Справа № 346/1311/14-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2014 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Хільчука І.І.,
секретаря Олексюк Г.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України в Рівненської області про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 883711 від 04 січня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
13 березня 2014 року позивач звернувся з даним позовом до суду, підтримуючи який в судовому засіданні він та його представник пояснили, що постановою серії АА2 № 883711 від 4 січня 2014 року інспектора ДПС Рівненської роти ДПС ДАІ Йосак Миколою Миколайовичем його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 510 гривень.
В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що він 04.01.2014 року в 10 годин 06 хвилин а/д Київ-Чоп 275 км. с. Користь, керуючи транспортним засобом Опель Віваро д.н. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45. рухався 112 км /год. Швидкість вимірювалась приладом „Візир" № 0812379.
13 лютого 2014 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції Лубів І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 42037174 та стягнення з нього 1020 гривень в користь держави.
Про зазначену вище постанову він дізнався лише отримавши повідомлення з державної виконавчої служби. Крім цього він тривалий час перебував і на даний час перебуває на стаціонарному лікуванні в різних медичних закладах. оскільки вирішується питання про надання йому групи інвалідності. Саме по вказаних причинах він не оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Вважає постанову такою, що винесена з порушенням чинного законодавства України та підлягає скасуванню з наступних підстав:
При винесенні постанови порушено вимоги ст. 268 КпАП України, а саме, він не був ознайомлений з матеріалами справи, позбавлений права подавати докази, заявляти клопотання, отримати юридичну допомогу фахівця в галузі права.
Порушення ним швидкості руху не зафіксовано технічним засобом, який працює в автоматичному режимі, і постанова винесена за наслідками застосування фіксації порушень правил дорожнього руху приладом „Візир", який не є засобом фіксації, що працює в автоматичному режимі, як того вимагають ст. 14-1, 258 КпАП України. Тому фіксація не відповідає вимогам закону, адже прибор використовувався в ручному режимі управління.
Крім цього до матеріалів справи не долучено фотографії його автомобіля, на якій був би зафіксований саме цей автомобіль та вказано дату та час зйомки. На той час поряд зі ним рухалось ще два автомобілі і який саме автомобіль перевищив швидкість руху не встановлено. На цю обставину він просив звернути увагу інспектора та представити фотознімки, але отримав відмову.
В протоколі про адміністративне правопорушення інспектор записав, що швидкість вимірювалась приладом „Візир" № 0812379, а в постанові про адміністративне правопорушення від 04.01.2014 року серії АА2 № 883711 інспектор записав, що швидкість руху автомобіля зафіксована приладом „Візир" № 0812518.
Знаючи, що до роботи з приладом „Візир" допускаються працівники, які здали заліки із застосування цього приладу, а сам прилад повинен пройти метрологічну перевірку на відповідність його встановленим стандартам, він завдав відповідні питання інспектору, але відповіді не отримав.
Він просив інспектора показати службове посвідчення, щоб пересвідчитись у особі інспектора, оскільки нагрудний знак у нього був відсутній, але йому посвідчення не пред'явили і він не мав можливості записати його прізвище.
Винесення зазначеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності порушує його право, передбачене ст. 7 КУпАП, відповідно до якого, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв'язку з адміністративними правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, у відповідності принципу суворого дотримання законності.
Вважає, що інспектор Йосак М.М. не об'єктивно оцінив дорожні обставини, а сам протокол про адміністративне правопорушення складений безпідставно та з порушенням законодавства України, свої дії вважає правильними, а тому просить суд поновити строк на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 883711 від 04.01.2014 року, винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС ДАІ прапорщиком міліції Йосак М.М. про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 с. 122 КпАП України скасувати.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив.
З'ясувавши обставини в адміністративній справі, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 883711 від 04 січня 2014 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП України, за те, що він, начебто, 04.01.2014 року в 10 годин 06 хвилин а/д Київ-Чоп 275 км. с. Користь, керуючи транспортним засобом Опель Віваро д.н. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45. рухався 112 км /год. Швидкість вимірювалась приладом „Візир" № 0812379. згідно даної постанови на позивача накладено штраф у розмірі 510 гривень.
Інших доказів вини позивача у вчиненому адміністративному правопорушенні відповідач не надав.
Відповідно до вимог ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В протоколі про адміністративне правопорушення інспектор записав, що швидкість вимірювалась приладом „Візир" № 0812379, а згідно постанови про адміністративне правопорушення від 04.01.2014 року серії АА2 № 883711 швидкість руху автомобіля зафіксована приладом „Візир" № 0812518.
В постанові у справі про адміністративне правопорушення та в доданих до неї матеріалах не міститься даних про допуск вказаного засобу вимірювальної техніки до застосування в Україні, повірку, похибки при вимірюваннях, що робить вимірювання незаконними у відповідності до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Інспектором не надано сертифікат відповідності приладу „Візир" та атестата відповідності комплексної системи захисту інформації /КСЗІ/ в базі Держспецзв'язку, що є обов'язковим відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" та п. 18 ст. 16 Закону України "Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України".
Суд вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектор ДПС порушив порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Оскільки докази, які підтверджують вину позивача у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.122 КУпАП, відсутні, то оскаржувана постанова винесена без належних доказів вини ОСОБА_1. В такому випадку позивач був обмежений у правах, наданих йому ст. 268 КУпАП.
Крім того позивачем пропущено строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення з поважних причин, оскільки він дізнався про існування постанови тільки після відкриття виконавчого провадження, але через свій стан здоров'я не зміг вчасно звернутися до суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 883711 від 04 січня 2014 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП, і накладено адміністративний штраф у розмірі 510 грн. не відповідає вимогам закону, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому її слід скасувати.
На підставі ст.,ст.122 ч.3, 288, 289, 293 КУпАП та керуючись ст.,ст.159-163, 167, 171-2 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 встановлений законом процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 883711 від 04 січня 2014 року, винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС ДАІ прапорщиком міліції Йосак М.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, і накладення адміністративного штрафу в розмірі 510 грн. скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Оригінал постанови зберігається в матеріалах справи № 346/1311/14-а.
Суддя: Хільчук І. І.
Судове рішення № 38070556, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області було прийнято 31.03.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 346/1311/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: