Постанова № 38076014, 01.04.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2014 р.Справа № 916/600/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Таран С.В.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Музичка М.В.

від відповідача - не з'явися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 24.02.2014 року

у справі № 916/600/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт Інвест"

про стягнення 338621,28грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істейт Інвест" про стягнення 338621,28грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2014р. у справі № 916/600/14 позовну заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ТОВ "Істейт Інвест" про стягнення 338621,28грн. повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою ТОВ "Порше Лізинг Україна" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Своїм правом прийняти участь у розгляді апеляційної скарги представник відповідача не скористався, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву ТОВ "Порше Лізинг Україна" без розгляду суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як зазначено в п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Заявником в якості доказів оплати судового збору до позовної заяви додано платіжне доручення № 60012662 від 14.11.2013 р. на суму 6772,43 грн. Проте, вказане платіжне доручення № 60012662, як вважає суд, не може бути прийняте судом як належний доказ сплати судового збору за подану позовну заяву, оскільки свідчить про сплату заявником судового збору 14 листопада 2013 р., тоді як подану заявником позовну заяву складено тільки 13 лютого 2014 р. При цьому у графі „Призначення платежу" лише зазначено „Судовий збір за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна", однак відомості по якому саме позову заявником сплачено судовий збір відсутні.

На підставі зазначеного суд першої інстанції зробив висновок про ненадання заявником доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку за подану позовну заяву.

Проаналізувавши вищевикладене судова колегія з висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Згідно Інформаційного листа Державної судової адміністрації України від 10.11.2011 р. N 12-6621/11 (із змінами і доповненнями, внесеними листом Державної судової адміністрації України від 16 серпня 2013 року N 12-4618/13), який є чинним на теперішній час, при заповненні платіжного документа у графі "код" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

У графі "призначення платежу" вказується:

"Судовий збір за позовом ______ (П. І. Б. чи назва установи, організації позивача), _____ (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ ____ (суду, де розглядається справа)".

Як вбачається з платіжного доручення № 60012662 від 14.11.2013 р. у графі "призначення платежу" зазначено: 22030001; судовий збір за позовом ТОВ "Порше Лізинг Україна", господарський суд Одеської області, ЄДРПОУ 03499997.

Вказане свідчить про те, що апелянтом дотримано встановленого порядку при зверненні з позовною заявою до господарського суду.

Стосовно посилань суду першої інстанції на те, що платіжне доручення № 60012662 не може бути прийняте судом як належний доказ сплати судового збору, оскільки свідчить про сплату заявником судового збору 14.11. 2013р., тоді як подану заявником позовну заяву складено тільки 13.02.2014 р., судова колегія зазначає що жодним нормативно - правовим актом не передбачено, що сплата судового збору повинна бути здійснена не раніше, ніж подання позовної заяви до суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. ст. 101,103, 105 - 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" задовольнити, ухвалу господарського суду Одеської області від 24.02.2014р. у справі № 916/600/14 скасувати.

Матеріали позовної заяви направити до господарського суду Одеської області для розгляду по-суті.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 07.04.2014р.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран