Рішення № 38067916, 26.03.2014, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Справа № 213/4946/13-ц

Номер провадження 2/213/199/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2014 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючого судді - Соловйової Л.Я.

при секретарі - Іващенко Н.О.

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої залиттям квартири,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Свої вимоги обґрунтовують тим, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. 29.05.2013 року їх квартира була затоплена каналізаційними стоками з квартири АДРЕСА_2, в якій мешкає ОСОБА_6. В той же день представниками дільниці №4 КП "Житлово-експлуатаційної організації №20" був складений акт, згідно якого затоплення сталось з вини відповідача. У зв"язку із затопленням в їх квартирі пошкоджено коридор, ванна кімната і туалет. Відповідачка відмовляється добровільно відшкодувати матеріальну шкоду. Позивачі завдану їм матеріальну шкоду оцінюють в 1000 грн. Окрім цього, раніше з квартири відповідача також відбувалось затоплення їх квартири, однак вони не звертались з цього приводу.

Також зазначають, що діями відповідачки їм була завдана і моральна шкода, вони втратили спокій, стали страждати безсонням. Просять стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Ухвалою від 13.02.2014 року в якості співвідповідача було залучено Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №20".

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та викладені в позові обставини, просив позов задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що 29.05.2013 року квартира АДРЕСА_1, в якій він проживає разом з дружиною ОСОБА_2 та належить їм на праві власності, була затоплена каналізаційними стоками з квартири АДРЕСА_2 цього ж будинку, в якій проживає відповідач. Коли він побачив, що на стелі з"являються плями, він піднявся до квартири відповідачки, однак дверні ніхто не відчинив. Він викликав слюсарів, які перекрили воду по під'їзду, а потім прочистили каналізаційний стояк. Був складений акт, згідно якого значиться, що затоплення їх квартири сталося з вини халатного відношення мешканців квартири АДРЕСА_2.

Коли прийшов син відповідачки, він піднявся з ним в її квартиру. Син відсунув пральну машинку та включив воду, на з'єднанні шланги пральної машинки із зливною трубою - стала з"являтися вода. Шланг пральної машинки був не герметично приєднаний до труби та пропускав воду, каналізаційних стоків на підлозі у ванній кімнаті в квартирі відповідачки він не бачив. Слідів витікання каналізаційних стоків через верх унітазу і поверх ванни - не було. Вони намагались мирним шляхом вирішити з відповідачкою питання стосовно відшкодування матеріальної шкоди, у зв"язку із затопленням їх квартири, однак ОСОБА_3 відмовилась. Також пояснив, що вони у зв"язку із затопленням квартири змушені були шпаклювати стелю та стіни в затоплених коридорі, ванній та туалеті, переклеювати шпалери в коридорі, для чого купували необхідні будівельні матеріали. Клей для шпалер купували двічі, оскільки один з них виявився не якісним. Також пояснив, що їхній син ОСОБА_7 мешкає окремо. Йому завдана також моральна шкода. З приводу затоплення квартири переживає до цього часу. Втратив спокій, погіршився стан його здоров'я. Від призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовився. Наполягав на розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Пояснила, що з квартири відповідачки їх неодноразово заливало водою, про що були складені акти та у зв»язку з чим між нею та відповідачкою виникають сварки і непорозуміння. Все це впливає на її стан здоров"я. Внаслідок затоплення 28.05.2013 року їх квартири, вона нервувала, порушився її сон. ОСОБА_3 не бажає вирішити питання в позасудовому порядку. У зв»язку із затопленням квартири були пошкоджені стеля і стіни в коридорі і ванній кімнаті. Вони купували шпалери та клей, змушені були роботи ремонт. За ремонтні роботи заплатили громадянці ОСОБА_8 600 гривень. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Від призначення судової будівельно-технічної експертизи відмовляється.

Відповідачка ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, пояснила, що затоплення квартири позивачів сталося не з її вини. Вона в період з 24.05.2012 року по 27.05.2013р. знаходилась на весіллі в м.Біла Церква. В день затоплення -28.05.2013р. знаходилась на роботі з 07 годин ранку до 19.00 годин вечора. Її син прийшов раніше до неї додому та по телефону повідомив, що їх квартиру затоплює каналізаційними стоками. Прийшовши додому вона побачила, що в її квартирі ванна та унітаз забиті каналізаційними стоками, що можливе при спусканні води з квартир верхніх поверхів. Слюсар з КП "ЖЕО №20" прочистив каналізацію. Вважає, що залиття квартири позивачів стало з вини квартир, які розташовані над її квартирою. Згодна, з тим, що відбулось залиття квартири позивачів, але своєї вини в цьому не вбачає. В разі вирішення спору мирним шляхом згодна сплатити частину від суми позову, вважає, що сума матеріальної і моральної шкоди повинна бути розподілена на власників трьох квартир по стояку з 5-го по 3-й поверх. При вирішенні справи судом позов не визнає повністю, просить відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача -ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що за правилами ст.383 ЦК України, приміщення загального користування, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, належить власникам квартир у дво- або багатоповерховому житловому будинку на праві спільної сумісної власності. Із акту складеного 29.05.2013 року слідує, що було забито каналізаційну трубу, обов"язок по утриманню якої покладено на всіх мешканців будинку. Над квартирою відповідачки знаходяться ще три квартири, вина відповідачки в затопленні квартири позивачів не доведена. Крім того, на час затоплення ОСОБА_3 була на роботі, водою та водовідведенням не користувалась. Позовні вимоги стосовно стягнення моральної шкоди не обґрунтовані належним чином, доказів про погіршення стану здоров"я позивачів внаслідок факту затоплення їх квартири - не надано. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" - у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Заперечення проти позову не надали, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності їх представника до суду не надходило. Судом ухвалено про розгляд справи без участі представника Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20".

Із пояснень свідка ОСОБА_9 слідує, що 28.05.2013 року повертаючись з роботи, на лаві біля будинку його зустріли сусіди з першого поверху - позивачі і повідомили, що їх квартиру заливає зверху. Він та ОСОБА_1 зайшли до квартири його матері, яка є відповідачкою по справі. Підлога в ванній кімнаті була залита водою. Через верх ванної та унітазу вода не лилась. Для того, щоб перекрити воду він відсунув пральну машинку, оскільки кран був за нею. Йому прийшлось зняти шланг, який вставлявся з пральної машинки в стічну трубу, щоб розібратися в чому справа.

Він попросив, щоб з 4-го та 5-го поверхів не спускали воду, зняв унітаз в квартирі матері та побачив, що каналізаційна труба була забита. Після цього, поїхав в КП "ЖЕО".

Свідок Савенко В.В. суду пояснив, що він працював слюсарем аварійної служби КП "ЖЕО -20", яке на даний час перебуває в стадії ліквідації. Обслуговуванням будинку позивачів займається ТОВ "Сіті-Сервіс", де він працює слюсарем.

28.05.2013 року надійшла заявка від майстра дільниці - Боднар М.П. про затоплення квартири АДРЕСА_1. Він з ОСОБА_12 прийшли до вказаної квартири, двері відкрив ОСОБА_1 та повідомив, що їх квартиру заливає зверху. Вони піднялись поверхом вище в квартиру АДРЕСА_2 та з"ясували, що забитий каналізаційний стояк. Син відповідачки в квартирі намагався сам прочистити стояк. У відповідачки в квартирі унітаз був забитий стічними водами. Вони прочистили стояк. У зв"язку із затопленням квартири майстром дільниці Боднар М.П. був складений акт, який він підписав в кінці травня 2013 року.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він працював слюсарем-сантехніком дільниці №4 КП «ЖЕО №20». Від майстра дільниці Боднар М.П. 29.05.2013 року йому поступила заявка про затоплення квартири АДРЕСА_1 Він вийшов на місце, в квартирі ОСОБА_1 побачив на стелі у коридорі та ванній кімнаті мокрі плями. Потім він піднявся поверхом вище до квартири АДРЕСА_2 цього ж будинку, двері квартири ніхто не відчиняв, не було нікого вдома. Він перекрив воду в підвалі в третьому під»їзді будинку та пішов по інших заявках. В акті обстеження квартири від 29.05.2013 року його підпис відсутній.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також ОСОБА_7 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.06.1993 року (а.с. 9). Позивачі зареєстровані та проживають за вказаною адресою (а.с.12,13).

Відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від АДРЕСА_3.10.1997р. (а.с.АДРЕСА_3).

29.05.2013 року представниками дільниці №4 КП "ЖЕО № 20" в складі старшого майстра дільниці Позднякова В.І., майстра дільниці Боднар М.П., слюсаря-сантехніка аварійної служби дільниці - Савенко В.В. складений акт обстеження квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого встановлено, що 28.05.2013 року о 13.02 год. надійшла заявка від мешканців квартири АДРЕСА_1 про те, що їх заливає з квартири АДРЕСА_2, мешканців якої немає дома. 28.05.2013р. о 18.30 год. надійшла заява від мешканців квартир АДРЕСА_2 про те, що забитий центральний стояк каналізації квартир АДРЕСА_2,АДРЕСА_3,АДРЕСА_4 будинку. При виході на місце слюсарем-сантехніком аварійної служби було виявлено, що забитий стояк центральної каналізації квартир АДРЕСА_2, АДРЕСА_3,АДРЕСА_4. Вода на підлозі в санвузлі кв.АДРЕСА_2, поломка у з»єднанні унітазу з гофрою на зливі і через пробку зливу пральної машинки. Оскільки мешканців квартири АДРЕСА_2 дома не було, вода просочилася в квартиру АДРЕСА_1. Слюсарем-сантехніком аварійної служби спільно з мешканцем квартири АДРЕСА_2 прочищена каналізація. В квартирі АДРЕСА_1 затоплено санвузол (стеля, стіни побілка 4,5 м.кв., коридор частково (стеля) побілка 2 м.кв. Акт підписаний представниками дільниці №4 КП «ЖЕО №20» та позивачем ОСОБА_1. разом з цим встановлено, що відсутній підпис слюсаря-сантехніка ОСОБА_13 (а.с.7).

Також встановлено, що у зв»язку із залиттям квартири, позивачі робили ремонт для чого 18.12.2013 року купували шпалери на суму 195 грн. (а.с.32), клей для шпалер, шпаклівку, крейду на загальну суму 67,40 грн. (а.с.33). 23.12.2013 року позивачами було придбано клей на суму 16.00 грн. (а.с.34). Як пояснив позивач ОСОБА_1, вказаний клей виявився не якісним.

Згідно розписки від 25.12.2013 року, слідує, що ОСОБА_8 за здійснені ремонті роботи після залиття квартири в коридорі та санвузлі квартири АДРЕСА_1 - отримала 600 грн. (а.с.49).

Згідно копії акту від 14.10.1999 року, складеного представниками Державного комунального підприємства "Житлово-комунальна контора №6" за участю мешканця квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 слідує, що у зв"язку з несправністю крану гарячої води в квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку, відбулось затоплення квартири АДРЕСА_1 - кухня (стеля, стіни), ванна кімната (стеля, стіни), де необхідно провести ремонтні роботи (а.с.11).

Із довідки №7/39 від АДРЕСА_3.01.2014 року слідує, що ОСОБА_3 працює в ПАТ "ПЗГК" та згідно графіку роботи 28.05.2013 року знаходилась на робочому місця з 7.00 год. до 19.00 год. (а.с.47).

Син відповідачки ОСОБА_9 знаходився на роботі 28.05.2013 року з 8.00 год. до 16.45 год. (а.с.48).

Судом також встановлено і сторонами не оспорювався той факт, що ОСОБА_7 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, але є власником вказаної квартири. Вимог останній до відповідачів не заявляв.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, щодо відшкодування шкоди особою, винною у її завданні.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В судовому засіданні встановлений факт затоплення квартири позивачів водою з квартири відповідачки. Вина ОСОБА_3 в залитті квартири позивачів підтверджується актом обслідування квартири від 29.05.2013р., де вказано, що поломка сталась в з»єднанні унітазу з гофрою та через пробку зливу пральної машинки вода просочилась в квартиру позивачів. У вказаному акті про затоплення квартири АДРЕСА_2 і АДРЕСА_1 каналізаційними стоками нічого не зазначено.

Відповідач ОСОБА_3 доказів того, що завдання позивачам шкоди внаслідок затоплення квартири сталося не з її вини - суду не надала. Зазначені доводи не спростувала. Із пояснень свідка ОСОБА_13 встановлено, що в коридорі та ванній кімнаті позивачів 28.05.2013 року він бачив мокрі плями на стелі. В квартирі відповідачки ОСОБА_3 - не був, так як квартира була закрита. Свідок ОСОБА_15 пояснив, що він разом з сином відповідачки в квартирі АДРЕСА_2 прочищали центральну каналізацію.

Доказів про наявність вини відповідача КП «ЖЕО №20» в залитті квартири позивачів - судом не добуто.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом сторонам були надані рівні права щодо надання доказів та доведення їх переконливості на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Позивачами надані докази на підтвердження придбання необхідних будівельних матеріалів для відновлення стану затопленої частини їх квартири на суму 262,40 грн. (а.с.32-33). Товарний чек №249 від 23.12.2013 року щодо придбання клею на суму 16 грн. (а.с.34), суд не може взяти до уваги, так як із пояснень позивача слідує, що клей для шпалер вони купували двічі, оскільки один з них виявився неякісним. Розписку громадянки ОСОБА_8 про отримання коштів в розмірі 600 грн. за виконання ремонтних робіт в квартирі позивачів, суд також не може взяти до уваги як належний доказ на підтвердження затраченої суми необхідної для відновлення стану квартири позивачів. Переліку проведених ремонтних робіт та розрахунку їх вартості суду не надано. Інших доказів на підтвердження виконаних робіт суду не надано.

Що стосується пояснень відповідачки ОСОБА_3 стосовно вини мешканців квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 їх будинку, в затопленні квартири позивачів, то дана обставина в судовому засіданні не підтверджена. доказів таких суду не надано. В акті від 29.05.2013 року також не зазначено, що каналізаційні стоки в квартирі відповідачки переливались через ванну та унітаз, через забиття центральної каналізації, що могло бути причиною затоплення квартири позивачів.

Як встановлено судом, неодноразово відбувалось затоплення квартири АДРЕСА_1, в якій машкають позивачі - з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 (акти від 14.10.1999р. (а.с.11) та 29.05.2013р. (а.с.7).

Згідно з п.5 ст.319 ЦПК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Враховуючи ступінь вини відповідачки ОСОБА_3, яка полягає в тому, що вона, як власниця квартири, повинна слідкувати, як за технічним станом квартири, так і нести відповідальність за свої дії та дії мешканців своєї квартири, суд вважає, що завдана шкода позивачам, у звязку з затопленням їх квартири, повинна бути відшкодована відповідачкою ОСОБА_3 в розмірі 262,40 грн., тобто лише в розмірі підтверджених понесених матеріальних збитків (а.с.32-33), оскільки від проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачі відмовились, наполягали на розгляді справи на підставі наявних у справі доказів. Відповідачка ОСОБА_3 та її представник клопотання про проведення вказаної експертизи не заявляли. В задоволенні іншої частини вимог по відшкодуванню матеріальної шкоди -позивачам необхідно відмовити.

Що стосується відшкодування завданої моральної шкоди, то суд вважає, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню також частково.

Приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Судом встановлено, що дійсно діями відповідача ОСОБА_3 позивачам було завдано моральної шкоди. Суд враховує на те, що квартира позивачів дійсно була затоплена 28.05.2013 року з вини мешканки квартири АДРЕСА_2, у зв"язку з чим був порушений звичайний спосіб життя позивачів, що призвело до втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагало від позивачів додаткових зусиль для організації свого життя.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить з Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та приписів ст.23 ЦК України, відповідно до якої розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, тощо. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Розмір моральної шкоди, яку просять стягнути позивачі з відповідача ОСОБА_3, на думку суду, є завищеним. В зв'язку з цим, суд вважає, що вимоги про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду, слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 по 150 гривень на користь кожного позивача. В іншій частині стягнення моральної шкоди, слід відмовити позивачам.

Крім цього, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3, на користь кожного з позивачів судовий збір в розмірі по 229 грн. 40 коп..

В стягненні матеріальної і моральної шкоди з відповідача КП «ЖЕО №20» позивачам слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не доведено факт заподіяння шкоди позивачам стосовно залиття їх квартири з вини вказаного відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 23 ч.5, 319,386,1166,1167,1192 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої залиттям квартири- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану залиттям квартири за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 262 (двісті шістдесят дві) гривні 40 коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 моральну шкоду завдану залиттям квартири в сумі по 150 гривень на користь кожного.

В задоволенні іншої частини вимог щодо стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

В стягненні матеріальної і моральної шкоди з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №20" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.Я.Соловйова