ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" березня 2014 р. Справа № 918/148/14
Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства " Рівнеобленерго"
до Фермерського господарства "АВМ - С"
про стягнення 31 079 грн. 61 коп.
В засіданні приймали участь представники:
від позивача: Антіпова Р.М. (довіреність № 167 від 21.10.2013року.)
від відповідача: Тхорик І.І. (паспорт - НОМЕР_1)
Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду з позовом до Фермерського господарства "АВМ - С" про стягнення 28 672 грн. 28 коп. - заборгованості за спожиту електроенергію, 1 703 грн. 13 коп. - пені, 316 грн. 48 коп. - інфляційних втрат, 388 грн. 00 коп. - 3 % річних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі договору № 38 від 26.09.2011 року поставив відповідачу електричну енергію, вартість якої останнім не сплачена.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти даного позову.
Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
26.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Рівнеобленерго" та Селянським фермерським господарством "Відродження" (правонаступником якого є Фермерське господарство "АВМ - С") укладено договір № 38 про постачання електричної енергії (Договір; а.с. 6-16), відповідно до умов якого, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 293,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов цього Договору (пункт 1 Договору).
У відповідності до пункту 2.2.2. Договору постачальник зобов'язався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Відповідно до пунктів 2.3.1. та 2.3.3. Договору споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору та сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
Пунктом 5.1. Договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" та додаток № 2 "Обсяги постачання електричної потужності споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється постачальником на рівні відповідних періодів поточного року.
Згідно пункту 8.1. Договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни визначені Додатком № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".
На виконання умов Договору Постачальник здійснив постачання електричної енергії Споживачу за період 01.07.2012 року по 01.09.2013р. на загальну суму 28 672 грн. 28 коп.
Для оплати отриманої електроенергії відповідачу виставлено та направлено рахунки (а.с. 21-40).
Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 02-08/30 від 15.02.2013р (а.с. 45), з вимогою оплатити існуючу заборгованість за використану електроенергію. Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, коли факт споживання електроенергії відповідачем згідно Договору за період 01.07.2012 року по 01.09.2013р. підтверджується зібраними у справі доказами та за відсутності сплати її вартості, позовні вимоги про стягнення 28 672 грн. 28 коп. боргу судом визнаються обґрунтованими.
Крім того, пунктом 4.2.1. Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3., 2.2.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, споживач сплачує пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
На підставі зазначеного пункту Договору, враховуючи, що відповідач припустився прострочення внесення платежів, позивачем з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", нараховано пеню за період з 17.08.2013р. по 28.01.2014р., розмір якої складає 1 703 грн. 13 коп. (розрахунок а.с. 43).
Згідно частини 2 статті 625 ЦК України позивачем були нараховані інфляційні втрати в розмірі 316 грн. 48 коп. (з 17.08.2013р. по 01.01.2014р.), а також 3 % річних в розмірі 388 грн. 00 коп. (з 17.08.2013р. по 28.01.2014р.) відповідно до поданого позивачем розрахунку. (а.с. 42).
Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене, враховуючи, що існування заборгованості та її розмір підтверджується зібраними у справі доказами, а нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних здійснено позивачем у чіткій відповідності з вимогами чинного законодавства, позовні вимоги про стягнення 28 672 грн. 28 коп. - боргу, 1 703 грн. 13 коп. - пені, 316 грн. 48 коп. - інфляційних втрат, 388 грн. 00 коп. - 3 % річних підлягають задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідача у справі, а тому керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фермерського господарства "АВМ-С" (34631, вул. Шевченка, 24, с. Замостище, Березнівський район, Рівненська область, ідент.номер 2360611411) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, буд. 71, код ЄДРПОУ 05424874) 28 672 грн. 28 коп. - заборгованості за спожиту електроенергію, 1 703 грн. 13 коп. - пені, 316 грн. 48 коп. - інфляційних, 388 грн. 00 коп. - 3 % річних та 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено "31" березня 2014 року
Суддя Романюк Р.В.
Судове рішення № 38071619, Господарський суд Рівненської області було прийнято 26.03.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 918/148/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: