Постанова № 38070980, 02.04.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"02" квітня 2014 р. Справа № 820/3443/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучма Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю представника позивача - Іщук Л.М.,

представника відповідача - Мазницької Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва (далі по тексту - відповідач, КЖРЕП м. Чугуєва), в якому просить суд стягнути суму податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток у загальному розмірі 2069845,65 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач є юридичною особою та платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

КЖРЕП м. Чугуєва до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість за 2012-2014 рр., в яких самостійно визначено суму грошових зобов'язань по податку, але в установлений Податковим кодексом України строк узгоджена сума податкового зобов'язання згідно цих декларацій в повному обсязі відповідачем не була сплачена.

Відповідач до суду надав письмові заперечення, в яких зазначає про необґрунтованість позовних вимог та їх безпідставність у зв'язку з тим, що відповідач пропустив строк звернення до суду згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України відповідно до якої для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених вимог. Також, вважає необґрунтованим посилання позивача на ЗУ "Про державну податкову службу України" який втратив свою законну силу 19.11.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, вказані ним у письмових запереченнях.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено при судовому розгляді справи КЖРЕП м. Чугуєва зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в Чугуївській ОДПІ та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що КЖРЕП м. Чугуєва до Чугуївської ОДПІ було подано податкові декларації з податку на додану вартість за період 2012-2014 рр., а саме: № 9013392722 від 16.01.2012 року, № 9005722265 від 16.02.2012 року, № 9012696974 від 19.03.2012 року, № 9020349260 від 19.04.2012 року, № 9027651138 від 18.05.2012 року, № 9034246789 від 18.06.2012 року, № 9040667120 від 16.07.2012 року, № 9049345726 від 16.08.2012 року, № 9056959167 від 19.09.2012 року, № 9065184495 від 22.10.2012 року, № 9072110225 від 16.11.2012 року, № 9079851257 від 19.12.2012 року, № 9084932556 від 17.01.2013 року, №9008550070 від 20.02.2013 року, № 9013796282 від 18.03.2013 року, № 9020673402 від 16.04.2013 року, № 9028431204 від 17.05.2013 року, № 9042946240 від 17.07.2013 року, № 9051203707 від 19.08.2013 року, № 9058636207 від 19.09.2013 року, № 9065744925 від 17.10.2013 року, № 9073962463 від 18.11.2013 року, № 9081928889 від 19.12.2013 року, № 9087610482 від 17.01.2014 року.

Задекларовані відповідачем до сплати суми податку на додану вартість згідно вказаних податкових декларацій у встановлений законом строк в повному обсязі сплачені не були.

Статтею 34 розділу I Податкового кодексу України визначено види податкових періодів, з яких згідно з пунктом 202.1 статті 202 розділу V Кодексу для податку на додану вартість звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 розділу II Кодексу визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Аналогічна норма для податку на додану вартість передбачена статтею 203 розділу V Кодексу, згідно з пунктом 203.1 якої визначено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, і подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2. ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Враховуючи вищевикладене, останнім днем сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених платником у податковій декларації з податку на додану вартість, буде тридцятий календарний день, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (для платників, які подають звітність щомісячно).

В установлений чинним законодавством термін зазначені у податкових деклараціях суми, платником податків сплачено у повному самостійно не було.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Також, судовим розглядом встановлено, що позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість: №0000071522 від 17.02.2012 року, №0000171522 від 19.04.2012 року, №0000151522 від 24.04.2013 року які були отримані відповідачем.

Пунктом 57.3. ст..57, п.58.3 ст.58 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

На виконання вимог п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (діяв на момент виникнення податкового боргу відповідача) Чугуївською ОДПІ було направлено відповідачу першу податкову вимогу за № 1/50 від 16.11.2001р. та другу за № 2/24 від 21.02.2002 р. про сплату податкового боргу, які були отримані відповідачем 16.11.2001 року та 27.02.2002 року відповідно.

Вищий адміністративний суд у своєму інформаційному листі від 12.04.2012, № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу" зазначив наступне - якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому, далі зазначається у листі, заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір податкового боргу відповідача збільшився та є таким, що не переривався, докази щодо зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Також, як вбачається з матеріалів справи внаслідок несвоєчасної сплати сум грошового зобов'язання позивачем підприємству нараховані суми пені: з ПДВ у розмірі 217245,86 грн.; з податку на прибуток у розмірі 741,58 грн. Зазначені суми пені підтверджуються розрахунками пені, які надані Чугуївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області та знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5. ст. 129 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом (п. 131.2. ст. 131 Податкового кодексу України).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи по суті із урахуванням пені становить 2069845,65 грн. Доказів (розрахунків, платіжних документів та інш.), що спростовують розмір вказаного податкового боргу відповідачем до суду не надано.

Окрім того, суд не погоджується з запереченням відповідача стосовно пропуску строку звернення до суду позивача згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України. Суд зазначає, що відповідно до п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Стосовно посилання позивача на ЗУ "Про державну податкову службу в Україні", який втратив свою законну силу 19.11.2012 року, суд вважає обґрунтованими та правомірними, оскільки, на виконання вищезазначеного закону податковим органом вживалися заходи щодо погашення податкового боргу відповідача (на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: на адресу відповідача направлялися податкові вимоги, які були сформовані в 2001-2002 рр., коли діяв ЗУ "Про державну податкову службу в Україні", який визначав право звернення податкового органу до суду.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства м. Чугуєва (63505, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Карла Лібкнехта, буд. 57, код ЄДРПОУ 22647162) суму податкового боргу у розмірі 2069845 (два мільйона шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 65 коп. з усіх розрахункових рахунків відповідача на розрахунковий рахунок № 34121999700020, код - 37792204, одержувач - Чугуївське УДКСУ в Харківській області, МФО 851011.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виконана 7 квітня 2014 року.

Суддя Кучма Ю.В.