Постанова № 38073765, 31.03.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2014 рокум. ПолтаваСправа №816/603/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Марченко О.Є.,

та представників сторін:

від позивача - Маглиш Л.С.,

від відповідача - Хоміч Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального водопровідно-каналізаційного підприємства "Водограй" до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про визнання дій неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство "Водограй" (далі по тексту - позивач, КВКП "Водограй") звернулось до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Держекоінспекція у Полтавській області) про визнання дій під час проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині користування надрами неправомірними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Держекоінспекцією у Полтавській області в ході організації та проведення перевірки дотримання КВКП "Водограй" вимог природоохоронного законодавства в частині користування надрами (підземними водами) допущено ряд порушень вимог чинного законодавства, наявність яких є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача посилалася на те, що перевірку господарської діяльності КВКП "Водограй" з питання дотримання останнім вимог природоохоронного законодавства в частині користування надрами (підземними водами) проведено у повній відповідності до вимог Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Стверджуючи про те, що у спірних відносинах Держекоінспекція у Полтавській області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, спираючись на доводи, викладені у письмових запереченнях, просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

КВКП "Водограй" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 31591233 /а.с. 9/.

За змістом пункту 2.1. Статуту підприємство створене з метою надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам та організаціям селища Власівка (м. Світловодськ Кіровоградської області), забезпечення збереження та утримання в належному технічному та санітарному стані систем водопостачання та водовідведення селища /а.с. 10-21/.

На підставі дозволу на спеціальне водокористування, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області 06 травня 2011 року №11160, позивач здійснює водокористування з підземних водних джерел з свердловин, розташованих на території Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області /а.с. 29-30/.

У період з 14 жовтня 2013 року по 23 жовтня 2013 року Держекоінспекцією у Полтавській області в присутності головного інженера КВКП "Водограй" Харкавенко В.Г. проведено перевірку з питання дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства в частині користування надрами (підземними водами).

До початку проведення перевірки ревізором директору підприємства вручено копію направлення на перевірку /а.с. 56/, пред'явлено службове посвідчення та внесено запис про проведення перевірки до журналу обліку перевірок суб'єкта господарювання /а.с. 28/.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки №592/01-01-14 порушення позивачем вимог статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра в частині здійснення забору підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами та пункту 6 частини першої статті 44, статті 93 Водного кодексу України /а.с. 24-28/.

Акт перевірки від імені КВКП "Водограй" підписано головним інженером Харкавенко В.Г. без зауважень та заперечень /а.с. 28/. Вказаній особі вручено примірник акта перевірки /а.с. 28/.

У подальшому, отримавши від Держекоінспекції у Полтавській області претензію №174/02-08 (вих. від 08 січня 2014 року №04/01-14/05-15) про відшкодування заподіяної державі шкоди в розмірі 11 250 702 грн 51 коп. та розрахунок розміру збитку, обумовленого самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами, позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача щодо проведення вищезгаданої перевірки неправомірними.

При цьому, зазначав, що позапланову перевірку КВКП "Водограй" проведено за відсутності законодавчо визначених підстав, до направлення на перевірку не додано копію листа Держекоінспекції у Кіровоградській області від 27 серпня 2013 року вих. №09-8/2302, а у листі-згоді Держекоінспекції України на проведення перевірки допущено помилку у зазначенні назви підприємства позивача. Також, звертав увагу на те, що відповідачем порушено строк проведення перевірки, адже КВКП "Водограй" є суб'єктом малого підприємництва, тривалість позапланової перевірки якого, відповідно до приписів статті 6 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не може перевищувати двох робочих днів.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Законодавцем визначено ряд вимог до організації процедури проведення заходів державного нагляду (контролю), дотримання яких для суб'єкта владних повноважень є обов'язковим.

Вимоги щодо організації позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) передбачено статтями 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Зокрема, за приписами статті 6 зазначеного Закону підставами для здійснення позапланових заходів, окрім іншого, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення /пункт 4 частини першої/.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа /частина третя статті 6 Закону/.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею /частина п'ята статті 7 Закону/.

Аналізуючи наведені положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суд дійшов висновку, що ненадання до початку проведення перевірки суб'єкту господарювання документів, з якими пов'язано виникнення у контролюючому органу права приступити до проведення перевірки чи надання документів, оформлених з порушенням вимог закону, є підставою для відмови у допуску такого контролюючого органу до проведення перевірки.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем, що до початку проведення перевірки директору КВКП "Водограй" пред'явлено направлення на перевірку та службове посвідчення інспектора, а також вручено копію направлення, у журналі обліку перевірок вчинено запис про проведення перевірки /а.с. 28, 56/.

Уповноважений представник позивача допустив інспектора до проведення перевірки, проти її проведення з підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не заперечував. Перевірку проведено у присутності головного інженера КВКП "Водограй" Харкавенко В.Г. /а.с. 28/

Суд звертає увагу на те, що у направленні на перевірку, окрім іншого, зазначено дати початку та закінчення перевірки, підстави для її проведення /а.с. 23, 56/. Позивач не заперечує того, що разом з направленням від 10 жовтня 2013 року №592/01-01-14 також пред'явлено копію згоди Держекоінспекції України на проведення такої перевірки /а.с. 55/.

Крім того, відповідно до положень частини шостої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Судом встановлено та не спростовано представником позивача, що акт перевірки від імені КВКП "Водограй" підписано головним інженером Харкавенко В.Г. без зауважень та заперечень /а.с. 28/, вказаній особі вручено примірник акта перевірки /а.с. 28/.

За таких обставин, варто констатувати, що позивач у спірних відносинах не скористався способами захисту власних інтересів, визначеними законодавцем на випадок порушення контролюючим органом вимог до організації відповідного заходу державного нагляду (контролю).

На переконання суду, окремі недоліки дозвільних документів, такі як незначна помилка у назві підприємства, не є безумовною підставою для висновку про неправомірність дій контролюючого органу щодо проведення перевірки.

Водночас, суд вважає за доцільне погодитися з окремими доводами позивача щодо неправомірності дій Держекоінспекції у Полтавській області під час проведення зазначеної вище позапланової перевірки господарської діяльності КВКП "Водограй". Зокрема, суд звертає увагу на наявність в діях відповідача порушень вимог частини четвертої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до положень наведеної норми строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Беручи до уваги твердження позивача про те, що КВКП "Водограй" є суб'єктом малого підприємництва, суд зауважує, що позапланова перевірка підприємства з моменту призначення тривала вісім робочих днів, заміть законодавчо визначеного терміну - два робочі дні.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що оскаржені позивачем дії щодо проведення перевірки на момент розгляду справи в суді є такими, що відбулись: позивач допустив ревізора до проведення перевірки, перевірку завершено, за її наслідками складено акт №592/01-01-14.

Після проведення перевірки права суб'єкта господарювання може бути порушено лише юридично значимими наслідками такої перевірки. У спірних відносинах такими наслідками є претензія №174/02-08 (від 08 січня 2014 року вих. №04/01-14/05-15) /а.с. 31/ та розрахунок розміру збитку /а.с. 32/. Зокрема, відповідно до зазначених документів позивач має сплатити кошти в розмірі 11 250 702 грн 51 коп.

Зі змісту адміністративного позову судом встановлено, що звернення до суду позивач мотивує саме незгодою з необхідністю відшкодування коштів.

У даному випадку саме покладення на позивача обов'язку зі сплати коштів і буде тим юридично значимим наслідком проведеної Держекоінспекцією у Полтавській області перевірки. Що ж стосується визнання неправомірними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки, то даний спосіб захисту порушених прав суб'єкта господарювання не призведене до їх відновлення.

Враховуючи те, що судове рішення має бути спрямованим на реальний захист прав та законних інтересів особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а відповідно до положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, підстави для задоволення позову КВКП "Водограй" відсутні.

Стосовно встановлення наявності чи відсутності у діях позивача порушень вимог природоохоронного законодавства, зафіксованих актом №592/01-01-14, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предметом розгляду в даній справі є правомірність дій контролюючого органу щодо проведення позапланової перевірки КВКП "Водограй" та саме зазначеним обставинам суд надає правову оцінку.

Що ж стосується питання про наявність в діях позивача відповідних порушень вимог чинного законодавства, то зазначене питання не стосується предмету доказування в межах розгляду даної справи. У свою чергу, виходячи з положень частини першої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не може надавати правову оцінку доводам сторін, що не стосуються предмету доказування в межах розгляду конкретної адміністративної справи. А відтак, наведені у адміністративному позові та письмових запереченнях проти позову доводи сторін, що стосуються наявності/відсутності у діях позивача порушень вимог природоохоронного законодавства, суд залишає поза увагою.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів /частина перша статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України/.

Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що знайшли своє відображення у статті 55 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантовано право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод.

Таким чином, позивач, вважаючи що діями відповідача порушено його права у сфері публічно-правових відносин, скористався своїм правом на звернення до адміністративного суду з даним позовом і його право на таке звернення жодним чином не може бути обмежено.

Однак, розглянувши позовні вимоги КВКП "Водограй", суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання неправомірними дій Держекоінспекції у Полтавській області щодо проведення позапланової перевірки з питання дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині користування надрами.

За вищевикладених обставин, у задоволенні адміністративного позову КВКП "Водограй" необхідно відмовити.

З огляду на положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для стягнення на користь позивача судових витрат, пов'язаних з розглядом даної адміністративної справи, відсутні.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 138, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального водопровідно-каналізаційного підприємства "Водограй" до Державної екологічної інспекції у Полтавській області про визнання дій неправомірними відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 07 квітня 2014 року.

Суддя О.О. Кукоба