ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26.05.09 р. Справа № 21/96
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Дейв Експрес” м. Житомир
до відповідача: Приватного підприємства “Магнат-ВВ”
про стягнення 4 305,00грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: не викликався
відповідача: не з’яв.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Дейв Експрес” подано позов до Приватного підприємства “Магнат-ВВ” про стягнення 4 305,00грн., у тому числі:
- 3 000,00грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажів;
- 1 305,00грн. пені за несвоєчасного виконання грошового зобов’язання.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на умови укладеного з відповідачем договору-заявки на перевезення (експедирування) вантажів автомобільним транспортом від 04.11.08р. № ВВ001236, надання послуг з перевезення вантажів, виставлення рахунку і його не оплату відповідачем, а також ст.ст.218, 220, 220, ч.4 ст.231, ст.343 Господарського кодексу України.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвала про порушення справи направлена йому рекомендованим листом) не заперечив проти позовних вимог, не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про причину неявки свого представника суд не повідомив, відзив на позов і витребувані документи, зокрема докази погашення заборгованості, господарському суду не подав, у зв’язку з чим справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.
Розгляд справи закінчено 26.05.2009р.
Для підготовки та оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 16-00год. 26.05.2009р.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:
14 листопада 2008р. між ПП “Магнат-ВВ” (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Дейв Експрес” (Перевізник) був укладений договір-заявка на перевезення (експедирування) вантажів автомобільним транспортом № ВВ001236.
Відповідно до п.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, “Перевізник” бере на себе зобов’язання доставити автомобільним транспортом довірений йому “Експедитором” вантаж (згідно товарно-транспортної накладної (далі ТТН)), а “Експедитор” зобов’язується внести плату за перевезення вантажу.
Пунктом 2 зазначеного договору передбачені умови перевезення, згідно яких, зокрема, загальна сума фрахту по договору складає 3 000,00грн. Вона підлягала сплаті після закінчення 10-12 банківських днів після отримання оригіналів документів - рахунку, акту, ТТН, податкової накладної.
Згідно п.4 договору “Експедитор” зобов’язується забезпечити навантаження-розвантаження наданого автотранспорту та надати “Перевізнику” повне оформлення в установленому порядку транспортних документів для перевезення вантажу по зазначеному маршруту, а також оплатити “Перевізнику” встановлену суму фрахту.
На виконання взятих на себе за договором-заявкою зобов’язань позивачем здійснене перевезення вантажу автомобілем Івеко АМ 2368 АТ з напівпричепом АМ 8978 ХХ (металопродукція) за маршрутом м. Донецьк – м. Київ на загальну суму 3 000,00грн.
Факт надання автопослуг відповідачем не спростований і підтверджений товарно-транспортною накладною серія 04 ААД № 001166 від 05.11.08р., а також актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-9310/3 від 07.11.08р. на суму 3 000,00грн., який сторонами підписаний без будь-яких застережень.
Позивачем на адресу відповідача був надісланий комплект документів, необхідний для здійснення оплати наданих автопослуг, у тому числі оригінал ТТН з відміткою про отримання вантажу, рахунок, акт виконаних робіт, податкова накладна. Останнім документи були отримані 14 листопада 2008р., що підтверджено поштовим повідомленнями про вручення № 24486. Серед виставлених позивачем відповідачеві документів був і рахунок №СФ-310/3 від 07.11.08р. на суму 3 000,00грн. (в тому числі 500,00грн. ПДВ). Факт отримання відповідачем комплекту документів для проведення розрахунків не спростований.
В обумовлений договором-заявкою строк рахунок на оплату наданих автопослуг відповідачем оплачений не був.
Заборгованість у розмірі 3 000,00грн. на час розгляду справи відповідачем не погашена (доказів зворотного відповідачем суду не надано).
Зважаючи на викладене, а також з огляду на те, що:
· згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;
· згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;
· ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
· на час розгляду справи відповідачем заборгованість у загальній сумі 3 000,00грн. не погашена;
· відповідно д ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом,
господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.
В частині стягнення пені позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку з тим, що:
- відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою;
- правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недотримання письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання тягне за собою нікчемність такого правочину (ч.1 ст.547 ЦК України);
- договором-заявкою, укладеною між сторонами, не передбачена сплата неустойки (штрафу, пені) в разі несвоєчасного виконання грошового зобов’язання.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст.526, 530, 612 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України і керуючись ст.ст. 43, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “Магнат-ВВ” (юр. адреса: 83117, м. Донецьк, вул. Петровського, буд.129, кв. 14, факт. адреса: 83029, м. Донецьк, вул. Світлого путі, 10А, п/р 26006082776000 в ДОД “Райфайзен Банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, код ЄДРПОУ 33864228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дейв Експрес” (10007, м. Житомир, вул. Київське шосе, 143-а, п/р 26006300000118 у Житомирській філії АКБ “Форум”, МФО 311841, код ЄДРПОУ 22053439) 3 000,00грн. основної заборгованості, 71,08грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 217,77 грн. на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18
Судове рішення № 3806651, Господарський суд Донецької області було прийнято 26.05.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/96. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: