Ухвала суду № 38066993, 03.04.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

03 квітня 2014 р. Справа № 902/1597/13

За заявою Міського комунального підприємства "Енергоресурс" № 124 від 20.03.2013р. про розстрочення виконання рішення

У справі за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

до: Міського комунального підприємства "Енергоресурс" (вул. Леніна, 41, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)

про стягнення 1 032 992,25 грн.

Суд:

Суддя Кожухар М.С.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники:

заявника/боржника: не з"явився

стягувача: не з"явився

В С Т А Н О В И В :

14.01.2014р. господарський суд Вінницької області прийняв рішення у даній справі, яким позов задоволено частково; стягнуто з МКП "Енергоресурс" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" 450 000 грн. основного боргу, 50 968,75 грн. пені, 32 893,55 грн. інфляційних втрат, 80 161,21 грн. - 3% річних та 20 660 грн. витрат зі сплати судового збору.

31.01.2014р. на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.01.2014р. видано відповідний наказ.

21.03.2014р. до суду надійшла заява № 124 від 20.03.2013р. Міського комунального підприємства "Енергоресурс" про розстрочення виконання рішення господарського суду Вінницької області від 14.01.2014р. у справі № 902/1597/13 до 31 грудня 2014 року.

Дана заява мотивована наступним.

Боржник знаходиться у важкому фінансовому стані, у зв'язку із заборгованістю споживача теплової енергії - ДЗ «Відділкова лікарня ст. Жмеринка ПЗЗ» за спожите тепло, що станом на 1 березня 2014 року становить 1 064 640,14 грн. За результатами діяльності, згідно даних фінансового звіту, у 2013 році підприємство зазнало збитків у сумі 117,1 тис. грн., тому вільних коштів для погашення боргу не має. На сьогоднішній день, з метою недопущення наростання поточного боргу, підприємством здійснюється оплата за спожитий природній газ у 2013/2014 опалювальному періоді.

З дня видачі наказу по справі 902/1597/13 від 31.01.2014р. підприємством сплачено 70 000,00 грн.: 50 000,00 грн. - 31.01.2014р., 20 000,00 грн. - 04.03.2014р., у зв"язку з чим сума основного боргу зменшилась та становить 380 000,00 грн.

Відповідно до здійсненого 21.03.2014р. автоматизованого розподілу справ, вказану заяву передано на розгляд судді Кожухар М.С.

Ухвалою від 24.03.2014р. дану заяву призначено до розгляду на 03.04.2014р.

02.04.2014р. до суду від Стягувача надійшло заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення № 31/10-1880 від 01.04.2014р., в якому останній просить відмовити в задоволенні заяви боржника, з огляду на таке.

Важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки або відстрочки виконання рішення. Крім того, важке фінансове становище утворилось внаслідок власної господарської діяльності Боржника, а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду.

На думку Стягувача, МКП «Енергоресурс» мало і має майно та кошти, інакше не укладало б Договір № 06/10-2441 БО-1 від 20.12.10, знаючи про власну катастрофічну та стійку неплатоспроможність та низький рівень платоспроможності кінцевих споживачів. При вирішенні питання про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення необхідно з'ясувати обставини, що підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Крім того, надання розстрочки або відстрочки виконання рішення у даній справі тільки погіршить і без того складний фінансовий стан Стягувана. Так у відповідності до Звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013 року чистий збиток ДК «Газ України» становить 5 594 849 тис, грн., а за попередній період - 750 919 тис. грн.

Через несплату коштів боржниками, в тому числі і Боржником, Стягувач не повною мірою розраховується із НАК «Нафтогаз України», що в свою чергу погіршує розрахункову дисципліну за імпортований природний газ та веде до зменшення податкових надходжень до Державного бюджету України.

ДК «Газ України» не є газовидобувною компанією, інших джерел погашення заборгованості за спожитий природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку зі своїх контрагентів у ДК «Газ України» не існує. Невиконання грошових зобов'язань за отриманий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» в подальшому призведе до невиконання грошових зобов'язань перед іноземними постачальниками. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України, що відбулось 01.01.09р.

В судове засідання 03.04.2014р. заявник/боржник та стягувач повноважних представників не направили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення заявнику та стягувачу.

Натомість від заявника/боржника надійшло клопотання № 134 від 28.03.2014р., в якому він просить відкласти розгляд справи, у зв"язку з перебуванням юрисконсульта підприємства у навчальній відпустці.

Суд, дослідивши клопотання заявника/боржника про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні, оскільки викладені у даному клопотанні обставини не є підставою для відкладення розгляду заяви. Заявник/боржник не був позбавлений права та можливості направити в судове засідання іншого повноважного представника, яким може бути будь-яка уповноважена особа, в тому рахунку: керівник підприємства, що діє без доручення. Крім того, заявником/боржником не враховано положення ст. 121 ГПК України щодо граничного строку розгляду заяви про розстрочку виконання рішення.

Дослідивши заяву про розстрочку виконання рішення та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. № 9, вказано, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Як наголошено у п.7.2 даної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

В основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення (постанова ВГСУ від 05.06.2012р. у справі № 2-5/3581-2009).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Сам по собі важкий фінансовий стан та наявність заборгованості перед третьою особою, на що посилається заявник в обґрунтування вимог про розстрочку виконання рішення суду, не є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Обставини щодо відсутності у підприємства коштів для виконання рішення суду заявником не доведені та спростовуються текстом заяви про розстрочення виконання рішення суду, де зазначено зокрема про те, що підприємством здійснюється оплата за спожитий природний газ у 2013/2014 опалювальному періоді для недопущення наростання поточного боргу. Про наявність коштів у заявника свідчить і часткове перерахування Стягувачу заборгованості за рішенням суду.

Отже, наведені заявником обставини та надані документи в якості підстави для розстрочки виконання рішення, на думку суду, є непереконливими, не підтверджують неможливості чи ускладнення виконання рішення суду і даний випадок не може розцінюватись як винятковий.

Також судом взято до уваги той факт, що відповідно до наданої стягувачем копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2013 року, збиток Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" становив 5 594 859 грн.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище приписи законодавства, суд приходить до висновку, що заява № 124 від 20.03.2013р. Міського комунального підприємства "Енергоресурс" про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 86, 115, 121 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні заяви № 124 від 20.03.2013р. Міського комунального підприємства "Енергоресурс" про розстрочення виконання рішення суду від 14.01.2014р. у справі № 902/1597/13.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - стягувачу (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116)

3 - заявнику/боржнику (вул. Леніна, 41, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100)