ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2014 р. Справа № 914/417/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Управління житлово-комунального господарства і будівництва
Трускавецької міської ради,
вул. Бориславська, 1,м. Трускавець,Львівська область,82200
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про спонукання укласти договір
за участю представників сторін:
від позивача: представники не з'явилися
від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №01/08 від 24.02.14)
ВСТАНОВИВ:
Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради звернулось до господарського суду Львівської області з позовною вимогою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про спонукання укласти договір.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.02.14 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 20.02.14.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.02.14 матеріали справи № 914/417/14 передано за підсудністю до господарського суду Івано-Франківської області.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2014 року прийнято справи №914/417/14 до свого провадження і призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.03.2014 року. Ухвалою суду від 18.03.2014 року відкладено розгляд справи на 03.04.2014 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання (вх. №4881/14 від 31.03.2014) про розгляд справи за відсутності представника позивача, зазначивши при цьому, що позивач позовні вимоги підтримує повністю. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. У своїй позовній заяві (вх. №2970/14 від 28.02.2014) позивач вказує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач) здійснив реконструкцію житлового будинку під багатоповерховий житловий будинок з магазинами і фізіотерапевтичними приміщеннями на АДРЕСА_2, що підтверджується поданою в інспекцію ДАБК у Львівській області декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 15.06.2011 року.
Посилаючись на ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач зазначив, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
За словами позивача, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до зазначеного вище закону встановлено рішенням Трускавецької міської ради №176 від 26.07.2011 року "Про затвердження положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець" (зі змінами, внесеними згідно з рішенням №389 від 27.09.2012 року). Відповідно до п. 4 зазначеного рішення повноваження на укладання, реєстрацію, внесення змін, припинення дії, розірвання, поновлення договорів про пайову участь фізичних і юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець покладені на Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради.
Відповідно до позовної заяви загальна вартість робіт згідно кошторису, зазначеного в поданій до інспекції ДАБК у Львівській області декларації про готовність об'єкта до експлуатації, становить 915 000, 00 грн. (вартість робіт по реконструкції житлового будинку під багатоповерховий житловий будинок становить 221 950, 00 грн., вартість робіт по реконструкції житлового будинку під магазин і фізіотерапевтичні приміщення - 693 050, 00 грн.).
Як стверджує позивач, згідно з п. п. 2.2.1 Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець, затвердженого рішенням Трускавецької міської ради №176 від 26.07.2011 року (зі змінами, внесеними згідно з рішенням №389 від 27.09.2012 року) величина пайової участі для замовника при будівництві нежитлових будівель та споруд становить 7 (сім) відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування. Згідно п. п. 2.2.2 зазначеного Положення величина пайової участі для замовника при будівництві багатоквартирних житлових будинків становить 3 (три) відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування. Таким чином, розмір пайової участі відповідача в частині реконструкції житлового будинку під багатоповерховий житловий будинок становить 6 658, 52 грн., в частині реконструкції житлового будинку під магазини і фізіотерапевтичні приміщення - 48 513, 86 грн., а всього - 55 172, 38 грн.
За словами позивача, відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та рішення Трускавецької міської ради № 176 від 26.07.2011 року "Про затвердження Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець" (зі змінами, внесеними згідно з рішенням №389 від 27.09.2012 року) укладення договору про пайову участь є обов'язковим, незалежно від згоди іншої сторони.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме ч.2 ст.40, згідно з якою замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, позивач вважає, що в силу ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України відповідач зобов'язаний укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець.
За твердженнями позивача, відповідач ухиляється від укладання передбаченого Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець і тому позивач у своїй позовній заяві просить суд спонукати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 укласти з Управлінням житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради Львівської області договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець у наступній редакції:
ДОГОВІР
про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавця
Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради, в особі начальника Терлецького Ю.Б., який діє на підставі Положення та рішення Трускавецької міської ради від 26 липня 2011 року № 176 "Про затвердження Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавець" (далі - Управління) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Забудовник), разом пойменовані - Сторони, уклали цей Договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. Відповідно до цього Договору Забудовник, що здійснює реконструкцію житлового будинку під багатоповерховий житловий будинок з магазинами і фізіотерапевтичними приміщеннями на АДРЕСА_2 (далі - Об'єкт містобудування) приймає пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавця.
2. Обов'язки сторін
2.1. Забудовник зобов'язується:
2.1.1. Перерахувати у визначений цим Договором термін суму пайової участі в розмірі 55 172, 38 (п'ятдесят п'ять тисяч сто сімдесят дві) грн. 38 коп. на спеціальний рахунок міського бюджету м. Трускавця № 31517931700018 в УДК м. Трускавця, код платежу 50110000, МФО 825014, ЄДРПОУ 23949669. Розрахунок величини пайової участі є невід'ємною частиною цього Договору.
2.1.2. При збільшенні фактичної кошторисної вартості Об'єкта містобудування на момент введення його в експлуатацію, повідомити про це Управління та укласти додатковий договір до основного, де зазначається уточнена сума пайової участі, яка підлягає сплаті Забудовником.
2.1.3. Надавати Управлінню для ознайомлення проектно-кошторисну документацію на Об'єкт містобудування.
2.1.4. Надати Управлінню довідки за підписами генерального проектувальника (проектувальника) та забудовника, скріплені печатками вказаних осіб, про кошторисну вартість будівництва Об'єкту містобудування відповідно до проектної документації на момент укладення цього Договору, а у випадку збільшення фактичної кошторисної вартості Об'єкта містобудування - на момент введення його в експлуатацію.
2.1.5. Перерахувати кошти відповідно до п.2.1.1, п. 2.1.2 цього Договору в повній сумі єдиним платежем (або частинами за графіком) до прийняття Об'єкта містобудування в експлуатацію.
2.1.6. Надати Управлінню копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації (або сертифіката).
2.2. Управління зобов'язується:
2.2.1. На вимогу Забудовника надавати йому довідки про виконання умов цього Договору.
3. Відповідальність сторін
3.1. За невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.
3.2. У разі прострочення строків сплати пайової участі згідно п.2.1.5 цього Договору, Забудовник сплачує Управлінню на рахунок, визначений в п.2.1.1 цього Договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.
4. Інші умови
4.1. Зміни до цього Договору вносяться у встановленому законодавством порядку за взаємною згодою Сторін шляхом укладання відповідних додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього Договору.
4.2. Цей Договір складений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.
4.3. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Забудовником своїх зобов'язань за цим Договором.
5. Адреси та реквізити сторін
Управління Забудовник
УЖКГ і Б Трускавецької міської ради ФОП ОСОБА_1
м. Трускавець, вул. Бориславська, 1 АДРЕСА_1
Начальник________ ФОП ОСОБА_1______
Терлецький Ю.Б.
Відповідач з поданим позовом не погоджується. Подав суду відзив (вх. № 5112/14 від 02.04.14) в якому вказує, що 23 липня 2007 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку з влаштуванням кафе-бару по АДРЕСА_2.
Згідно відзиву на позовну заяву ФОП ОСОБА_1 був забудівельником - підрядником, що виконував замовлення для фізичних осіб, які по закінченню будівництва оформили право власності на нерухомість. В процесі ведення будівництва Трускавецька міська рада звернулась з вимогою до ФОП ОСОБА_1 внести пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Трускавця. 10.11.2010 року між сторонами було укладено договір, який того ж дня виконано, тобто сплачено належну суму пайового внеску 28 821 грн. 95 коп., що підтверджується квитанцією банку.
За словами відповідача, після проведення платежу Трускавецька міська рада видала ФОП ОСОБА_1 довідку №188 від 10.11.2010 року (яка була необхідною умовою для видачі декларації про готовність об'єкта до експлуатації) про те, що претензій та зауважень не має. 15 червня 2011 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано ФОП ОСОБА_1 Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована за №ЛВ 14311005714.
У своєму відзиві відповідач посилається також на ч.2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в якій йдеться про те, що Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Крім того, відповідач вказав, що відповідно до ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Таким чином, відповідач вважає, що за змістом положень ч. 1, 2, 3, 8 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов'язок взяти участь у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту згідно з наведеним законом покладається на замовників, які мають намір щодо забудови земельної ділянки у даному населеному пункті, подали до органу місцевого самоврядування звернення про укладення договору про пайову участь з відповідними документами, при цьому це звернення має бути зареєстроване органом місцевого самоврядування.
Також, за словами відповідача, в даному випадку позивач не дотримувався встановленого п. 2 ст.181 Господарського кодексу України загального порядку укладання господарських договорів і не надсилав відповідачу їх проектів, підписаних та скріплених печаткою позивача. З огляду на викладене, відповідач просив суд в позові відмовити.
Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.
Згідно ч.1, 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Трускавецької міської ради №176 від 26 липня 2011 року "Про затвердження Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавця" затверджено типову форму Договору про пайову участь в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавця, а також делеговано управлінню житлово-комунального господарства і будівництва міської ради повноваження на укладання, реєстрацію, внесення змін, припинення дії, розірвання, поновлення договорів про пайову участь фізичних і юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавця.
Відповідно до ч.9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
З матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2011 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована за №ЛВ 14311005714. Також на вказану декларацію посилається позивач у своїй позовній заяві.
Згідно п.11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. В спірному випадку, об'єкт будівництва був введений в експлуатацію 15 червня 2011 року.
Таким чином наявність декларації про готовність об'єкта до експлуатації, як доказу того, що об'єкт дійсно здано в експлуатацію, є тим моментом, з яким законодавство встановлює граничний термін щодо можливості укладення договору на пайову участь в обов'язковому порядку.
Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Враховуючи фактичні обставини справи та приписи ст.187 Господарського кодексу - суд прийшов до висновку про те, що спір про спонукання до укладення відповідного виду договорів може розглядатись в суді за умови звернення сторони з вимогою про укладення договору в межах встановленого законом терміну, оскільки в цьому періоді діє обов'язок по укладенню договору, встановлений законом. За межею цього терміну договірний спір може розглядатись в суді тільки при наявності згоди сторін /угода сторін, попередній договір/ - п.1 ст.187 Господарського кодексу, що в спірному випадку відсутнє.
За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, враховуючи вимоги діючого законодавства - не знайшов підстав для задоволення вимог позивача.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За наведених обставин, суд вважає вимогу позивача необгрунтованою, а позов таким, який не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1, 2, 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 187 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 43, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В позові Управління житлово-комунального господарства і будівництва Трускавецької міської ради / 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Бориславська, 1/ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / про спонукання укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Трускавця в редакції, вказаній в позовній заяві - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.04.14
Суддя Фрич М. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Гавінська Л.Д. 07.04.14
Судове рішення № 38069253, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 03.04.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/417/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: