Рішення № 38072087, 13.03.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/13564/2012

Провадження №2/0202/101/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Куріній О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договорів поруки припиненими, зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про витребування майна , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у березні 2012 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в якому просив стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованості на свою користь за кредитним договором № Є/V 3208/1 від 14.09.2007 року у розмірі 455746,94 грн.; з ПАТ «Акцент - банк», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на свою користь заборгованість у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що відповідно до договору № Є/V 3208/1 від 14.09.2007 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредит 35000 дол. США, зі сплатою за користування ним відсотків у розмірі 15,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.09.2012 року. Проте, в порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення до суду.

Вимоги до відповідача ОСОБА_1, що випливають зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами ПАТ "А-Банк" договору поруки № 167 від 20.10.2010 року; договором поруки, укладеним з поручителем ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у зв'язку з чим вони є солідарними відповідачами за пред'явленим до стягнення боргом.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 травня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ « ПриватБанк» були задоволені.

Ухвалою суду від 27 вересня 2012 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23.02.2012 року за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано.

При новому розгляді справи Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2013 року за заявою ПАТ КБ « ПриватБанк» позовна заява ПАТ КБ « ПриватБанк» в частині позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 залишена без розгляду.

05.06.2013 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договорів поруки припиненими, яка ухвалою суду від 06 червня 2013 року була прийнята судом до розгляду та об'єднана в одне провадження з первісним позовом.

Позивачі у зустрічній позовній заяві посилалися на те, що Банком в односторонньому порядку збільшено відсотки за Кредитним договором з 15,00% до 21,00% та у зв'язку із чим відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі збільшення зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність.

Крім того поручитель ОСОБА_3, добровільно згідно акту від 30.07.2012 року передав ПАТ КБ « ПриватБанк» для реалізації заставне майно: сідловий н/ причіп - платформа-Е марка KAISER ( вартістю 7000,00 дол. США) та надав банку довіреність від 18.09.2012 року на відчуження вказаного майна.

Вказали, що поручитель ОСОБА_4 217.05.2013 року відшкодував ПАТ КБ «ПриватБанк» завдані збитки в розмірі 45955,00 грн.

18.07.2013 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про витребування майна, яка ухвалою суду від 18 липня 2013 року була прийнята судом до розгляду та об'єднана в одне провадження з первісним позовом.

Позивач у зустрічній позовній вимозі посилався на те, що зобов'язання за кредитним договором Є/V 3208 були забезпечені порукою: договором поруки №3 від 14.09.2007 року, укладеним ПАТ КБ « ПриватБанк» з поручителем ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1; договором поруки №1 від 14.09.2007 року, укладеним ПАТ КБ « ПриватБанк» з поручителем ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1; Договором поруки №2 та №4 від 14.09.2007 року, укладеними ПАТ КБ «ПриватБанк» з поручителем ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1.

Поручитель ОСОБА_4 не вживав заходів, необхідних для збереження предмета застави: сідлового тягача-Е марка МАЗ, н/причіпа бортового- Е марка МАЗ (вартістю 9 100,00 Долар США), в результаті чого було знищено вказане заставлене майно. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» запевнив боржника ОСОБА_1 в заміні заставного майна ОСОБА_4

ОСОБА_1 згідно актів від 14.08.2012 року передав ПАТ КБ «ПриватБанк» для заміни предмету застави ОСОБА_4 сідловий тягач-Е марка ЗІЛ та н/причіп-фургон-Є.

Однак ПАТ КБ «ПриватБанк» не оформив заміну предмету застави, а оформив сідловий тягач-Е марка ЗІЛ та н/причіп-фургон-Є як допоміжне майно.

А тому поручитель ОСОБА_4 27.05.2013 року відшкодував ПАТ КБ «ПриватБанк» завдані збитки в розмірі 45 955.00 грн.

Просив суд: зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути власнику ОСОБА_1 сідловий тягач-Е марки ЗІЛ, модель 130В1, 1972 року випуску, кузов без номерний, реєстраційний номер НОМЕР_1; зобов'язати ПАТ КБ «ПриватБанк» повернути власнику ОСОБА_1 напів-причіп-фургон-Є марки ОДАЗ, модель 794, 1985 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_3 та покласти усі судові витрати на відповідача.

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» підтримав позовні вимоги первісного позову та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовів просив відмовити.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги зустрічних позовів та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, у задоволенні первісного позову просив відмовити.

Представник Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги за основним позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволенню не підлягають, позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Є/V 3208 від 14.09.2007 року та Договір про видання траншу № Є/V 3208/1 від 14.09.2007 року відповідно до якого Банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в частині загального ліміту, встановленого п.1.2 Кредитної Угоди № Є/V 3208 від 14.09.2007 року. Сума траншу кредиту: 35000,00 дол. США. Термін повернення кредиту 17.09.2012 року ( п.1.3 Договору). Відповідно до п.4.1 Договору позичальник сплачує відсотки в розмірі 15% річних .

Згідно до п.5.3 Договору про видачу траншу всі зміни і доповнення до Даного Договору оформляються додатковою угодою, що буде невід'ємною частиною даного Договору.

Встановлено, що ОСОБА_1 отримав кредит від Позивача у розмірі 35000,00 дол. США.

Зобов'язання Позичальника, що випливали зі згаданого договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк» договору поруки № 167 від 20.10.2010 року, за умовами якого ПАТ « Акцент Банк» взяв на себе зобов'язання у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за зазначеним кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники ( п.4 договору поруки). Розмір відповідальності поручителя перед кредитором 10000 грн. ( а.с.8).

В забезпечення виконання умов кредитного договору № Є/V 3208 від 14.09.2007 року між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №1, відповідно до п.1 договору поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання зобов'язань боржником згідно Кредитного договору в повному обсязі (сума кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, пеня за прострочку сплати платежів та інші штрафні санкції, що передбачені вказаним договором).

Крім того в забезпечення виконання умов кредитного договору № Є/V 3208 від 14.09.2007 року між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладеного договір поруки №2 та №4, відповідно до п.1 договору поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за виконання зобов'язань боржником згідно Кредитного договору в повному обсязі. Відповідно до п.2 Договору поруки №4 від 14.09.2007 року при неможливості виконання боржником своїх зобов'язань згідно з Кредитною угодою № Є/V 3208 від 14.09.2007 року в повному обсязі поручитель, відповідає перед кредитором наступним майном: сідловий н/причіп - платформа Е марка KAISER модель S3803 СІС шасі НОМЕР_5, 1992 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_4; загальною оціночною вартістю 35350,00 грн., що згідно курсу НБУ станом на 14.09.2007 р. складає 7000 дол. США, згідно до Акту оцінки майна, що передається в заставу №2 від 14.09.2007 року ( а.с.15).

Крім того в забезпечення виконання умов кредитного договору № Є/V 3208 від 14.09.2007 року між Банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було укладено договір поруки №3 від 14.09.2007 року. Відповідно до п.1 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання зобов'язань боржником згідно Кредитної угоди Є/V 3208 від 14.09.2007 року в межах належного йому на праві власності майна, конкретизованого в п.2 даного договору. Згідно до п.2 Договору при неможливості виконання боржником своїх зобов'язань згідно Кредитної угоди Є/V 3208 від 14.09.2007 року в повному обсязі, поручитель відповідає перед Кредитором наступним майном, належному йому на праві власності: - сідловий тягач -Е марка МАЗ, модель 54322, шасі НОМЕР_6, 1987 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_7; н/причіп бортовий -Е марка МАЗ модель 93866, шасі НОМЕР_8, 1993 р/в, реєстраційний номер НОМЕР_9 загальною оціночною вартістю 45955 грн., що згідно курсу валют НБУ станом на 14.09.2007 року складає 9100,00 дол. США, згідно Акту оцінки майна, що передається в заставу №3 від 14.09.2007 року.

Відповідно до п.2 Договорів поруки №1, №2 у випадку не виконання боржником своїх зобов'язань , згідно Кредитної угоди Є/V 3208 від 14.09.2007 року боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

Згідно до п.4 договорів поруки №1, №2, №3, №4 поручитель зобов'язується в строк до 30-ти днів з моменту отримання письмової вимоги банку погасити заборгованість боржника згідно Кредитною угодою Є/V 3208 від 14.09.2007 року.

Встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» з 01.02.2009 року за кредитним договором № Є/У 3208 від 14.09.2007 року в односторонньому порядку без згоди боржника ОСОБА_1 і без згоди поручителя ОСОБА_2 та без згоди поручителя ОСОБА_3, а також без згоди поручителя ОСОБА_4, збільшує відсоткову ставку за користування кредитом з 15.00 % на рік на 21.00 % на рік.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що в серпні 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в Миколаївський районний суд Львівської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про передачу в заклад банку шляхом вилучення належного відповідачам на праві власності заставного майна, яке зазначене в договорі застави № 3208 від 14.09.2007 року та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на це майно.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 11.05.2010 року у справі № 2-138/10р. за позовною заявою ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення та зустрічного позову ОСОБА_1 до ЗАТ КБ « ПриватБанк» про визнання умови по кредитній угоді нікчемною позовні вимоги ЗАТ КБ Приватбанк задоволені, та звернено стягнення на заставне майно. В задоволені зустрічного позову відмовлено ( а.с. 174-175).

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 16.11.2010 року у справі № 22ц-5285/2010р. рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11.05.2010 року залишено без змін ( а.с.176-177) .

Отже, ПАТ КБ «ПриватБанк» скористався своїм правом на повернення кредиту достроково, змінивши строк виконання основного зобов'язання з 14.09.2012 року на серпень 2009 року.

П. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5 роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Таким чином, банк скористався своїм правом на дострокове погашення заборгованості пред'явивши позов до позичальника та поручителів про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору і протягом шести місяців від дня зміни строку виконання основного зобов'язання банк не пред'явив вимоги до поручителів, а натомість 29.03.2012 року звернувся в Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська із позовом до позичальника та поручителів про стягнення заборгованості за кредитним договором № Є/У 3208 від 14.09.2007 року.

Виходячи із вищевикладеного позовні вимоги відповідачів за зустрічним позовом щодо визнання договорів поруки припиненими знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

У своєму позові ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути заборгованість за кредитом станом на 12.03.2012 року яка склала 58291,23 дол. США, в тому числі 28225,87 дол. США - заборгованість за кредитом; 18828,39 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 8431,40 дол. США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,29 дол. США - штраф (фіксована частина); 2774,28 дол. США - штраф (процентна складова).

В судовому засіданні встановлено, що поручитель ОСОБА_4 27.05.2013 року відшкодував ПАТ КБ «ПриватБанк» завдані ним збитки в розмірі 45 955.00 грн.

Крім того, поручитель ОСОБА_3, добровільно згідно акту від 30.07.2012 року передав ПАТ КБ «ПриватБанк» для реалізації заставне майно: сідловий н/причіп-платформа-Е марка КАISЕR ( вартістю 7 000.00 Долар США) та надав банку довіреність від 18.09.2012 року на відчуження вказаного заставного майна.

Поручитель ОСОБА_4 не вживав заходів, необхідних для збереження предмета застави: сідлового тягача-Е марка МАЗ, н/причіпа бортового- Е марка МАЗ (вартістю 9 100,00 Долар США), в результаті чого було знищено вказане заставлене майно.

ОСОБА_1 згідно актів від 14.08.2012 року передав ПАТ КБ «ПриватБанк» для заміни предмету застави ОСОБА_4 сідловий тягач-Е марка ЗІЛ та н/причіп-фургон-Є.

ПАТ КБ «ПриватБанк» оформив сідловий тягач-Е марка ЗІЛ та н/причіп-фургон-Є як допоміжне майно.

Згідно акту від 30.07.2012 року ОСОБА_1 передав ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» для реалізації заставне майно: сідловий тягач-Е марка RENAULT Маgnum ( вартістю 28 000.00 Долар США) та надав банку довіреність від 18.09.2012 року на відчуження вказаного заставного майна.

Відповідно до ч.2 ст.589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель

має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент

фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування

збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.4 ст.591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки представником позивача позовні вимоги не уточнювалися, суду на надано жодних належних та допустимих доказів, щодо виконання чи не невиконання рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 11 травня 2010 року, та беручи до уваги відшкодування ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4 завданих збитків в розмірі 45955,00 грн. і додаткову передачу ОСОБА_1 для реалізації іншого заставного майна, то з урахування вищевикладеного, та оцінюючи докази в їх сукупності суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача за основним позовом щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 щодо витребування майна, яке передано для реалізації в рахунок погашення заборгованості.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір, а також доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України із Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 730 грн. 08 коп.

Керуючись: ст.ст.8,11 Закону України « Про захист прав споживачів», ст. ст. 525, 526, 530, 553, 554,559,610, 625,1050, 1054 ЦК України, ст.ст.3,7 11,15,27, 30, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договорів поруки припиненими - задовольнити.

Визнати договір поруки № 1 від 14 вересня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 - припиненим .

Визнати договір поруки № 2 від 14 вересня 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 - припиненим.

Визнати договір поруки № 4 від 14 вересня 2007 року укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 - припиненим .

В задоволені зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про витребування майна - відмовити.

Стягнути із Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 рах. № 64993919400001) на користь держави судовий збір в розмірі 730 грн.80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.П. Слюсар