2013 року №9087335284, згідно якої сплачувались податкові зобов'язання авансових внесків з податку на прибуток із затримкою строків сплати до тридцяти календарних днів на загальну суму 43653,38 грн. Внаслідок чого відповідачем був складений акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань авансових внесків з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за 2012 рік. За результатами перевірки відповідачем було сформовано та вручено платнику податків спірні податкові повідомлення - рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 19 лютого 2003 року виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код юридичної особи32270533, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №298084, перебуває на обліку у Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 06.03.2003 року.

Відповідач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків.

Пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, позивачем на підставі п.57.1 ст. 57 та п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України був розрахований платіж по авансовому внеску з податку на прибуток у розмірі 775779,00 грн.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Горлівської об'єднаної державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області із заявою про надання розстрочення податкового боргу №14/38-23 від 27.01.2013 року, згідно якої просив надати розстрочення податкового боргу авансового внеску з податку на прибуток у сумі 775779,00 грн. на строк одинадцять місяців з періодами сплати: лютий 2013 року - 70525,36 грн., березень 2013 року - 70525,36 грн., квітень 2013 року - 70525,36 грн., травень 2013 року - 70525,36 грн., червень 2013 року - 70525,36 грн., липень 2013 року - 70525,36 грн., серпень 2013 року - 70525,36 грн., вересень 2013 року - 70525,36 грн., жовтень 2013 року - 70525,36 грн., листопад 2013 року - 70525,36 грн., грудень 2013 року - 70525,40 грн.

29 січня 2013 року заступником голови Державної податкової служби у Донецькій області прийнято рішення про розстрочення податкового боргу №2/19-113, згідно якого державному підприємству «Артемвугілля» надано розстрочення сплати податкового боргу під відсотки за податковим боргом з податку на прибуток. Розстрочення надається з 29.01.2013 року по 16.12.2013 року.

Також 29 січня 2013 року між Горлівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області та державним підприємством «Артемвугілля» укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) №1/19-0, згідно якого орган державної податкової служби надає платнику розстрочення сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) на загальну суму 775779,00 грн. під відсотки строком з 29.01.2013 року по 16.12.2013 року. Розмір відсотків дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст. 129 Податкового кодексу України. Розстрочені суми грошових зобов'язань (податкового боргу) сплачуються наступним чином: лютий 2013 року - 70525,36 грн., березень 2013 року - 70525,36 грн., квітень 2013 року - 70525,36 грн., травень 2013 року - 70525,36 грн., червень 2013 року - 70525,36 грн., липень 2013 року - 70525,36 грн., серпень 2013 року - 70525,36 грн., вересень 2013 року - 70525,36 грн., жовтень 2013 року - 70525,36 грн., листопад 2013 року - 70525,36 грн., грудень 2013 року - 70525,40 грн.

Судом встановлено, що позивач сплачував податок на прибуток підприємств платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу і відповідно до графіку погашення заборгованості, що встановлений рішенням про розстрочення податкового боргу з вказаного податку. Підстави виникнення обов'язку сплати, факт здійснених платежів та їх розмір сторонами не оспорюється.

21 жовтня 2013 року відповідачем здійснено невиїзну документальну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №891/05-71-15/32270533 від 21.10.2013 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.

Вищезазначеним актом перевірки встановлені наступні порушення позивачем: п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України внаслідок чого платником протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання авансового внеску з податку на прибуток підприємства, нарахованого згідно декларації підприємства за 2012 рік.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення - рішення: №0003991500 від 30.10.2013 року, згідно якого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1358,45 грн. за платежем: авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, №0003901500 від 30.10.2013 року, згідно якого позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 3006,89 грн. за платежем: авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності.

В судовому засіданні встановлено, що до порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з авансового внеску з податку на прибуток підприємств призвело застосування позивачем та податковим органом різних принципів нарахування процентів за користування розстрочкою.

За вимогами п.100.1 ст.100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 цього Кодексу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.100.13 ст.100 Податкового кодексу України).

Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 року №1261 затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків.

Відповідно до положень пунктів 1.4 - 1.6 цього Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Визначення сум грошових зобов'язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що ведеться органами державної податкової служби.

Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення).

На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Сума нарахованих процентів, не сплачена платником податків у строки, визначені договором про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), визнається сумою податкового боргу платника податків.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми такої пені.

Отже, Порядком №1261 передбачений особливий вид відповідальності платника податків за розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань чи податкового боргу, а саме: нарахування процентів за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням).

Представником позивача був наданий суду розрахунок процентів за користування розстроченням податкового боргу, зі змісту якого вбачається що зазначений розрахунок був здійснений позивачем з урахуванням вимог ст.ст.100, 129 Податкового кодексу, Порядку №1261, та відповідно до умов договору про №1/19-0 про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) від 29.01.2013 року.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є неправомірним визначення сум грошових зобов'язань, зроблене відповідачем відповідно до спірних податкових повідомлень - рішень.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо винесення податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року на суму 3006,89 грн., №0003991500 від 30.10.2013 року на суму 1358,45 грн., суд вважає, що скасування зазначених податкових повідомлень-рішень є належним та достатнім засобом відновлення порушених прав позивача, у зв'язку з чим відмовляє в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо винесення податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року на суму 3006,89 грн., №0003991500 від 30.10.2013 року на суму 1358,45 грн.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року, №0003991500 від 30.10.2013 року в частині скасування податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року, №0003991500 від 30.10.2013 року Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов державного підприємства «Артемвугілля» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень - рішень №0003901500 від 30.10.2013 року, №0003991500 від 30.10.2013 року - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області №0003901500 від 30.10.2013 року, №0003991500 від 30.10.2013 року.

В задоволені позову в інший частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Артемвугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27.03.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 31.03.2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.