Вирок № 38075157, 20.03.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

В И Р О К 1- КП/415/36/14 УН 415/6570/13-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2014 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області під головуванням

судді Дядько Л.І.,

за участю секретаря Соловйової А.І.,

прокурора Шевченко О.В.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника неповнолітній обвинуваченої - ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представників служби по справам дітей ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження, про обвинувачення

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці міста Лисичанська, Луганської області, українки, громадянці України, с повною середньою освітою, яка навчається на 1 курсі НТУ «ХПІ», не судимій, не заміжній, зареєстрованій в АДРЕСА_3, мешкає в АДРЕСА_1.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженці міста Лисичанська Луганської області, українки, громадянці України, с базовою загальною середньою освітою, яка навчається в 10 класі Лисичанського багатопрофільного ліцею, не судимій, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

в вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.15 ч.3,185 ч.2 КК України,

встановив:

13.08.2013 року, в денний час, більш точний час під час досудового слідства не встановлено, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою між собою, знаходячись у приміщенні магазину ЧП «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому в ТЦ «Донбас» за адресою: АДРЕСА_4, шляхом вільного доступу таємно заволоділи джинсовими шортами вартістю 177 грн. та жіночими плавками, вартістю 13 грн., які належали ОСОБА_9, поклавши їх до сумки ОСОБА_7, та попрямувавши до виходу. Однак, ОСОБА_7 та неповнолітній ОСОБА_8 не вдалося довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки вони були зупинені працівниками вказаного магазину на виході з торгівельного залу, які виявили викрадене майно.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_7 свою провину не визнала і пояснила, що дійсно, 13 серпня 2013 року, зранку їй зателефонувала ОСОБА_8 і попросила допомогти вибрати для її хлопця подарунок. Вони разом з останній пішли в магазин « Донбас». Вони знаходилися на першому поверсі, в цей час їй зателефонували з інституту і вона стала говорити по телефону, а сумку віддала ОСОБА_8. Потім вони стали ходити по рядах і ОСОБА_8 сказала, що бажає поміряти шорти, після чого вони пішли в роздягальну. Другі шорти ОСОБА_8 не міряла, а попросила, щоб вона поклала їх в сумку. При цьому ОСОБА_8 сама відкрила її (ОСОБА_7) сумку і поклала туди шорти, а свою сумку залишила в камері зберігання. Коли вони виходили з відділу, консультант попросила їх відкрити сумку і побачив шорти стала запитувати їх за шорти. Про те ОСОБА_8 сказала, що з ними була ще одна дівчина і поклала в сумку шорти. Все це ОСОБА_8 придумала. Вона зрозуміла, що шорти ОСОБА_8 не належать і бачила, як остання поклала їх в сумку. Їй ( ОСОБА_7) шорти були не потрібні. ОСОБА_8 говорила, що все буде нормально і вона сама заплатить якщо їх помітять. Вона шорти не викрадала, ніяких речей не брала в магазині і ОСОБА_8 її обмовляє. Її батьки відшкодували шкоду повністю.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою провину не визнала і пояснила, що вони знайомі з Челомбіцької з 2012 року, були подругами.13 серпня 2013 року вони здзвонилися з останній і пішли в магазин «Донбас», в відділ « ІНФОРМАЦІЯ_5» де продають білизну. ОСОБА_7 взяла одні плавки і вони пішли туди, де торгують шортами. Вона ( ОСОБА_8) взяла кілько шортів і почала їх міряти, ОСОБА_7 зійшла за нею. Вона перемірила всі шорти. Потім вона підходила до продавця і просила шорти більшого розміру. На виходу продавець зупинила їх і попросила ОСОБА_7 показати сумку, в якої виявили шорти. Вона не бачила як з'явилися шорти в сумці, вона передавала їх ОСОБА_7, але тільки міряла, і не збиралася покупати, хоча гроші у нею були. Про третю дівчину говорила ОСОБА_7, а вона їй підтакувала. Взяла вину на себе за проханням ОСОБА_7 і сказала про це бабусі. Своєму хлопцю не збиралася придбати подарунок, а збиралася тільки погуляти в місті. Коли вона писала пояснення, в магазин приїхала її бабуся. Вважає, що шорти в сумку поклала ОСОБА_7, також там були плавки, яки остання взяла для себе.

Незважаючи на не визнання обвинуваченими своєї вини у скоєнні інкримінованого їм кримінального правопорушення, винуватість останніх у скоєнні кримінального правопорушення, повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила в судовому засіданні, що вона працює адміністратором магазина «ІНФОРМАЦІЯ_5».13 серпня 2013 року у нею був вихідний день. Біля 12 години їй зателефонувала продавець ОСОБА_10 і повідомила про крадіжку. Коли вона приїхала в магазин, біля каси побачила двох дівчат. Оскільки дівчата не збиралися платити за товар і пояснювали, що з ними була ще одна дівчина, вона написала заяву і викликала працівників міліції. ОСОБА_8 дзвонила комусь. Коли пришла бабуся останній, то стала запитувати у дівчат для чого вони це скоїли. Неповнолітня говорила, що її матусі немає вдома, тому пришла бабуся. Спочатку дівчата визнали, що скоїли крадіжку, але оскільки відмовилися платити за товар, тоді вона викликала міліцію. ОСОБА_8 говорила, що їй нічого не буде, вела себе впевнено, ОСОБА_7 плакала. Оскільки шкода батьками ОСОБА_7 відшкодована , у нею претензій не має, покарання обвинуваченим просить призначить на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_10 пояснила в судовому засіданні, що вона працює продавцем консультантом у магазини « ІНФОРМАЦІЯ_5».13 серпня 2013 року вони працювали вдвох з ОСОБА_11. Остання сказала, щоб вона підійшла до каси и показала двох дівчат, у яких вилучили з сумці шорти. Вона зателефонувала ОСОБА_3 і попросила її приїхати. Неповнолітня говорила старшої дівчині, щоб вона не мовчала, а сказала, що з ними була ще третя дівчина. ОСОБА_7 була дуже засмучена, комусь дзвонила і говорила, що у нею проблеми. ОСОБА_8 метушлива, нервувала. Вона бачила, як з сумки дівчата дістали шорти.

Свідок ОСОБА_12 пояснила в судовому засіданні, що працює продавцем консультантом в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5». 13 серпня 2013 року вона знаходилася в каси. ОСОБА_11 попросила додивитися сумку у дівчат, в якій виявилися шорти, а пізніше ОСОБА_11 виявила плавки, це майно належало магазину. ОСОБА_10 подзвонила адміністратору і викликала міліцію. Старша дівчина плакала, а молодша розповила, що з ними була третя дівчина. Обвинувачене зізналися в крадіжці, хоча ОСОБА_8 говорила. що їй нічого не буде.

Свідок ОСОБА_11 пояснила в судовому засіданні, що в літку 2013 року вона працювала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5». ОСОБА_7 і ОСОБА_8 прийшли в магазин вдвох і остання міряла шорти, вона дала їй троє шортів. У ОСОБА_7 була з собою сумочка. Обвинувачені повернули двоє шортів, а треті залишили. Коли ОСОБА_7 відкрила сумку, там оказалися шорти і плавки. Вони викликали ОСОБА_3. ОСОБА_8 говорила. що її батьки за кордоном, грубила. ОСОБА_7 сказала, що крадіжку запропонувала ОСОБА_8. Бабуся останній запитувала, для чого вона це зробила, говорила, що отримала пенсію.

ОСОБА_8 грубила і працівникам міліції, висловлювалася нецензурною лайкою.

Свідок ОСОБА_13 пояснила в судовому засіданні, що вона є класним керівником у ОСОБА_8. Останню знає з восьмого класу. ОСОБА_8 володіє організаторськими здібностями. Неповнолітню виховує мати, умови проживання задовільні. Дівчина слухає мати, діти відносяться до нею добре.

Свідок ОСОБА_14 пояснила в судовому засіданні, що 13 серпня 2013 року їй зателефонував дільничний інспектор міліції і сказав, що її онуку затримали в зв'язку з тим, що вона викрала шорти. Вона пришла в магазин і бажала оплатити штраф, щоб все припинити. ОСОБА_8 пояснила, що подруга ОСОБА_7 попросила, щоб онука взяла вину на себе. Вважає, що ОСОБА_8 крадіжку скоїти не могла так як у нею є все необхідне. Їй відоме, що онука міряла шорти, але не крала їх. ОСОБА_8 дуже довірлива і хотіла допомогти подрузі, так як остання поступила в інститут і хвилювалася, що у нею будуть проблеми.

Законний представник ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що взаємовідносини з донькою ОСОБА_8 у нею добри і довірчі. Про все обставини їй стало відоме від бабусі ОСОБА_8, ОСОБА_14. Донька розповила, що ОСОБА_7 попросила її взяти вину на себе і ОСОБА_8 погодилася. Вона упевнена, що донька не могла скоїти крадіжку, так як у неі є все необхідно. Вона достатньо придиляє увазі вихованню донькі, довіряє їй.

З протоколу огляду місця події від 13 серпня 2013 року вбачається, що у ОСОБА_7 із сумці вилучені шорти джинсові чорного кольору і жіночі плавки, яки вони намагалися з ОСОБА_8 викрасти. а.с.5-8.

Розпискою від адміністратору ОСОБА_3, про те, що вона отримала від слідчого Гритчиної О.О. майно, яке намагалися викрасти обвинувачені. а.с.36.

Вартість майна, яке намагалися викрасти обвинувачені визначається висновком судове-товарознавчої експертизи. а.с.20-22.

З протоколу одночасного допиту потерпілої ОСОБА_3 і ОСОБА_8 вбачається, що потерпіла викрила обвинувачену в скоєнні на замах крадіжці чужого майна.а.с.132-136.

Суд критичне оцінює показання обвинувачених, а також законного представника ОСОБА_8 і свідка ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_8 не причетна до замаху на крадіжку майна в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_5», на цьому наполягає і обвинувачена ОСОБА_7, що вона не причетна до крадіжці.

ОСОБА_7 пояснила в судовому засіданні, що скоїти крадіжку запропонувала ОСОБА_8, остання міряла шорти і поклала їх в її сумку. Їй шорти були не потрібне.

Вона не просила ОСОБА_8 взяти вину на себе і ОСОБА_8 її обмовляє.

Обвинувачена ОСОБА_8 пояснила в судовому засіданні, що наполягає на тому, що ОСОБА_7 попросила її зізнатися в крадіжці, оскільки остання вступила до інституту, хвилювалася за те, що трапилося. А так як вона не повнолітня, то вважала, що все обійдеться штрафом і їй нічого не буде.

Вони були подругами і вона пожаліла ОСОБА_7.

Але показання обвинувачених спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11, яки були допитану в судовому засіданні, а також потерпілої ОСОБА_3.

Вказане свідки пояснили, що дівчини вдвох заходили в магазин, ОСОБА_8 міряла шорти, у ОСОБА_7 була сумка. А потім вони вилучили у обвинувачених з сумці шорти і жіночі плавки.

Коли вони викликали працівників міліції, до магазину також прийшла бабуся ОСОБА_8, оскільки остання говорила, що її мати немає в м. Лисичанську. Хоча з показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що мати її онуки була вдома і спала після нічній змини.

На підстави добитих в судовому засіданні доказів, яки суд визнає допустимими и належними, отриманими у передбаченому цим Кодексом порядку, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених в замаху на таємне викрадення чужого майна за попередньою групою осіб, яка було не доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, тобто в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.15,ч.2 ст.185 ч.2 КК України, доведено і їх дії правильно кваліфіковані. При цьому в судовому засіданні було установлено,що обвинувачені діяли узгоджено. Батьки ОСОБА_7 відшкодували шкоду.

Не визнання останніми вини суд розцінює як спосіб захисту.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особистості обвинувачених, ОСОБА_7 навчається в вищому учбовому закладі, ОСОБА_8 в багатопрофільному ліцею , за місцем навчання і в побуті обвинувачена ОСОБА_8 характеризуються позитивне, ОСОБА_7 також позитивне характеризується в побути, обвинувачені вперше притягуються до кримінальній відповідальності.

Обставиною, що пом'якшуєте покарання обвинуваченої ОСОБА_8 суд визнає скоєння злочину в неповнолітньому віці, добровільне відшкодоване шкоди обвинуваченої ОСОБА_7.

Обставин, що обтяжує покарання обвинувачених суд не вбачає.

Вирішує питання про призначення міри покарання ОСОБА_8 суд враховує крім обставин яки пом'якшують та обтяжують покарання, її житлово-побутові умови, взаємовідносини в родини, стан здоров'я, думку представників служби по справам дітей ОСОБА_17 і ОСОБА_15, яки пояснили в судовому засіданні, що ОСОБА_8 виховується в неповної родині. На обліку в службі по справам дітей не перебуває і ніколи не перебувала.

Свідок ОСОБА_13 пояснила в судовому засіданні, що вона є класним керівником у ОСОБА_8. Останню знає з восьмого класу. ОСОБА_8 володіє організаторськими здібностями. Неповнолітню виховує мати, умови проживання задовільні. Дівчина слухає мати, діти відносяться до нею добре.

Законний представник ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що взаємовідносини з донькою ОСОБА_8 у нею добри і довірчі. Про все обставини їй стало відоме від бабусі ОСОБА_8, ОСОБА_14. Донька розповила, що ОСОБА_7 попросила її взяти вину на себе і ОСОБА_8 погодилася. Вона упевнена, що донька не могла скоїти крадіжку, так як у неі є все необхідно. Вона достатньо придиляє увазі вихованню донькі, довіряє їй.

З акту обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_8 вбачається, що вона виховується не в повної родини, але у дівчини є все необхідне для виховання, умови для проживання задовільни.а.с.70.

Суд вважає, що хоча ОСОБА_8 скоїла злочин середньої тяжкості проти власності, але в скоєному не розкаялася, у суду не має підстав для її звільнення від кримінальний відповідальності та застосування до нею примусових мір виховного характеру згідно зі ст.105 КК України.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_8 і ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, а ОСОБА_8 крім того і ст. 104 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням оскільки обвинувачені вперше притягуються до кримінальній відповідальності, ОСОБА_8 скоїла злочин в неповнолітньому віці, викрадено майно повернуто, потерпіла претензій до обвинувачених не має, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 навчаються в учбових закладах, що буде необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинувачених процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судове товарознавчої експертизи у сумі 489,44 грн. по 244,72 грн. з кожної.

В випадку відсутності майна і грошових коштів у неповнолітньої ОСОБА_8, 244,72 грн. необхідно стягнути з її законного представника-ОСОБА_2

Запобіжній захід обвинуваченим не обирався.

Речові докази суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Оскільки ОСОБА_7 повністю відшкодувала шкоду у сумі 190 грн., вилучені шорти і жіночі плавки, яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 необхідно передати ОСОБА_7.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину , передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.2 КК України і призначити покарання в виді позбавлення волі на строк 1 (один ) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні злочину , передбаченого ст.15 ч.3, ст.185 ч.2 КК України і призначити покарання в виді позбавлення волі на строк 1 (один ) рік.

На підставі ст. ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8. наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_7 і ОСОБА_8 процесуальні витрати у сумі 489.44 грн.(чотириста вісімдесят дев'ять ) на залучення експертів на проведення судово-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 24060300, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013, по 244,72 грн. з кожної. (двісті сорок чотири)

В випадку відсутності достатніх грошових коштів або майна у неповнолітньої ОСОБА_8, стягнути 244,72 грн.( двісті сорок чотири грн.) з її законного представника ОСОБА_2.

Речові докази - джинсові шорти та жіночі плавки, яки знаходяться у потерпілої ОСОБА_3, передати ОСОБА_7.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганський області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя Л.І. Дядько