Ухвала суду № 38073851, 02.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-6255/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Осіпова Ю.В., Романішина В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Чабанюка В.С., представника відповідача Масюка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Миколаївській області (правонаступника Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби) про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.12 р. № 0000062201,-

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2012 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» (далі - СТОВ «Обрій») звернулося до суду з позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, в якому просило суд визнати незаконним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2012 р. № 0000062201, посилаючись на безпідставність визнання відповідачем його правочину із ПП «Медпром Капітал» як нікчемного, а також на наявність у нього всіх первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та дають право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову СТОВ «Обрій» відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням СТОВ «Обрій» подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Чабанюка В.С., представника відповідача Масюка А.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в жовтні 2012 року Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби провела документальну позапланову виїзну перевірку СТОВ «Обрій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2010 року до 30 вересня 2012 року. Результати перевірки оформлені актом від 5 листопада 2012 р. № 256/22-32170039 (далі - акт перевірки) (а. с. 11-31).

Як зафіксовано у висновку акті перевірки, серед інших порушень, які позивачем не оскаржуються, ним порушені вимоги ст. 44 п. 44.1., ст. 185 п. 185.1., ст. 198 п. 198.1., п.198.3., п. 198.6., ст. 201 п. 201.4., п. 201.10. Податкового кодексу України, а саме СТОВ «Обрій» до складу податкового кредиту з ПДВ включена сума в розмірі 89497,63 грн. за податковими накладними від ПП «Медпром Капітал», складеними внаслідок господарських операцій, які Баштанська міжрайонна державна податкова інспекція Миколаївської області Державної податкової служби розцінила як «безтоварні».

При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що висновок акту перевірки не містить посилань на оцінку правочину позивача із ПП «Медпром Капітал» як нікчемного, на чому наголошує позивач.

На підставі акту перевірки, 21 листопада 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000062201, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання на загальну суму 111872,0 грн., з яких грошове зобов'язання з ПДВ складає 89498,0 грн. і 22374,0 грн. нарахованої штрафної (фінансової) санкції (а.с.10).

Судом першої інстанції вірно враховано, що в самому рішенні допущена помилка в написанні загальної суми зобов'язання словами та цифрами, а також вся сума грошового зобов'язання - 111872,0 грн. записана в графу штрафу, що невірно, але в розрахунку до податкового повідомлення-рішення наведені вірні дані щодо розміру грошового зобов'язання та штрафу (а.с.10 зворот). Колегія суддів погоджується з тим, що формальна помилка Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, про яку зазначено вище, не може вважатись підставою для скасування рішення, адже вона не позбавляє правового значення виявлені перевіркою порушення.

Як слідує з акту перевірки, підставою для прийняття спірного рішення послугував висновок Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про «безтоварність» господарських операцій Товариства із таким контрагентом, як ПП «Медпром Капітал».

Відмовляючи у задоволенні позову СТОВ «Обрій» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

6 липня 2011 року СТОВ «Обрій» уклав із вказаним підприємством договір поставки №108-д, за умовами якого ПП «Медпром Капітал» зобов'язувалось передати позивачу нафтопродукти (п.1.1. договору); поставка здійснюється на умовах самовивозу або автотранспортом ПП «Медпром Капітал» (п. 4.4.); оператор АЗС повинен був за кожною поставкою нафтопродуктів видавати позивачу видатковий чек, в якому містилась інформація про дату і час обслуговування, кількість відпущеного товару (п. 4.5.); позивач брав на себе обов'язок вести облік отриманого від ПП «Медпром Капітал» товару на підставі вищенаведених чеків (п. 4.6.); загальна кількість нафтопродуктів, яка повинна була поставитись позивачу склала 100000 л (п. 5.2.) (а. с. 58-59).

Нормативним актом, якій встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів, є Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за №805/15496 (далі - Інструкція).

Із змісту цієї Інструкції вбачається, що законодавцем до суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю, зберігання, транспортування нафтопродуктів висуваються численні вимоги, зокрема: наявність майданчика, на якому розташовані резервуари для зберігання різних видів нафтопродуктів; спеціальні лічильники для обліку нафтопродуктів; наявність вимірювальних засобів, які систематично проходять повірку в установах органів стандартизації та метрології; наявність персоналу (оператор АЗС, начальник зміни, бухгалтер, інші); перевезення нафтопродуктів здійснюється спеціальним автотранспортом; приймання і відпуск нафтопродуктів, оформлення результатів торгівлі нафтопродуктами, здачі і прийняття змін на АЗС оформлюються документарно за формами, затвердженими Інструкцією, яка містить 37 додатків різних актів, таблиць, книг, розрахунків та іншого.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що торгівля нафтопродуктами об'єктивно неможлива без наявності основних фондів, кваліфікованого персоналу.

В той же час відповідач надав суду акт про неможливість проведення перевірки ПП «Медпром Капітал», з якого слідує, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, кількість працюючих - 1 особа (директор), підприємство взагалі не має жодних матеріальних ресурсів, статутний фонд дорівнює 1000,0 грн. (а.с. 162-168).

З приводу обставин укладення договору із ПП «Медпром Капітал» представник позивача пояснив, що від контрагента діяв представник, в повноваженнях якого позивач не пересвідчувався.

Крім того суди обох інстанції звертають увагу на те, що у позивача відсутні чеки, обов'язковість складання яких за кожною поставкою товару передбачена п. п. 4.5. і 4.6. договору.

На підтвердження перевезення нафтопродуктів, позивач надав товарно-транспортні накладні, в усіх без винятку яких графа «автопідприємство» не заповнена (а.с.72-79).

Судом першої інстанції вірно враховано те, що як свідчить виписка з облікової картки позивача, а також довідка управління державної казначейської служби в Казанківському районі Миколаївської області, позивач 29 листопада 2012 року добровільно сплатив частину податкового зобов'язання за спірним податковим повідомленням-рішенням в розмірі 64800,0 грн. (а.с.182-184).

Також, колегія суддів зазначає, що сукупність встановлених судом першої інстанції обставин, а саме: відсутність у ПП «Медпром Капітал» будь-яких матеріальних, технічних, організаційних, людських та інших передумов для провадження такої господарської діяльності, як торгівля нафтопродуктами; неналежне оформлення товарно-транспортних накладних; відсутність у позивача облікових документів (чеків), обов'язковість складання яких передбачена умовами договору; часткова добровільна сплата позивачем податкового боргу, свідчать про відсутність реального виконання умов договору їх сторонами.

Колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що у позивача є в наявності всі первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товару з огляду на таке.

Первинним юридичним фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту, є господарська операція, а не наявність первинних документів, правовою природою яких є лише документарне оформлення господарської операції для цілей бухгалтерського і податкового обліку. Сама по собі наявність у позивача первинних документів, без факту господарської операції, яка була підставою для їх складання, не надає йому права на формування податкового кредиту, а тому будь-які первинні документи мають правове значення лише в разі фактичного здійснення господарської операції, відповідно, вказані документи не набувають статусу первинних документів, на підставі яких може формуватись податковий кредит, якщо фактичного здійснення господарської операції і саме між тими сторонами, які вказані в цих документах, не було.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність постачання позивачу товару з боку ПП «Медпром Капітал», не зважаючи на наявність податкових накладних, на які посилається позивач.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем повідомлення-рішення від 21.11.12 р. № 0000062201.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя Ю.В.Осіпов

Суддя В.Л.Романішин