Вирок № 38069646, 07.04.2014, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/1358/13-к

Провадження №1-кп/319/5/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2014 року смт Куйбишеве

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Скляра С.Ю.,

при секретарі судового засідання Малій І.О.,

за участю прокурора Вінницького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080270001109 від 27 вересня 2013 року, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Зайсан Республіки Казахстан, громадянина України, росіянина, маючого середню освіту, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

- 13.08.1996р. Бердянським міським судом Запорізької області за ч.3 ст.140, ч.3 ст.141, стст.42,43 Кримінального кодексу України 1960 року (далі - КК України 1960 року) до позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, звільнений 29.03.2004р. після відбуття строку покарання;

- 18.10.2005р. Бердянським міським судом Запорізької області за ст.395 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до арешту на строк 2 місяців, звільнений 17.01.2006р. після відбуття строку покарання;

- 21.02.2007р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 років;

- 06.05.2008р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 3 років 1 місяця;

- 22.08.2008р. Приморським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців, звільнений 28.10.2011р. після відбуття строку покарання;

- 30.12.2013р. Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 років,

по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи засудженим за вчинення корисного злочину, за який судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення не став та повторно вчинив аналогічний злочин.

Так, 26 вересня 2013 року приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_1, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, знаходячись в приміщенні «Аптеки сімейної» товариства з обмеженою відповідальністю «Анастасія» (далі - ТОВ «Анастасія»), розташованої по вул.Євтушенка, 1-В в смт Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області, скориставшись тим, що ОСОБА_2 і фармацевт аптеки ОСОБА_3 його не бачать, зайшов за прилавок, звідки шляхом вільного доступу з картонної коробки таємно викрав грошові кошти в сумі 5215 грн., належні ТОВ «Анастасія», після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник. В результаті вчиненої крадіжки ТОВ «Анастасія» було завдано матеріальних збитків на суму 5215 грн..

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що у серпні 2008 року був засуджений за вироком Приморського районного суду Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців, після відбування покарання звільнився у жовтні 2011 року, але у вересні 2013 року знову вчинив корисливий злочин.

Обвинувачений пояснив, що 26 вересня 2013 року після обіду разом із ОСОБА_2 прибув на таксі з м.Бердянська до смт Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області у власних справах. Приблизно о 17 год. 00 хв. зайшов до приміщення «Аптеки сімейної» ТОВ «Анастасія» з метою придбання лікувального препарату. Користуючись відсутністю сторонніх покупців та фармацевта аптеки, він зайшов за прилавок, звідки з картонної коробки викрав грошові кошти в сумі 5215 грн., після чого з викраденим майном залишив приміщення аптеки. З часом викрадені грошові кошти витратив на особисті потреби.

Обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював час вчинення інкримінованого йому злочину, розмір викрадених грошових коштів та інші обставини справи, зазначені в обвинувальному акті та вироку суду. Щиро покаявся, прохав суворо його не карати.

Суд вважає, що показання ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учаснику судового провадження також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст.337 КПК України і обмежено допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_1 таємно викрав чуже майно, вчинивши крадіжку повторно, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що ним вчинено злочин середньої тяжкості.

З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що він має визначене і постійне місце проживання, де характеризується задовільно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на даний час не працевлаштований, суспільно корисною працею не займається, військовозобов'язаний, раніше судимий.

Як обставина, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд враховує його щире каяття.

Як обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_1, суд враховує рецидив злочинів.

З урахуванням наявності обставин, які як пом'якшують покарання та і обтяжують його, враховуючи особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, що він в цілому по матеріалах справи характеризується задовільно, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, позицію прокурора і потерпілої особи, суд, керуючись стст.63,65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, основне покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції частини статті.

Вирішуючи питання про призначення остаточного покарання ОСОБА_1, суд бере до уваги, що обвинувачений 30 грудня 2013 року був засуджений Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 років.

З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 винен в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, а тому покарання йому повинно бути призначено за правилами, передбаченими в частинах першій - третій статті 70 КК України.

Керуючись ч.4 ст.70 КК України, суд вважає за необхідне остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на певний строк, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

При розгляді кримінальної справи суд не вбачає підстав для можливого виправлення ОСОБА_1 в умовах без ізоляції від суспільства.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

У кримінальній справі потерпілою особою - ТОВ «Анастасія» був пред'явлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов потерпілої особи про відшкодування заподіяного злочином матеріального збитку на загальну суму 5215 грн. визнав повністю, а тому суд, керуючись ст.129 КПК України, ґрунтується на висновках про доведеність підстав і розміру позову, які ніким не оспорюються, а також на матеріалах кримінальної справи, з урахуванням чого задовольняє позов повністю.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись стст.368,370 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (двох) років 3 (трьох) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 грудня 2013 року, більш суворим, призначеним за даним вироком, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (двох) років 3 (трьох) місяців.

Початок строку відбування ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі відраховувати з 07 квітня 2014 року, зарахувавши у строк відбування покарання ту частину покарання, що відбута за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 30 грудня 2013 року, тобто за період з 30 грудня 2013 року по 06 квітня 2014 року включно.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання судовим рішенням законної сили, - не застосовувати.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Анастасія», - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Анастасія» (юридична адреса: 71001 Запорізька область, Куйбишевський район, смт Куйбишеве, вул.Євтушенка, 1-В, ідентифікаційний код юридичної особи 23794818) грошові кошти в сумі 5215 (п'яти тисяч двохсот п'ятнадцяти) гривень на відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином.

Речовий доказ: DVD-R диск «Verbatim» об'ємом 4,7 GB, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити у справі.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: С.Ю.Скляр