Постанова № 38076643, 07.04.2014, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/2837/14

Провадження № 2-а/750/232/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Рахманкулової І.П.,

при секретарі Разумейко К.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконкомі Деснянської районної у м. Чернігові ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до адміністративної комісії при виконкомі Деснянської районної у м. Чернігові ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 11.03.2014 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Обгрунтував позивач свої вимоги тим, що у серпні 2012 року управлінням з контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ті ж самі дії - встановлення паркану, але їх було кваліфіковано як самовільне зайняття земельної ділянки. Позивач зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до адміністративної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Оскільки встановлення паркану без дозволу фактично є формою самовільного зайняття земельної ділянки, за що він вже був притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому позивач вважає незаконним притягнення його до відповідальності за одне й те ж правопорушення.

Також позивач вказує на недоліки оскаржуваної постанови, оскільки в назві постанови зазначено про закриття адміністративної справи, а фактично прийнято рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, в назві постанови (про закриття адміністративної відповідальності) допущено технічну описку, а тому просила відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивача на законних підставах притягнуто до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд знаходить підстави для задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконкомі Деснянської районної у м. Чернігові ради від 11.03.2014 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Як зазначено у постанові, 28.02.2014 року об 11 год. 18 хв. інспектором екологічної інспекції комунального підприємства «АТП -2528» Чернігівської міської ради було виявлено порушення п.10.1.1 «Правил благоустрою міста Чернігова», а саме гр. ОСОБА_1 являючись власником будинку, встановив на території загального користування, біля будинку АДРЕСА_2 малу архітектурну форму (паркан), без розроблених відповідно до чинного законодавства проекту та дозволу, виданого відповідним виконавчим органом міської ради.

Заперечуючи проти винесеної постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що його 17 серпня 2012 року вже було притягнуто до адміністративної відповідальності фактично за те ж саме порушення.

Так, постановою посадової особи управління контролю за використанням та охороною земель державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 17.08.2012 року №59 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Постанову мотивовано тим, що ОСОБА_1, який проживає АДРЕСА_1 самовільно використовує земельну ділянку Чернігівської міської ради, яка прилягає до його будинку зі сторони проїжджої частини по АДРЕСА_2 загальною площею 0,0008 га, яку огородив металевими воротами та дерев'яним парканом.

Таким чином, наявність встановленого паркану свідчила про самовільне захоплення позивачем земельної ділянки (тобто становило об'єктивну сторону правопорушення), що потягло за собою притягнення його до адміністративної відповідальності ще у 2012 році за самовільне зайняття земельної ділянки.

Про наявність правопорушення з приводу встановлення паркану без відповідного дозволу було відомо контролюючим органам ще у 2012 році, проте протокол про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП складено 28.02.2014 року, тобто для притягнення позивача до відповідальності за правопорушення, вчинене і виявлене у 2012 році, сплили встановлені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення.

Крім того, позивачем надані докази на підтвердження того, що рішенням Чернігівської міської ради від 30.09.2013 року, а саме п.п. 1.47, 1.48 позивачу та його батьку ОСОБА_4 надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2.

Тобто позивачем вжито заходів для усунення правопорушень, які ним були допущені у 2012 році та за які він був притягнутий до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд не може визнати оскаржувану постанову правомірною, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3, 94, 158 - 163, 171-2, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №9-4 від 11.03.2014 року, винесену адміністративною комісією при виконкомі Деснянської районної у м. Чернігові ради у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Стягнути з місцевого бюджету м. Чернігова на користь ОСОБА_1 73 грн. 08 коп. на відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

С у д д я